
465/4858/19
2/465/625/20
РІШЕННЯ
Іменем України
24.12.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Мартьянової С.М.
при секретарі Турчак М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ''Мегабанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
позивач Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 26-028-850-2-19-Г відповідач 06 березня 2019 року отримала грошові кошти (кредит) у розмірі 21551,72 грн. на строк з 06.03.2019 року до 05.03.2021 року включно зі сплатою 15% річних.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, станом на 08.08.2019 р. утворилась заборгованість у сумі 35 051,50 грн., що складається із: залишкова сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 21 551, 72 грн; залишок нарахованих та несплачених процентів – 1085,99 грн.; залишок нарахованої та несплаченої комісії – 2715, 52грн.; штраф за кредитним договором 9698,27грн. Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по справі.
Ухвалою від 17.09.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач про відкриття спрощеного провадження повідомлений належним чином, про що свідчить розписка на поштовому повідомленні, яке повернулося до суду. Відповідач, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.03.2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (з ануїтетними платежами) № 26-028-850-2-19-Г, згідно умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 21 551,72 грн. терміном повернення до 05.03.2021 року зі сплатою 15 процентів річних (пункти 2.2 - 2.4).
Умовами пункту 2.8 кредитного договору також встановлено щомісячну сплату позичальником комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в розмірі 3,15 % від суми кредиту.
Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п.2.11 цього договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штраф у розмірі, передбаченому пунктом 6.3 цього договору.
Згідно пункту 6.3 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів позичальник сплачує кредитодавцеві штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.
Факт видачі банком та отримання відповідачем кредиту в розмірі 21 551,72 грн. підтверджується заявою №162498 на отримання кредиту на споживчі цілі.
Часткову сплату відповідачем платежів за кредитним договором та їх прострочення, за вказаний у розрахунку період, підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку номер НОМЕР_1 за період з 06.03.2019 по 08.08.2019.
Відповідно до розрахунку заборгованості, через неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором станом на 08.08.2019 утворилася заборгованість в сумі 35 051,50 грн., яка складається із : залишкова сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 21 551,72 грн; залишок нарахованих та несплачених процентів – 1085,99 грн.; залишок нарахованої та несплаченої комісії – 2715, 52грн.; штраф за кредитним договором 9698,27грн.
26.08.2019 року Банк надсилав відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором, однак дана вимога відповідачем залишилася без реагування.
Суд вважає, що оскільки Позичальник належним чином взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом не виконує, позовні вимоги АТ «Мегабанк» про стягнення на його користь з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом і процентами, а також штрафу ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах укладеного сторонами 06 березня 2019 року кредитного договору №26-028-850-2-19-Г, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 21 551,72 грн., залишок нарахованих і несплачених процентів у розмірі 1085,99 грн. та штраф у розмірі 9698,27 грн., всього сума заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 32 335 грн. 98 коп.
Що стосується вимог АТ «Мегабанк» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості по нарахованій і несплаченій комісії в розмірі 2715,52 грн., суд вважає, що позов у цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У частина 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у цивільній справі №666/4957/15-ц висловив правову позицію та зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України Про захист прав споживачів, є нікчемною.
Із п. 2.8 укладеного сторонами 06 березня 2019 року кредитного договору вбачається, що Позичальник сплачує на користь Банку щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця за обслуговування кредитної заборгованості комісійну винагороду в розмірі 3,15% від суми кредиту, що не ґрунтується на вимогах чинного на час укладення договору законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що здійснення платежів за обслуговування кредитної заборгованості не є послугою в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку, що умови укладеного сторонами 06 березня 2019 року кредитного договору щодо сплати Позичальником щомісячно на користь Банку комісії є несправедливими та суперечать вимогам закону. Суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої і несплаченої комісії в 2715,52 грн. відсутні, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №26-028-850-2-19-Г від 06 березня 2019 року, суд дійшов висновку, що позов АТ «Мегабанк» є обґрунтованим лише частково, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованість за цим договором у загальному розмірі 32 335 грн. 98 коп. у межах заявлених вимог і наданих позивачем доказів.
Також згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1921 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов представника Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «МЕГАБАНК» (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, ідентифікаційний код 09804119, МФО 351629) заборгованість за кредитним договором № 26-028-850-2-19-Г від 06.03.2019 року в розмірі 32 335 грн. (тридцять дві тисячі триста тридцять п`ять) гривень 98 коп., яка складається з: залишкова сума заборгованості за кредитом 51 551,72 грн., залишок нарахованих та несплачених процентів 1085, 99 грн; штраф за кредитним договором – 9698,27 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «МЕГАБАНК» 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривні 00 коп. понесених позивачем судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Сторони:
Позивач: Акціонерне товариство «Мегабанк», МФО: 351629, ЖДРПОУ: 09804119, адреса: 61002, м.Харків, вул. Алчевських, буд.30
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мартьянова С.М.
Судове рішення № 93823101, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 24.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 465/4858/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: