Вирок № 93822880, 23.12.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2173/18

Провадження № 1-кп/456/57/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Гули Л. В. ,

з участю : секретаря Куртої В.Ю.

прокурорів Сенюти А.В., Капала А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Панилика М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140000000840 від 17.11.2017 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого землевпорядником Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області, депутата Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі рішення I сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення 19.12.2017 близько 15:37, перебуваючи у приміщенні Добрянської сільської ради Стриського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, протиправно одержав для себе від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні останньому в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_2 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_2 24.10.2017 з метою отримання у приватну власність земельної ділянки на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства звернувся до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з письмовою заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, яку було зареєстровано під вхідним № 149 від 24.10.2017.

24.11.2017 на XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 доповів про наявність підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та під час голосування з даного питання «За основу» та «В цілому» проголосував «За».

Рішенням XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_2

15.12.2017 близько 13:05 ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шеченка, 32, під час розмови з ОСОБА_2 , який звернувся до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з метою з`ясування стану розгляду його заяви від 24.10.2017, повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за сприяння у наданні ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за видачу останньому вищевказаного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017.

На виконання вказаної незаконної вимоги ОСОБА_1 . ОСОБА_2 19.12.2017 близько 15:37 під час зустрічі з ним, перебуваючи у службовому кабінеті останнього в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, передав, а ОСОБА_1 умисно, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розробення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_2 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_2 , після чого правоохоронними органами була зупинена протиправна діяльність ОСОБА_1 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та дав показання про те, що він є депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з 2015 року та членом депутатської комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин. В Добрянській сільській раді Стрийського району Львівської області немає посади землевпорядника, його функції ніхто не виконує. А сам він з 2007 року працює землевпорядником в Угерській сільській раді Стрийського району Львівської області. 24.10.2017 ОСОБА_2 звернувся до сільського голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 із заявою про отримання у приватну власність земельної ділянки, яку він допомагав йому писати, роз`яснював порядок її отримання. ОСОБА_2 повідомив, що земельна ділянка необхідна йому для будівництва СТО та запитав про ціну вирішення даного питання. Він пообіцяв поцікавитись, скільки коштують роботи з виготовлення необхідної документації. 15.12.2017 біля входу до приміщення Добрянської сільської ради він на листку паперу написав суму 1000$ та отримав їх від ОСОБА_2 як оплату робіт за виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Свої попередні твердження про те, що отримав у ОСОБА_2 1000$ за виділення йому земельної ділянки, пояснює перебуванням у стресовому стані. На той момент, коли він демонстрував ОСОБА_2 листок з написом 1000$, тримаючи його в руках перед собою, останньому було відомо, що рішення про відведення йому земельної ділянки вже прийнято.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 винуватості в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень суд розцінює як обраний обвинуваченим спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за викладених вище обставин повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

показаннями свідка ОСОБА_2 про те, що в жовтні 2017 року він звернувся до сільського голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з метою отримання у власність земельної ділянки для будівництва СТО, який покликав ОСОБА_1 , представивши його як землевпорядника та депутата Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області. На запитання сільського голови, чи є на території сільської ради вільні земельні ділянки, ОСОБА_1 відповів, що є, однак необхідно перевірити їх наявність та виміряти площу, а тому сільський голова сказав йому ( ОСОБА_2 ) приїхати через місяць і тоді він зможе дати йому остаточну відповідь. Через місяць він приїхав у сільську раду та звернувся до сільського голови із заявою про виділення йому земельної ділянки, який знову покликав ОСОБА_1 та запитав, чи з`ясував той про наявність вільних земельних ділянок, на що ОСОБА_1 підтвердив, що є дві вільні земельні ділянки. Після цього сільський голова сказав ОСОБА_1 , щоб ОСОБА_2 писав заяву, яку розглядатимуть на сесії, та в його присутності наголосив, що необхідно допомогти людині, яка платить гроші, отримати земельну ділянку. В кабінеті ОСОБА_1 він написав заяву про виділення йому земельної ділянки, зміст якої йому продиктував ОСОБА_1 , який при цьому озвучив суму 1000 доларів США, що є оплатою за всі майбутні рішення сесії сільської ради про надання йому у власність земельної ділянки. Тоді він зрозумів, що сільський голова разом з ОСОБА_1 вимагають у нього хабар, а тому звернувся в правоохоронні органи. Через місяць він знову приїхав до сільської ради, щоб дізнатися про результат розгляду його заяви. Сільський голова, з`ясувавши про прийняття сесією сільської ради рішення про виділення йому земельної ділянки, сказав, що для отримання рішення та подальшого вирішення усіх питань йому необхідно звернутися до землевпорядника ОСОБА_1 , надавши йому номер мобільного телефону останнього та записаши номер його мобільного телефону. Цього ж дня до нього зателефонував ОСОБА_1 та сказав підійти до нього в сільську раду. Біля входу в приміщення сільської ради ОСОБА_1 показав йому листок, на якому було написано 1000$. Тоді він перепитав, чи це тисяча доларів, на що ОСОБА_1 відповів, що так. Через кілька днів він знову зустрівся з ОСОБА_1 , який показав йому дві земельні ділянки на вибір, а він вказав на ту, що йому більше підходила. Після цього вони повернулися до сільської ради, де в кабінеті ОСОБА_1 він передав йому 1000 доларів США, а останній віддав йому рішення сесії сільської ради, повідомивши, що допоможе йому у вирішенні подальших питань, пов`язаних з отриманням у власність земельної ділянки;

показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що з 2006 року він є сільським головою Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області. У сільській раді створена та діє земельна комісія, до складу якої входить ОСОБА_1 . Усі питання, пов`язані з виділенням земельних ділянок на території Добрянської сільської ради, відносяться до її компетенції. Посади землевпорядника в Добрянській сільській раді немає та не було. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є землевпорядником Угерської сільської ради та володіє кваліфікаційними знаннями в сфері земельних відносин, він консультує Добрянську сільську раду по земельних питаннях, йому як члену земельної комісії доручають вивчати та розглядати заяви громадян, що стосуються виділення земельних ділянок. ОСОБА_2 звертався до нього з питанням про виділення земельної ділянки під СТО. Він сказав йому про необхідність написання для цього заяви, скерувавши до ОСОБА_1 . Про одержання ним від ОСОБА_2 грошових коштів йому нічого невідомо. Чому він називав ОСОБА_1 землевпорядником та чому ОСОБА_1 зазначають землевпорядником в офіційних документах сільської ради, пояснити не зміг;

заявою ОСОБА_2 від 19.12.2017, відповідно до якої останній добровільно надав свої грошові кошти в сумі 1000 доларів США для документування злочинної діяльності голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 та землевпорядника вказаної сільської ради ОСОБА_1 /Т.1 а.с. 31/;

протоколом ідентифікації (помічення) грошових коштів від 19.12.2017 з додатками до нього, який складено слідчим СУ ГУ НП у Львівській області Добушем Я.В. у присутності понятих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до якого в приміщенні службового кабінету № 3 Стрийського МРВ УСБУ у Львівській області, що за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2, 19.12.2017 оглянуто грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які добровільно надав ОСОБА_2 , помічено їх шляхом оброблення спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Після цього вказані грошові кошти повернуто ОСОБА_2 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Зроблено фотокопії вказаних грошових коштів, взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», а саме: оброблений обеззолений фільтр поміщено в поліетиленовий пакет, горловину якого перев`язано ниткою та опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки «Для пакетів СУ ГУ НП у Львівській області» та підписано учасниками та присутніми /Т.1 а.с. 32-38/;

протоколом обшуку від 19.12.2017 та доданим до нього електронним носієм інформації з відеозаписом проведення обшуку, який складено слідчим СУ ГУ НП у Львівській області Добушем Я.В. у присутності понятих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , відповідно до якого 19.12.2017 обшук проведено в актовому залі Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, який знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, де знаходився ОСОБА_1 , який представився та повідомив, що перебуває на посаді землевпорядника Добрянської сільської ради та сьогодні мав зустріч з ОСОБА_2 , від якого отримав грошові кошти в сумі 1000 доларів США за виділення йому земельної ділянки на території сільської ради. В подальшому слідчий освітив лампою ультрафіолетового випромінювання долоні та пальці рук ОСОБА_1 та виявив на них світіння, характерне для спецхімпрепарату «Промінь-1». Проведено змиви з рук ОСОБА_1 , після чого останній добровільно вийняв з лівої кишені своїх джинсів грошові кошти в сумі 1000 доларів США та повідомив, що це грошові кошти, які він отримав від ОСОБА_2 за виділення йому земельної ділянки. Зазначені грошові кошти освітлено лампою ультрафіолетового світіння та виявлено на них сліди світіння світло-зеленого кольору, характерного для спецхімпрепарату «Промінь-1». Встановлено суму грошових коштів, а саме: 1000 доларів США наступних номіналів, серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 11470227J; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії JC 10351253A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 95841805K; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483484F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483252F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823984C; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 05730089H; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LH 72727890B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823986C; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 12999693L, які було звірено з грошовими коштами, зазначеними в протоколі для ідентифікації (помічення) грошових коштів від 19.12.2017, в результаті чого встановлено, що серії та номери усіх купюр, які вилучені в ОСОБА_1 , співпали із серіями та номерами купюр, які були оглянуті, помічені та передані ОСОБА_2 для документування протиправної діяльності ОСОБА_1 . Вказані грошові кошти в сумі 1000 доларів США вилучено та поміщено в поліетиленовий пакет, який попередньо освітлено лампою люмінесцентного випромінювання, жодних слідів світіння на ньому не виявлено, горловину якого перев`язано ниткою, кінці якої скріплено біркою із пояснювальним написом, підписами понятих, із відтиском печатки «СУ ГУ Національної поліції у Львівській області» (пакет № 4). Медичні гумові рукавиці, в яких проводилось вилучення та огляд вказаних грошових коштів, опечатано аналогічним способом (пакет № 5) /Т.1 а.с. 40-44/;

речовими доказами - грошовими коштами в сумі 1000 доларів США: 1) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 11470227J; 2) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії JC 10351253A; 3) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 95841805K; 4) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483484F; 5) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483252F; 6) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823984C; 7) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 05730089H; 8) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LH 72727890B; 9) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823986C; 10) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 12999693L, визнаними речовими доказами відповідно до постанови слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Добуша Я.В. про визнання предметів речовими доказами та прилучення їх до кримінального провадження від 20.12.2017 /Т.1 а.с. 45-46/;

речовими доказами - рішенням XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Добрянської сільської ради», згідно з яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни на території Добрянської сільської ради та копією заяви ОСОБА_2 від 24.10.2017 на ім`я голови Добрянської сільської ради ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_2 просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добряни, визнаними речовими доказами відповідно до постанови слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Добуша Я.В. про визнання документів речовими доказами та прилучення їх до кримінального провадження від 20.12.2017 /Т.1 а.с. 52-55/;

