Рішення № 9382393, 21.01.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.01.2010р.                                                                                          Справа № 14/312

за позовом Приватного підприємства "Полагропром", вул. Новий Базар, 2/37, м. Полтава, 36024

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюйс", юридична адреса: вул. Першотравнева, 10, с. Маївка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52021; фактична адреса: вул. Плеханова, 38, м. Дніпропетровськ, 49000

2. Споживчого товариства "Ранок", вул. Леніна, 1, м. Зіньків, Полтавська область, 38100

про стягнення 22991,16 гривень

                                        Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Дігтярь Л.А., дов. № 3 від 20.01.2010 р.

від відповідача: 1. представник не з'явився

2. представник не з'явився

          СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ "Гюйс" в сумі 22991,16 гривень, з яких сума основного боргу складає 14992,58 гривень, штраф в сумі 7496,29 гривень, збитки від інфляції 151,42 гривень та 3% річних в сумі 450,87 гривень, а також вимога про стягнення з СТ "Ранок" суми боргу в розмірі 100,00 гривень.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Перший та другий відповідачі наданими їм правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористалися, свого представника в судове засідання не направили, поважності причин їх неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що відповідно до Договору поставки № ЗП-0054/08 від 31.07.2008 р. (надалі Договір) Постачальник зобов'язується поставити товари відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Відповідно до п. 5.2. Договору Покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу після 7 календарних днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана в накладній.

Сума заборгованості підтверджується накладними, банківськими виписками, ордерами і становить 14992,58 гривень.

У відповідності до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.

В силу зобов'язанням одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між Позивачем та другим Відповідачем укладено Договір поруки від 12.08.2008 р. на суму 3000,00 гривень до Договору поставки № ЗП-0054/08 від 31.07.2008 р.

Відповідно до умов Договору поставки від 31.07.08 р. поручитель (другий Відповідач) поручився солідарно відповідати перед кредитором (Позивачем) за виконання боржником (перший Відповідач) зобов’язань.

Неодноразові звернення до Відповідачів з вимогами про сплату боргу залишилися без відповіді і на дату подачі позовної заяви борг не ліквідовано.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 України Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора сплачує суму боргу та 3% річних з простроченої суми.

Згідно п. 7.2. Договору поставки, за порушення п. 5.2. Договору Покупець сплачує штраф у розмірі 50% від залишку не сплаченої вартості товару.

Сума боргу з урахуванням пені, 3% річних, штрафу та індексу інфляції становить: 9920,68 гривень (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Після звернення до суду другий Відповідач сплатив повністю заявлені Позивачем до нього вимоги (платіжне доручення і виписки банку знаходиться в матеріалах справи).

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          На вимогу суду Відповідачі не надали докази, які б спростовували вимоги Позивача, а Позивач у судовому засіданні надав для огляду оригінали документів, що підтверджують позовні вимоги.

          Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Дослідивши в судовому засіданні подані сторонами докази, суд встановив, що Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (у матеріалах справи) неоспорені Відповідачами, які дають підстави задовольнити позов. За даних обставин позовні вимоги до першого Відповідача на суму 22991,00 гривень є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Оскільки спір між Позивачем та другим Відповідачем врегульовано самостійно шляхом перерахування боргу, то провадження у справі в частині вимог до другого Відповідача підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись ст. 32-34, 36, 43, 49, п. 11 ч. 1. ст. 80, 82-85 ГПК України, суд –

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог до другого Відповідача припинити.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюйс", вул. Плеханова, 38, м. Дніпропетровськ, 49000 (р/р 26007113306051 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код 25006883) на користь Приватного підприємства "Полагропром", вул. Новий Базар, 2/37, м. Полтава, 36024 (р/р 260009801185 в АКБ УСБ в м. Полтаві, МФО 331014, код 23810475) суму боргу 14992,58 гривень, штраф 7496,29 гривень, 3% річних 450,87гривень, інфляційні 151,42 гривень, державне мито 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                О.Т. Іваницький