Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2010 р. Справа № 17/271/09
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
з участю представників сторін:
від позивача: Зубрицька А.О., довіреність № 29-32/551 від 28.12.09;
Джуржія С.А., довіреність № 14/20-372-09 від 20.07.2009р.,
від відповідача: не з`явився,
від 3-ї особи : не з`явився,
В судовому засіданні приймає участь прокурор - Круш Т.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/271/09
За позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області в
інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.
Грушевського,12/2,) –відкритого акціонерного товариства “Національна
акціонерна компанія “Украгролізинг”,(01023, м.Київ, вул. Мечникова, 16-а),
До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю агромпромислового
підприємства “Українські
ковбаси”, (57217, Миколаївська область, Жовтневий район, смт.Полігон, вул.
Зоряна, 1-А),
Третя особа на стороні позивач, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору: ТОВ ТПК “Лорд”, ( м.Миколаїв, юридична адреса: м.Миколаїв, вул.
Глинки, 9; м.Миколаїв, вул. Лягіна, 2),
про: стягнення коштів у сумі 1018976,36 грн. - основного боргу; 100807,21 грн. - пені,
150222,49 грн. –збитків від інфляції та 35914,55 грн. - 3% річних.,-
В С Т А Н О В И В:
Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України –відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” (надалі- позивач) звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства “Українські ковбаси” (надалі- відповідач) про стягнення коштів у сумі 1018976,36 грн. - основного боргу; 100807,21 грн. - пені, 150222,49 грн. –збитків від інфляції та 35914,55 грн. - 3% річних.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:
6 березня 2007 року між ВАТ «НАК «Украгролізинг»(надалі - Лізингодавець) та ЗАТ «Українські ковбаси» (надалі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №14-07-100 сфл (надалі - Договір).
На умовах вказаного Договору Лізингодавець зобов'язався у встановлені строки передати в користування майно, закупівля якого фінансується за рахунок коштів Державного лізингового фонду, а Лізингоодержувач - прийняти Майно і сплатити його вартість.
Лізингодавець свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передавши Лізингоодержувачу в користування майно, а саме:
Зерносховище СМВУ 110.К.4Н.2Т.30-100, в кількості 1 (одна) одиниця, відповідно до додатку №1 до договору від 06.03.07 р., що підтверджується актом приймання-передачі №12 від 07.06.07 р., вартість товару відповідно до Специфікації становить 1 528 000 грн.;
Зерносховище СМВУ 220.19.В12 в кількості 1 (одна) одиниця, відповідно до додатку №1 до договору від 06.03.07 р., що підтверджується актом приймання - передачі №10 від 13.04.07р., вартість товару відповідно до Специфікації становить 1 085 000 грн.
Таким чином, загальна вартість товару, переданого майна Лізингоодержувачу, становить 2 613 000 грн.
Згідно з п. 3.5.3 Договору, Лізингоодержувач зобов'язувався згідно погодженого з Лізингодавцем графіком, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Відповідно до додатків № 4 та № 6 до Договору (графіки сплати лізингових платежів), Лізингоодержувач за період користування технікою з 13.10.07р. по 13.05.09 р. зобов'язаний сплатити на рахунок Лізингодавця суму 899 134,27 грн., проте сплатив лише 216 251,65 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України та всупереч умовам п. 3.5.3 Договору, ст.193 ГК України, лізингові платежі Лізингоодержувач проводив, проте не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 26.05.09 р. утворилася заборгованість в розмірі 682 882,62 грн., яку Лізингоодержувач в добровільному порядку не сплачує.
Техніка, передана ЗАТ «Українські ковбаси» у фінансовий лізинг придбана згідно постанови КМУ №1904 від 10.12.2003р. за рахунок коштів Державного бюджету.
Так, пунктом 4 статті 33 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині кредитування с повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб'єктам господарювання на умовах фінансового лізингу. Аналогічні положення містяться в Законах України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
На підставі п. 7.1. Договору, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.96 р. та положень параграфу 1, 2 глави 49 ЦК України, боржник несе відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів і зобов'язаний сплатити на користь Лізингодавця пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується за кожен день прострочення і становить 65 932,64 грн.
У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника (Лізингоодержувача), у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що становить 15 820,40 грн.
Таким чином, у зв'язку з тим, що Лізингоодержувач прострочив виконання грошового зобов'язання перед Лізингодавцем, то його борг підлягає індексації, яка становить 86 213,70 грн.
Станом на 26.05.09 р. загальна сума заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за порушення умов Договору відповідно до умов Договору становить 850 849,36 грн., а саме: 682 882,62 грн. - сума основного боргу; 65 932,64грн. - пеня; 86 213,70 грн. - індексація від суми боргу; 15 820,40 грн. - 3% річних від суми боргу.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу , пені, збитків від інфляції та річних та просить стягнути суму основного боргу 1018976,36 грн., 100807,21 грн. - пені, 150222,49 грн. –збитків від інфляції та 35914,55 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 24.11.2009 р. до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на боці позивача було залучено ТОВ ТПК «Лорд».
Ухвалою суду від 11.02.2010 р. відповідача по справі ЗАТ «Українські ковбаси»було замінено його правонаступником ТОВ АП «Українські ковбаси».
Третя особа повністю підтримує позовні вимоги позивача та пояснює наступне:
ТОВ ТПК «ЛОРД»на виконання умов договору №14-07-100 сфл від 06.03.2007 року, який було укладено між Позивачем та Відповідачем, здійснив відповідачу поставку зерносховищ СМВУ 110.К.4Н.2Т.30-100 та СМВУ 220.19.В12 у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами, а саме трьохстороннім актом приймання-передачі що підтверджується актом приймання-передачі № 12 від 7 червня 2007 року та актом приймання - передачі № 10 від 13 квітня 2007 року, накладні та довіреність. Перелічені документи є у матеріалах справи. При цьому зауважень щодо якості , кількості та комплектності поставленого обладнання від Відповідача одержано не було.
Крім того, станом на дату розгляду справи, у Відповідача відсутні будь-які документи, у т.ч. судові рішення, які набрали законної сили, що б підтверджували факт недопоставки обладнання третьою особою, а саме ТОВ ТПК «ЛОРД».
Третя особа вважає, що оскільки Відповідачем не доведено факт недопоставки обладнання третьою особою, а матеріали справи навпаки свідчать про наявність належного виконання поставки, то у Відповідача відсутні законні підстави щодо несплати лізингових платежів.
Відповідач у запереченнях проти позову позовні вимоги не визнає у повному обсязі,зокрема посилаючись на недоотримання за спірним договором фінансового лізингу обладнання зерносховища та те що ним сумлінно виконувалися платежі за іншими зобов’язаннями перед лізингодавцем, посилаючись на довідку КРУ від 24.11.2008 р.; доказів порушення законодавства ЗАТ «Українські ковбаси»прокуратурою Миколаївської області до суду надано не було; до суду не надано документів,які підтверджують факт отримання зерносховища.
В матеріалах справи ( а.с.114-115 т.1) наявне клопотання відповідача про визнання недійсним акту приймання - передачи сільгосптехніки від 07.06.2007 р. № 12 на підставі ст. 178 Цивільно-процесуального кодексу України та просить постановити ухвалу щодо признання обставини прийняття зерносховища внаслідок обману та фальсифікації та визнати акт приймання-передачи недійсним. Дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки не стосується предмету спору та подано в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Вивчивши матеріали справи,суд дійшов наступного висновку.
5 березня 2007 року листом за №27 Відповідач звернувся до ВАТ НАК "Украгролізинг" (надалі - Компанія) з проханням поставити на умовах фінансового лізингу наступне обладнання виробництва торгівельно-промислової компанії "Лорд":
1. Ємність СМВУ 220.19.В12, ТУ У 30397047 001 2000, загальною вартістю 1 085 000 грн.;
2. Ємність СМВУ 110.К.2Н.4Т.ЗС500 АР-П, загальною вартістю 2 984 000 грн.;
3. Ємність СМВУ 110.К.4Н.2Т.ЗО-100, загальною вартістю 1 528 000 грн.
6 березня 2007 року між Компанією та Відповідачем укладено договір фінансового лізингу №14-07-100 сфл (надалі - Договір), на умовах якого Компанія зобов'язалась відповідно до вибору Відповідача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування Відповідачу згідно з переліком, встановленим додатком до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" (п. 3.2.1 Договору).
Додатком №1 до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" сторонами погоджено передачу Відповідачу на умовах фінансового лізингу саме того обладнання, яке вказане в заявці Відповідача, а саме:
1. Зерносховище СМВУ 110.К.2Н.4Т.ЗС500 АР-П, загальною вартістю 2 984 000 грн. (передане згідно з договором №14-07-643фл від 02.10.2007р.);
2. Зерносховище СМВУ 110.К.4Н.2Т.ЗО-100, загальною вартістю 1 528 000 грн.
3. Зерносховище СМВУ 220.19.В12, ТУ У 30397047 001 2000, загальною вартістю 1 085 000 грн.