речовими доказами - двома обеззоленими фільтрами, якими було проведено змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_1 , та медичними гумовими рукавицями, в яких проводились змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_1 /Т.1 а.с. 101-102/;

висновком експерта № 7127/7128 від 19.01.2018 за результатами криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, відповідно до якого на поверхнях дисків фільтрувального паперу зі змивами з долонь правої та лівої рук ОСОБА_1 є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією, яка має спільні родові ознаки із наданим зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1»; на поверхнях десяти банкнот номіналом 100 доларів США, вилучених 19.12.2017 в ОСОБА_1 , є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією, яка має спільні родові ознаки із наданим зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» /Т.1 а.с. 48-50/;

довідкою діловода Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 1054 від 19.12.2017 про те, що станом на 19.12.2017 голова Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 та землевпорядник Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 перебували на своїх робочих місцях та виконують свої посадові обов`язки /Т.1 а.с. 51/;

посадовою інструкцією спеціаліста-землевпорядника сільської ради від 04.06.2007, затвердженою 04.06.2007, згідно з п. 2.23 якої ОСОБА_1 виконує свої посадові обов`язки у двох сільських радах: Угерській сільській раді та Добрянській сільській раді /Т. 1 а.с. 68/;

розпорядженням сільського голови с. Угерсько № 12 від 04.06.2007 «Про прийняття на роботу на посаду спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста-землевпорядника в Угерську сільську раду з 04.06.2007 /Т. 1 а.с. 69/;

рішенням I сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 1 від 04.11.2015 з Додатком № 1, яким визнано повноваження Добрянського сільського голови ОСОБА_3 та депутатів Добрянської сільської ради, у тому числі ОСОБА_1 із зазначенням посади останнього - інженер-землевпорядник по обслуговуванню Угерської та Добрянської сільських рад /Т.1 а.с. 72-74, 97/;

протоколом XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 17 від 24.11.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 як депутат сільської ради був присутній на засіданні; згідно з п. 5, 6 Порядку денного про затвердження експертної грошової оцінки та продаж земельної ділянки, розгляд заяв доповідав інженер-землевпорядник ОСОБА_1 ; згідно з п. 10 протоколу про питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 доповідав член постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин ОСОБА_1 , як і щодо звернень інших громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність /Т.1 а.с. 75-88/;

списком поіменного голосування депутатів Добрянської сільської ради, відповідно до якого 24.11.2017 на XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 під час голосування «За основу» та «В цілому» за надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 проголосував «За» /Т.1 а.с. 91/;

рішенням I сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 4 від 04.11.2015 «Про утворення постійних комісій сільської ради, затвердження їх складу, обрання голів комісій», відповідно до якого створено постійну комісію Добрянської сільської ради з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин, до складу якої входить ОСОБА_1 /Т.1 а.с. 178/;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2018 з описом вилучених речей і документів, відповідно до якого у приміщенні Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області вилучені трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ; розпорядження сільського голови с. Угерсько № 12 від 04.06.2007 «Про прийняття на роботу на посаду спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_1 »; розпорядження сільського голови с. Угерсько № 37 від 31.12.2009 «Про присвоєння чергового рангу ОСОБА_1 »; розпорядження сільського голови с. Угерсько № 38 від 05.12.2011 «Про присвоєння чергового рангу ОСОБА_1 »; посадова інструкція спеціаліста-землевпорядника сільської ради від 04.06.2007 /Т.1 а.с. 59-62/;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2018 з описом вилучених речей і документів, відповідно до якого у приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області вилучені: журнал реєстрації пропозицій, скарг і заяв громадян; протокол Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області XVIII сесії VII демократичного скликання від 24.11.2017; заява ОСОБА_2 від 24.10.2017 про виділення земельної ділянки; рішення Добрянської сільської ради № 421 від 24.11.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Добрянської сільської ради»; рішення Добрянської сільської ради № 1 від 04.11.2015; рішення голови Добрянської сільської виборчої комісії ОСОБА_8 № 2 від 04.11.2015 «Про визнання повноважень сільського голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області»; рішення Добрянської сільської ради № 64 від 17.01.2011 «Про присвоєння рангу посадової особи органу місцевого самоврядування сільському голові»; рішення про затвердження посадової інструкції працівників виконавчого комітету Добрянської сільської ради № 57 від 31.01.2017; посадова інструкція голови Добрянської сільської ради /Т.1 а.с. 64-67/;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.03.2019 з описом вилучених речей і документів, відповідно до якого у приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області вилучено рішення Добрянської сільської ради № 4 від 04.11.2015 «Про утворення постійних комісій сільської ради, затвердження їх складу, обрання голів комісій» /Т.1 а.с. 174-177/;

розтаємненим протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 19.12.2017, відповідно до якого 22.11.2017 ОСОБА_2 надав добровільну згоду на залучення до конфіденційного співробтництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою отримання під час досудового розслідування відомостей, які мають значення для досудового розслідування кримінального провадження. 19.12.2017 ОСОБА_2 добровільно надав особисті кошти в сумі 1000 доларів США для подальшого їх огляду та ідентифікації. 19.12.2017 в період з 10:00 до 10:30 в приміщенні службового кабінету № 3 Стрийського МРВ УСБУ у Львівській області, що за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2, складено протокол ідентифікації (помічення) вказаних грошових коштів в сумі 1000 доларів США. Вказані грошові кошти в сумі 1000 доларів США з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світиться світло-зеленим кольором та при дотику до нього залишає сліди аналогічного кольору, зроблено ксерокопії, після чого вказані грошові кошти в сумі 1000 доларів США надано ОСОБА_2 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 19.12.2017 у приміщенні Добрянської сільської ради, що за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США. 19.12.2017 о 15:37 контроль за вчиненням злочину припинено та прийнято рішення про проведення обшуку в приміщенні Добрянської сільської ради з метою виявлення та вилучення предмету неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США /Т.1 а.с. 108-110/;

