Рішення № 93823124, 24.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/1757/20

2-а/465/477/20

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції м. Львова Ориса Івана Івановича про скасування постанови серії ДП18 №440265 від 15.03.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності –

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти 4 батальйону 3Управління патрульної поліції м. Львова Ориса І.І. про скасування постанови серії ДП18 №440265 від 15.03.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2020 року щодо нього була винесена постанова серії ДП18 №440265. У постанові зазначено, що 15.03.2020 року о 17:13 год. у м. Львів по вул. Замарстинівська, 220, керуючи транспортним засобом Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив перетин лінії дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), чим порушив п.8.5.1 ПДР України. Не погодившись з висновком інспектора, попросив надати для ознайомлення докази скоєного правопорушення. Інспектор відео-доказів вчиненого почивачем правопорушення не надав. Але не зважаючи на це, була складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф у розмірі 255 грн.

Позивач зазначає, що 15.03.2020 року на вул. Варшавська, 69 у м. Львів його зупинила патрульна машина поліції. На нього була складена постанова про адміністративне правопорушення, яке він начебто здійснив на вул. Замарстинівська, 220. На звернення, чому його не зупинили на місці вчинення правопорушення, позивачу відповіли, що не було можливості. ОСОБА_1 зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення правопорушення. З даною постановою позивач не погоджується у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновку інспектора фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 26.03.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник відповідача 27.04.2020 року подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор виявив транспортний засіб Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перетнув дорожню розмітку 1.1 на вул. Замарстинівська 270. Своїми діями порушив п.8.5.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Інспектор чітко спостерігав факт вчинення правопорушення,а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. Крім того, у відзиві на позовну заяву стверджується, що інспектор УПП у Львівській області діяв відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395. Враховуючи вище викладене з позовними вимогами не погоджуються в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно постанови серії ДП18 №440265 від 15.03.2020 року, винесеної інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП у м.Львові Орисом І.І., на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді 255 гривень штрафу, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.8.5.1 ПДР Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

У відповідності до п. 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху , вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Абзацом 2 п. 1 Правил дорожнього руху, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Згідно абзацу 3 п. 1 Правил дорожнього руху передбачено, що як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247,280 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, відповідачем суду не надано жодних належних да допустимих доказів у підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії ДП №440265 від 15.03.2020 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП слід скасувати.

Згідно до ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати належить віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4ст. 288 КУпАП.

Керуючись статтями 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції міста Львова Ориса Івана Івановича про скасування постанови серії ДП18 №440265 від 15.03.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову серії ДП18 №440265 від 15.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_2 );

Відповідач: Інспектор взводу 1 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Орис Іван Іванович (79053, м.Львів, вул. Перфецького,19; ЄДРПОУ:40108833 ).

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартьянова С.М.