Відповідно до актів приймання-передачі № 10 від 13.04.2007 р. та №12 від 07.06.2007р. відповідачу передано:
- Зерносховище СМВУ 220.19.В12 в кількості 1 одиниці, загальною вартістю 1 085 000 грн.;
- Зерносховище СМВУ 110.К.4Н.2Т.ЗО-100 в кількості 1 одиниці, загальною вартістю 1 528 000 грн.
Пунктом 4.1 Договору передбачено сплату відповідачем лізингових платежів з моменту підписання тристороннього акту приймання-передачі предмета лізингу. Тобто, починаючи з 14.04.2007р. у відповідача настав обов'язок сплачувати лізингові платежі, перший платіж з яких настав 13 жовтня 2007р., всі інші - щомісячно.
Тому всі умови Договору Компанією були виконані належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі №10 від 13.04.2007р. та № 12 від 07.06.2007р., підписаних сторонами та скріплених печатками сторін.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, уклавши договір фінансового лізингу №14-07-100 сфл від 6 березня 2007 року пунктом 2.6 договору сторони погодили, що Компанія звільняється від обов'язків та відповідальності щодо гарантійних зобов'язань постачальника та якості предмета лізингу.
Крім того, в пункті 3.4.2 Договору передбачене право відповідача пред'являти постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період тощо.
Враховуючи те, що Компанія передала майно, відповідно до встановлених Відповідачем специфікацій та умов, спеціально придбане нею у постачальника (ТОВ "ТПК "Лорд"), якого в листі №27 від 5 березня 2007 року зазначив відповідач, - відповідно до ст. 806 ЦК України такий вид лізингу є непрямим, а тому, на умовах ст. 808 ЦК України - якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продався (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.
Крім того, п.3.2.2 Договору наголошує на тому, що лізингодавець (Компанія) не повинен втручатися у вибір Відповідачем постачальників предмета лізингу та визначення специфікації предмета лізингу.
Відповідач в претензійному порядку звертався листами № 14 від 16 січня 2008 року, № 86 від 20 травня 2008 року, № 71 від 7 квітня 2009 року та № 75 від 8 квітня 2009 року до ТОВ ТПК "Лорд", в якому вказував на недоліки поставленого обладнання та негайне усунення постачальником вказаних недоліків.
Однак, постачальник на вказані листи відповіді не надав, і, виходячи зі змісту відзиву на позовну заяву та пояснень сторін у судових засіданнях, Відповідач з позовом до суду про стягнення збитків з ТОВ "ТПК "Лорд" не звертався.
Пунктом 3.4.1 Договору передбачене право лізингоодержувача відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам Договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця.
Пункт 3.5.1 Договору вказує на обов'язок Відповідача прийняти предмет лізингу, при цьому при прибутті до постачальника провести огляд предмету лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу.
Якщо лізингоодержувач при підписанні тристороннього акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається що приймання предмету лізингу відбулося без зауважень.
На адресу Компанії від Відповідача письмової відмови від отримання предмета лізингу не надходило, а також в актах приймання-передачі будь-які недоліки предмета лізингу не зазначені, а тому згідно з пунктом 4.1 Договору з моменту підписання акта у Відповідача настав обов'язок сплачувати лізингові платежі.
Також між Відповідачем та постачальником 21 лютого 2008 року укладено договір № 142/0 на виготовлення та поставку товару, перелік якого вказаний у специфікації, що є невід'ємною частиною договору. ( а.с. 58 т.1)
Більше того, прийнявши предмет лізингу, Відповідач уклав договір з ТОВ "ТПК "Лорд" №224/М від 22 лютого 2008 року на виконання робіт з монтування зерносховищ. А тому, будь-які претензії та спори щодо неякісного монтування обладнання постачальником повинні вирішуватися безпосередньо між ТОВ "ТПК "Лорд" та Відповідачем. Позивач у судових засіданнях пояснив, що про зміст вищевказаних договорів, укладених Відповідачем з ТОВ "ТПК "Лорд"йому невідомо.
Тому посилання Відповідача на те, що Компанією завдано збитків Відповідачу в зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, є безпідставними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що Контрольно-ревізійним управлінням в Миколаївській області 24 листопада 2008 року проведено "Зустрічну звірку з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались з ВАТ НАК "Украгролізинг" у ЗАТ "Українські ковбаси" за період з 01.01.2005р. по 01.08.2008р."