розтаємненим протоколом за результатами проведення негласних (слідчих) рощукових дій від 05.02.2018 № 14/1-355 та доданими до нього електронними носіями інформації № 14/191/12-1511, № 14/191/12-1510, відповідно до якого 15.12.2017 об 11:50 ОСОБА_2 зайшов у кабінет сільського голови Добрянської сільської ради ОСОБА_3 та сказав, що він прийшов на рахунок земельної ділянки під автосервіс. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що отримати інформацію він може в землевпорядника, сказавши, що вся земля в землевпорядника, оскільки сам не пригадує, кому видавались земельні ділянки. Після цього ОСОБА_3 здійснив телефонний дзвінок, в ході якого з`ясував про прийняття рішення за заявою ОСОБА_2 та повідомив йому, що надалі він повинен говорити із землевпорядником ОСОБА_9 . ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 виходять з кабінету сільського голови та йдуть до секретаря сільської ради, в якої ОСОБА_3 бере рішення сесії сільської ради, відповідно до якого останньому виділено земельну ділянку площею сім сотих. На запитання ОСОБА_2 про те, що йому надалі робити, ОСОБА_3 відповів, що йому слід звертатися до ОСОБА_9 . При цьому записав номер мобільного телефона ОСОБА_2 та повідомив, що вони зателефонують йому, коли слід під`їхати. Об 11:56 ОСОБА_2 вийшов з приміщення кабінету сільського голови. 15.12.2017 о 13:04 ОСОБА_2 зайшов до кабінету інженера-землевпорядника Добрянської сільської ради ОСОБА_1 , який запитав ОСОБА_2 , чи з ним говорив голова сільської ради. Тоді вивів його на вулицю та біля входу до приміщення сільської ради показав ОСОБА_2 квадратний листок білого кольору з написом синього кольору «1000$». Коли ОСОБА_2 перепитав, чи це тисяча доларів, ОСОБА_1 відповів ствердно і заховав листок у кишеню. На запитання ОСОБА_2 , коли привезти гроші, ОСОБА_1 відповів, що рішення заберете, коли привезете гроші. Також ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що зараз він отримає земельну ділянку для ОСГ, далі її приватизовує, а потім змінює цільове призначення, бо якщо отримувати земельну ділянку відразу під будівництво, то це здійснюється через аукціон, а тому обійдеться дорожче /Т.1 а.с. 111-115/;

розтаємненим протоколом за результатами проведення негласних (слідчих) рощукових дій від 05.02.2018 № 14/1-354 та доданими до нього електронними носіями інформації № 14/191/12-1511, № 14/191/12-1510, відповідно до якого 19.12.2017 о 15:19 ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 у коридорі Добрянської сільської ради, який відразу ж запропонував поїхати подивитись та вибрати земельну ділянку. О 15:27 ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 приїхали на місце, де знаходяться земельні ділянки, праворуч та ліворуч від дороги, які ОСОБА_1 запропонував обрати ОСОБА_2 . Після того, як ОСОБА_2 вказав на одну з них, ОСОБА_1 за допомогою рулетки виміряв її розмір. О 15:28 обоє сіли в автомобіль та поїхали назад в Добрянську сільську раду Стрийського району Львівської області. О 15:36 ОСОБА_2 з ОСОБА_1 зайшли в його кабінет, де він передав ОСОБА_2 рішення сесії сільської ради. О 15:37 ОСОБА_2 передав грошові кошти ОСОБА_1 , який сказав про подальше спілкування між ними з приводу приватизації та зміни цільового призначення земельної ділянки /Т.1 а.с. 116-121/.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені в ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Вказані докази є такими, що підтверджуються також безпосередньо дослідженими в судовому засіданні процесуальними доказами, а саме:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.12.2017 про надання дозволу на проведення обшуку в службовому кабінеті та приймальні голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 , у службовому кабінеті землевпорядника Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 , які знаходяться на першому поверсі в адміністративній будівлі Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32 /Т.1 а.с. 39/;

постановою про визнання речових доказів від 20.12.2017, якою визнані речовими доказами грошові кошти в сумі 1000 доларів США: 1) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 11470227J; 2) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії JC 10351253A; 3) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 95841805K; 4) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483484F; 5) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483252F; 6) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823984C; 7) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 05730089H; 8) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LH 72727890B; 9) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823986C; 10) купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 12999693L /Т.1 а.с. 45-46/;

постановою про визнання речових доказів від 20.12.2017, якою визнано речовими доказами рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни Добрянської сільської ради та копію заяви ОСОБА_2 на ім`я голови Добрянської сільської ради ОСОБА_3 від 24.10.2017, яка зареєстрована в сільській раді за № 149 /Т.1 а.с. 55/;

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 56/;

дорученням слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Добуша Я.В. про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40, 41 КПК України, а саме: виконання ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 57-58/;

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 63/;

ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2019 про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 170-171/;

постановою про визнання предметіві речовими доказами від 20.02.2018, якою визнано речовими доказами два обеззолені фільтри, якими було проведено змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_1 , та медичні гумові рукавиці, в яких проводились змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_1 /Т.1 а.с. 101-102/;

