Ухвала суду № 93822429, 24.12.2020, Личаківський районний суд м.Львова

463/3445/20

1-кп/463/404/20

УХВАЛА

судового засідання

24 грудня 2020 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: судді – Нора Н.В.

з участю секретаря – Заверухи О.Б.

прокурора – Стойко Н.С.

захисника - Тринів М.Я.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові обвинувальні акти у кримінальному провадженні, об`єднані ухвалою Личаківського районного суду м. Львова в одне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно направлених на адресу суду обвинувальних актів, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 та ч.2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою яке мотивував тим, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; а тому йому слід продовжити зазначений вище запобіжний захід. При цьому до підозрюваного ОСОБА_1 немає підстав застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки він вчинив злочин із застосуванням насильства. Враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання вищевказаним ризикам просить продовжити міру запобіжного заходу – тримання під вартою.

Захисник Тринів М.Я. враховуючи думку свого підзахисного, який не заперечив проти задоволення клопотання висловилась на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти задоволення вказаного клопотання

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, зокрема, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.04.2020 року, такий був неодноразово продовжений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова, відповідно строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується.

Суд приходить до висновку про те, що доводи прокурора про наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

На даний час з`ясування обставин у даному кримінальному провадженні не розпочато. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 6 років, зазначене вище свідчить, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого, щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити злочинну діяльність, а відтак запобігти зазначеним вище ризикам. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , вчинено із застосуванням насильства, суд продовжує обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Вирішуючи питання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У зв`язку із наведеним, суд погоджується із доводами прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не перестали існувати, а тому його клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого слід задоволити.

Положеннями ч.4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1.) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування 2.) щодо злочину, який спричинив загибель людини 3.) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого (грабіж).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу тримання під вартою – задоволити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_1 , продовжити на 2 місяці з 24 грудня 2020 року по 23 лютого 2021 року включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 захиснику, прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.

Суддя: Нор Н. В.