розтаємненою ухвалою слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 01.12.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» абонентського номера НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_3 , терміном на 60 діб; аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 терміном на 60 діб; спостереження за ОСОБА_3 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 60 діб; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме: установлення місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_2 оператора ПрАТ «Київстар», яким користується ОСОБА_3 , терміном на 60 діб, починаючи з 01.12.2017 (Т. 1 а.с.103);

розтаємненою ухвалою слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 01.12.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_1 , терміном на 60 діб; аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1 терміном на 60 діб; спостереження за ОСОБА_1 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 60 діб; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме: установлення місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_3 оператора ПрАТ «МТС Україна», яким користується ОСОБА_1 , терміном на 60 діб, починаючи з 01.12.2017 (Т. 1 а.с.104);

розсекреченою постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 18.12.2017, відповідно до якої для спростування чи отримання доказів злочииної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими, можливо, причетними до цього особами, провести у кримінальному провадженні № 12017140000000840 від 17.11.2017 негласну слідчу (розшукову) дію, а саме: контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину з використанням: грошових коштів у сумі 1000 доларів США, добровільну згоду на надання яких для документування вчинення злочину надав ОСОБА_2 , аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, зняття інфораміції з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного терміналу, в якому працюють сім-карти з абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які використовують ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , установлення місцязнаходження радіоелектронного засобу - мобільного терміналу, в яких працюють сім-карти з абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які використовують ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , строком на 60 днів або до моменту викриття злочину, починаючи з 18.12.2017. До проведення контролю за вчиненням злочину залучити ОСОБА_2 на умовах конфіденційного співробітництва, без зміни анкетних даних /Т.1 а.с. 105-107/;

рапортом ст.оперуповноваженого УСБУ у Львівській області від 15.11.2017 щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди головою Добрянської сільської ради ОСОБА_3 за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради для здійснення підприємницької діяльності, зареєстрованого в ЖЄО ГУ НП у Львівській області 16.11.2017 за № 990 /Т.1 а.с. 181-182/;

дорученням від 17.11.2017 про внесенням відомостей до ЄРДР за фактом того, що 16.11.2017 в СУ ГУ НП у Львівській області надійшли матеріали з СБУ у Львівській області щодо систематичного вимагання та отримання службовою особою неправомірної вигоди за прийняття рішення з використанням наданої їй службового становища /Т.1 а.с. 185/;

дорученням слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Добуша Я.В. про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40, 41 КПК України № 17348/16/04-2017 від 17.11.17, а саме: встановлення, яким чином ОСОБА_3 організував незаконний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від невстановлених громадян за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради та встановлення інших осіб, причетних до вчинення даного злочину /Т.1 а.с. 183/;

повідомленням заступника начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у Львівській області № 14/1-3251 від 20.11.17 на виконання доручення слідчого, наданого в рамках кримінального провадження № 12017140000000840 від 17.11.2017, внесеного в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якого встановлено, що до незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди з боку голови Добрянської сільської ради Стрийського району ОСОБА_3 також причетний інженер-землевпорядник зазначеної сільської ради ОСОБА_1 /Т.1 а.с. 184/;

постановами про призначення групи прокурорів та зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017140000000840 від 17.11.2017 /Т.1 а.с. 186-190, Т.2 а.с. 46-47/.

Процесуальні докази, наведені у вироку, прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку, встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

Суд бере до уваги та визнає належним та допустимим доказом протокол ідентифікації (помічення) грошових коштів від 19.12.2017 з додатками до нього, оскільки такий здобуто в порядку, визначеному нормами КПК України. Так, вказаний протокол складено уповноваженою на те особою - слідчим СУ ГУ НП у Львівській області Добушем Я.В. в присутності понятих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . В ході проведення даної слідчої дії ОСОБА_2 надав гроші кошти в сумі 1000 доларів США, з яких було зроблено ксерокопії, для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної поведінки голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 та землевпорядника цієї ж сільської ради ОСОБА_1 та оброблено спеціальним хімічним препаратом.

Протокол обшуку від 19.12.2017 з додатком до нього суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки обшук у службовому кабінеті та приймальні голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 , у службовому кабінеті землевпорядника Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 проведено на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Юрківа О.Р. від 18.12.2017 уповноваженою на те особою - слідчим СУ ГУ НП у Львівській області Добушем Я.В. в присутності понятих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 . В ході проведення обшуку ОСОБА_1 добровільно видав кошти в сумі 1000 доларів США, які були вилучені та поміщені у поліетиленовий пакет. Зауважень та доповнень щодо проведення слідчої дії від учасників не надійшло.

Суд бере до уваги висновок експерта № 7127/7128 від 19.01.2018 за результатами криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за матеріалами кримінального провадження № 12017140000000840, оскільки такий прямо підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у вказаному кримінальному провадженні; експертиза проведена висококваліфікованим експертом на підставі постанови слідчого відділу СУ ГУ НП у Львівській області Добуша Я.В. про призначення судово-хімічної експертизи від 21.10.2017, належним чином аргументований, ґрунтується на ретельному дослідженні, зроблений на підставі діючого законодавства, містить відповіді на усі поставлені питання, висновок обґрунтований дослідницькою частиною, фактичні дані, викладені у висновку, відносяться до справи і мають доказове значення.

Рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 суд визнає належним доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки, вказаним рішенням досягнуто мети, узгодженої між обвинуваченим та заявником, а саме: виділення ОСОБА_2 земельної ділянки на території Добрянської сільської ради.

Також суд визнає належними та допустимими доказами протоколи тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2018 та від 27.02.2019 з описом вилучених речей і документів, оскільки такі докази здобуті в порядку, передбаченому КПК України, на підставі ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 та ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2019 про тимчасовий доступ до речей і документів, за наслідками виконання яких з приміщення Угерської та Добрянської сільських рад Стрийського району Львівської області були вилучені документи, які мають безпосереднє значення для встановлення обставин вчиненого ОСОБА_1 злочину у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135-XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом № 2135-XII, який є складовою кримінального процесуального законодавства.

Статтею 8 Закону № 2135-XII встановлено права підрозділів, які крім іншого, здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Такі підрозділи мають право, серед іншого, проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь; негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України; з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь; здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України; здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім цього, виходячи з вимог ст. 258, 260, 263, 269 КПК України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», застосування технічних засобів отримання інформації, що пов`язане із втручанням у приватне спілкування людини та негласною фіксацією розмов, дій, обстановки, допускається виключно за вмотивованою ухвалою слідчого судді, в якій зазначаються: точна назва заходу, термін його застосування, особа щодо якої має здійснюватися такий захід, та орган, якому надано відповідний дозвіл.

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини, що готуються, осіб, які готують вчинення злочину (п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Тимчасове обмеження конституційних прав і свобод громадян під час здійснення оперативно-розшукової діяльності уповноваженим органом, посадовою особою можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України, та в порядку, встановленому законами України, з метою захисту прав і свобод інших людей, в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, економічного добробуту та прав людини; у випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи.

Системний аналіз положень Кодексу та Закону дає підстави стверджувати, що проведення оперативно-розшукових заходів або використання засобів для отримання фактичних даних повинно відбуватися виключно з дотриманням прав і свобод людини і громадянина, у передбачених законом випадках та у відповідному процесуальному порядку особами або підрозділами, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність (рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року в справі № 12-рп/2011 за конституційним поданням Служби Безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого ч. 4 цієї статті, забороняється. Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

Відповідно до вимог частини другої статті 99 КПК матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону № 2135-XII, за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Суд вважає, що вище перелічені докази, а саме: розтаємнена постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 18.12.2017, розтаємнений протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 06.02.2018, розтаємнені протоколи за результатми проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відео контролю особи від 05.02.2018 є допустими та належними доказами, оскільки такі докази органом досудового розслідування здобуто відповідно до норм КПК України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», на підставі отриманого у встановленому законом порядку дозволу слідчого судді від 01.12.2017, з метою з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, з дотриманням прав і свобод людини та розумним їх обмеженням, що достатньо підтверджується матеріалами кримінального провадження. Всі вищенаведені докази під час розгляду справи в суді були піддані детальному і глибокому аналізу, в тому числі із наданням і забезпеченням можливості висловитись з приводу їх належності і допустимості в повному об`ємі як стороні обвинувачення, так і стороні захисту.

Органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та на підставі рішення І сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, та будучи згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, 15.12.2017 близько 13:05, перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Добрянської сільської ради Стриського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, висловив ОСОБА_2 незаконну вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США та 19.12.2017 близько 15:37, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, протиправно одержав для себе від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні останньому в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_2 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_2 .

В п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» роз`яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність. Додержуючись вимог КПК України, суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред`явленого підсудному обвинувачення. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред`явлено обвинувачення, суду належить обгрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій підсудного на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к без належного встановлення тих обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України та наведенню в мотивувальній частині вироку за ст. 374 цього Кодексу, судове рішення не може вважатись належним чином обгрунтованим, мотивованим та законним, як це вимагається згідно зі ст. 370 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України кримінальним правопорушенням є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомріну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 примітки до ст. 354 КК України, у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 в справі № 1-10/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з ч. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21.01.2016 в справі № 5-124 кс15 із законодавчого визначення та судової практики випливає, що така ознака як вимагання хабара може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа - хабароодержувач; 2) пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця. При цьому, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.

Відповідно до ст. 91 КПК вказані обставини підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

У свою чергу, положеннями ст. 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який ухвалив вирок, і ці вимоги закону судом дотримано у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд вважає, що кваліфікація діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів того, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи службовою особою, вчинив дії на отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднані з вимаганням неправомірної вигоди.

Натомість, суд вважає, що під час судового слідства судом здобуто належні та допустимі докази вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Так, орган досудового розслідування як на безпосередній та головний доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, покликається на показання свідка ОСОБА_2 та його заяву про вчинення кримінального правопорушення від 22.11.2017.

Так, допитаний судом свідок ОСОБА_2 , будучи під присягою, пояснив, що ОСОБА_1 повідомив його, що для отриманя рішення сесії сільської ради про надання йому земельної ділянки необхідно 1000 доларів США та роз`яснив всю процедуру оформлення документів. Перед входом у приміщення сільської ради ОСОБА_1 написав йому на листочку суму 1000$, що є оплатою за всі майбутні рішення сесії сільської ради про надання йому у власність земельної ділянки. Тоді він зрозумів, що сільський голова разом з ОСОБА_1 вимагають у нього хабар, а тому звернувся в правоохоронні органи.

Окрім цього, в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 22.11.2017 заявник ОСОБА_2 вказав, що голова Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 вимагає в нього гроші в сумі 1000 доларів США за вирішення питання з приводу виділення йому земельної ділянки на території Добрянської сільської ради та заявою від 19.12.2017 ОСОБА_2 добровільно надав свої грошові кошти в сумі 1000 доларів США для документування злочииної діяльності голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 та землевпорядника вказаної сільської ради ОСОБА_1 .

Саме показання свідка ОСОБА_2 про одержання ОСОБА_1 у нього неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, що було поєднане із вимаганням такої неправомірної вигоди, стали підставою для зміни в суді обвинувачення з ч. 1 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 368 КК України, вказані докази орган досудового розслідування вважає належними та допустимими для доказування винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Доводи прокурора про правову оцінку дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК суд вважає необґрунтованими, дана кваліфікація діяння не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів того, що одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

До вказаних висновків суд прийшов, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом і на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, суд не може покласти в основу свого обвинувального вироку показання свідка ОСОБА_2 про вимагання в нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди, оскільки зазначені показання не знайшли свого об`єктивного підтвердження іншими доказами, на відміну від його показань, що узгоджуються, зокрема, із протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та які й були покладені в основу цього обвинувального вироку.

Крім цього, суд звертає увагу і на той факт, що в заяві від 22.11.2017 свідок ОСОБА_2 просить притягнути до кримінальної відповідальності голову Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 , однак гроші в сумі 1000 доларів США були вилучені в обвинуваченого ОСОБА_1 , що суперечить одне одному. Крім того, під час зустрічі ОСОБА_2 15.12.2017 з обвинуваченим ОСОБА_1 останній запропонував передати йому 1000 доларів США за отримання рішення сесії сільської ради про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки. При цьому жодних погроз, відкритих чи прихованих, у разі відмови в наданні коштів ОСОБА_1 не висловлював.

Сам же свідок ОСОБА_3 , який є головою Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, в судовому засіданні не заперечив того факту, що ОСОБА_2 справді приходив до нього з питанням про виділення йому земельної ділянки для будівництва СТО, пояснив, що для цього йому слід написати заяву, однак про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_2 грошей в сумі 1000 доларів США йому нічого не відомо.

При цьому, свідок ОСОБА_2 не завжди послідовно пояснював у судовому засіданні про обставини, що мали місце до 15.12.2017. Так, зокрема, під час його допиту в судовому засіданні 27.02.2019 свідок ОСОБА_2 пояснив, що 15.12.2019 ОСОБА_1 повідомив про необхідність надання йому грошових коштів у сумі 1000$ за видачу рішення сесії сільської ради про надання йому земельної ділянки. Під час допиту в судовому засіданні 05.11.2019 свідок ОСОБА_2 вказував на те, що під час зустрічі з сільським головою ОСОБА_3 останній у його присутності говорив ОСОБА_1 , що необхідно допомогти людині, яка платить гроші, отримати земельну ділянку.Тоді ж під час написання ним заяви 24.10.2019 про виділення земельної ділянки, зміст якої йому продиктував ОСОБА_1 , останній озвучив суму 1000$ як оплату за всі майбутні рішення сесії сільської ради.

При цьому, показання свідка ОСОБА_2 про те, що 15.12.2017 ОСОБА_1 сам почав вимагати в нього 1000 доларів США, не узгоджуються із результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які знайшли своє відображення у протоколах від 05.02.2018. Зокрема, 15.12.2017 в приміщенні службового кабінету голови Добрянської сільської ради ОСОБА_3 ОСОБА_2 запитав останнього щодо відведення йому земельної ділянки, на що ОСОБА_3 відповів, що таке рішення є. Тоді ОСОБА_2 запитав ОСОБА_3 : «І шо там дальше, як там всьо дальше має виглядати?», на що останній сказав, щоб він пішов до землевпорядника. 15.12.2017 о 13:04 ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 вийшли на подвір`я біля входу до приміщення Добрянської сільської ради. ОСОБА_1 запитав ОСОБА_2 , чи з ним вже говорив голова. ОСОБА_2 відповів: «Так, я просто маю знати…», після чого ОСОБА_1 показує ОСОБА_2 квадратний листочок білого кольору, на якому ручкою синього кольору написано «1000$», на що ОСОБА_2 вже звертається із натяком: «А там з головою як, що до чого?» 19.12.2017 о 15:36, отримавши від ОСОБА_1 рішення сесії сільської ради, ОСОБА_2 запитав, чи не буде в нього проблем з головою ОСОБА_3 , на що ОСОБА_1 відповів: «Якщо голова підписав, показуючи на документ, то всьо». Тоді ОСОБА_2 ще раз перепитує ОСОБА_1 : « Чекайте , якщо голова підписав, то значить, всьо нормально?» і передає кошти ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним суд критично ставиться до вказаних показань названого свідка як до таких, що не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Крім того, з обґрунтованою критикою суд ставиться і до версії сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 прийняв рішення створити обставини, за яких ОСОБА_2 буде змушений передати йому неправомірну вигоду, про передачу якої обвинувачений ставив вимогу ОСОБА_2 .

Як слідує із обставин пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, 15.12.2017 ОСОБА_1 висловив ОСОБА_2 незаконну вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства. Однак свідок ОСОБА_2 під час допиту в судовому засіданні ствердив, що про прийняття вказаного рішення на його користь йому стало відомо від сільського голови ОСОБА_3 ще до розмови з ОСОБА_1 15.12.2017.

Слід також вказати, що з досліджених у судовому засіданні матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій не встановлено, що ініціатором надання неправомірної вигоди виступає ОСОБА_1 . Крім того, особа, яка надавала неправомірну вигоду, була зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці ОСОБА_1 , оскільки мала на меті вирішити особисте питання про виділення земельної ділянки під СТО, що само по собі виключає факт наявності кваліфікуючої ознаки складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у вигляді вимагання неправомірної вигоди.

ОСОБА_2 як особа, яка написала заяву про видачу йому земельної ділянки, та будучи зацікаленим у позитивному вирішенні зазначеного питання, своїми діями, які виразились у вербальному спілкуванні з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме: вживанні висловів: «і шо там дальше, як то має всьо виглядати?», «я писав заяву… ну, ви тоді говорили з ОСОБА_9 ?», «наразі дякую», «з мене могорич», сам запевнив останніх, що за вирішення зазначеного питання буде винагорода, яка виразилась у наданні ним грошових коштів ОСОБА_1 за сприяння у вирішенні питання про виділення земельної діялнки під СТО, що підтверджується розтаємненими протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій: аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 05.02.2018.

Сам же обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив факту отримання від ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1000 доларів США та вказав, що коли називав ОСОБА_2 вказану суму, останній знав про прийняття сесією сільської ради рішення про виділення йому земельної ділянки.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, кваліфіковано невірно, оскільки орган, котрий проводив досудове розслідування, за наявних для цього об`єктивних підстав не вжив всіх необхідних заходів для з`ясування та встановлення істини у кримінальній справі, не здобувши усіх можливих доказів та давши неправильну оцінку показанням свідка, прийшов до невірного висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України, а відтак суд дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Так, кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінальним процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Системний аналіз суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 , а саме: сукупність юридичних ознак, що визначають його як конкретний злочин, дають підстави вважати, що в діях обвинуваченого наявні усі елементи складу закінченого злочину, зокрема, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Диспозиція ч. 1 ст. 368 КК України передбачає прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Об`єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Суб`єктом одержання хабара може бути лише службова особа.

Суб`єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.

Відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.09.2013 року кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбачений статтею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочину - службової особи, визначення якої дається у примітці до статті 364 КК, предмета злочину - будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.

Так, дослідженими в судовому засіданні доказами беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та на підставі рішення I сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, згідно з приміткою до ст. 364 КК України будучи службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду від ОСОБА_2 в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн., за сприяння у наданні останньому у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_2 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_2 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява № 1637/04), в якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за іншими статтами Кримінального кодексу України в суду відсутні.

Показання обвинуваченого в тій частині, що він отримав грошові кошти без вчинення жодних дій в інтересах ОСОБА_2 чи навіть наміру на їх вчинення та про відсутність винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, суд оцінює як лінію захисту, спрямовану на уникнення від кримінальної відповідальності, встановленої законом.

Суд відхиляє твердження сторони захисту стосовно скоєння провокації по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_1 , адже в ході розгляду справи встановлено, що свідок ОСОБА_2 не мав жодних засобів впливу на обвинуваченого.

Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим для свого захисту («процесуальний критерій провокації»; пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).

Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання, - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке би вона в іншому випадку не вчинила, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне переслідування (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).

Аби встановити, чи було розслідування «суто пасивним», суд вивчає мотиви, що виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, суд встановлює, чи були об`єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили скоїти кримінальне правопорушення.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в справі № 295/1399/18.

У судовому засіданні не встановлено факту підбурювання обвинуваченого до вчинення злочину, не наведено стороною захисту і доводів, які би свідчили про «активність» дій правоохоронних органів, спрямованих на схиляння обвинуваченого до вчинення ним кримінального правопорушення з метою притягнення його до кримінальної відповідальності. Натомість з матеріалів кримінального провадження видно, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 12017140000000840 від 17.11.2017 та початком досудового розслідування став рапорт ст.оперуповноваженого УСБУ у Львівській області від 15.11.2017 щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди головою Добрянської сільської ради ОСОБА_3 за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради для здійснення підприємницької діяльності, зареєстрований в ЖЄО ГУ НП у Львівській області 16.11.2017 за № 990, що спростовує доводи сторони захисту про відсутність реєстрації такого в порядку, визначеному Інструкцією про порядок ведення Єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою Наказом Міністра внутрішніх справ України № 1377 від 06.11.2015.

Окрім того, на виконання доручення слідчого, наданого в рамках кримінального провадження № 12017140000000840 від 17.11.2017, внесеного в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, встановлено, що до незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди з боку голови Добрянської сільської ради Стрийського району ОСОБА_3 також причетний інженер-землевпорядник зазначеної сільської ради ОСОБА_1 .

Таким чином, до початку проведення негласних слідчих (розшукових) дій матеріали кримінального провадження містили дані, які вказують на реалізацію обвинуваченим своєї мети - одержати неправомірну вигоду для себе за сприяння ним як службовою особою у наданні ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки з використанням наданої йому влади та службового становища.

Таким чином, суд вважає доведеним факт одержання службовою особою - ОСОБА_1 неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто вчинення ОСОБА_1 крмінального правоопрушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час, згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків - спричинення шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що виразилось у підриві авторитету та престижу органів місцевого самоврядування, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, форму вини, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів не перебуває, стан здоров`я, сімейний стан. Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді штрафу.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України така передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, підстави не призначати додаткове покарання обвинуваченому в суду відсутні, а відтак обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити і додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Спеціальна конфіскація відповідно до ч. 5 ст. 96-2 КК України не застосовується.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368КК України (в ред. від 10.12.2015), і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 368КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 6435 (шість тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень процесуальних витрат за проведення судової криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин.

Речові докази : грошові кошти в сумі 1000 доларів США повернути законному володільцю ОСОБА_2 ; два обеззолені фільтри, якими було проведено змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_1 та медичні гумові рукавиці, в яких проводились змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_1 , знищити; рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0.07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни Добрянської сільської ради та копію заяви ОСОБА_2 на ім`я голови Добрянської сільської ради ОСОБА_3 від 24.10.2017 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.В.Гула