В довідці КРУ в Миколаївській області вказано, що в ході звірки директором Відповідача надано тільки два акти приймання-передачі с/г техніки №10 від 13.04.2007р. на зерносховище СМВУ 220.19.В12 вартістю 1 085 000 грн., № 12 від 07.06.2007р. на зерносховище СМВУ 110.К.4Н.2Т.30-100 та накладна № 5716 від 13.04.2007 р., де передано у фінансовий лізинг зерносховище СМВУ 220.19.В12 вартістю 1 085 000 грн.
В Довідці зазначено, що одне з трьох зерносховищ - СМВУ ПО К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П, вартістю 2 984 000 грн. не було поставлене.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Такі дані встановлюються на підставі письмових і речових доказів, висновками судових експертів.
В матеріалах справи наявний акт приймання передачі № 10 від 9 листопада 2007р. підписаний сторонами, скріплений печатками сторін, відповідно до якого ТОВ "ТПК "Лорд" передало, а ЗАТ "Українські ковбаси" прийняло зерносховище СМВУ ПО К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П, вартістю 2 984 000 грн.
А тому, доводи Відповідача про те, що він не отримував зерносховище СМВУ ПО К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П є необґрунтованими та без доказової бази.
В заяві Відповідача від 18 грудня 2008 року до начальника ГУБОЗ МВС України генерал-майора міліції Бедриківського В.В. зазначено, що зерносховище СМВУ 110 К.2Н.4Т.ЗС500.АР-П поставлене, але в розібраному стані. ( а.с.65 т.1)
Посилання Відповідача на неналежне виконання Компанією умов договору поставки №05-445/б, укладеного з ТОВ "ТПК "Лорд" судом не беруться до уваги, оскільки між Компанією та Відповідачем спірним є договір фінансового лізингу, а не поставки.
Пунктом 3.2.1 договору №14-07-100сфл від 06.03.2007р. Позивач та Відповідач домовилися, що укладення між сторонами тристороннього акту приймання-передачі предмета лі зингу свідчить про належне виконання Позивачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття Відповідачем такого виконання.
Так, уклавши 13 квітня 2007 року та 7 червня 2007 року тристоронні акти №10 та №12 приймання-передачі зерносховищ СМВУ 220.19.В12 та СМВУ 110.К.4Н.2Т.ЗО-100, загальною вартістю відповідно 1 085000 грн. та 1 528 000 грн., підписані Позивачем, Відповідачем та Постачальником та скріплені печатками сторін, Позивач на підставі п. 3.2.1 договору належним чином виконав свої обов'язки за вказаним договором, а тому, на підставі п.4.1 дого вору, з моменту укладення актів приймання-передачі у Відповідача наступив обов'язок спла чувати лізингові платежі на умовах договору, однак в порушення вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та всупереч умовам п. 3.5.3 договору, лізингові платежі Відпові дач не сплачував.
Уклавши договір фінансового лізингу №14-07-100 сфл від 06.03.2007р., пунктом 2.6 до говору Позивач та Відповідач погодили, що Позивач звільняється від обов'язків та відповідальності щодо гарантійних зобов'язань постачальника та якості предмета лізингу.
Крім того, в пункті 3.4.2 договору передбачене право Відповідача пред'являти постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період тощо, однак вказаним правом останній не скористався.
Враховуючи те, що Позивач передав майно, відповідно до встановлених Відповідачем специфікацій та умов, спеціально придбане у постачальника (ТОВ "ТПК "Лорд"), зазначеного Відповідачем в листі №27 від 5 березня 2007 року та встановленого в додатку №1 до договору, - відповідно до ст. 806 ЦК України договір фінансового лізингу №14-07-100 сфл від 06.03.2007р. є договором непрямого лізингу, а тому, на умовах ст. 808 ЦК України - якщо від повідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лі зингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, спра вності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недолі ків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.
Крім того, п.3.2.2 договору наголошує на то му, що Позивач не повинен втручатися у вибір Відповідачем постачальників предмета лізингу та визначення специфікації предмета лізингу.
Підписанням договору фінансового лізингу №14-07-100сфл від 06.03.2007р. та додатків до них Відповідач підтвердив свій вибір та погодився з поставкою саме вищевказаного предмета лізингу саме цим постачальником. Щодо посилання Відповідача на довідку КРУ, в якій вказується на переплату Відповіда чем лізингових платежів на користь Позивача, слід зазначити наступне.
Як зазначено в довідці КРУ, станом на 13.08.2008р. згідно графіку сплати лізин гових платежів до договору №14-07-100 сфл від 06.03.2007р. Відповідач згідно вказаного дого вору повинен був сплатити Позивачу 255 018,63 грн. та 315680,52 грн.,усього 570 699,15 грн.
Однак в порушення зобов'язань щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів Відповідачем станом на 13.08.2008р. було сплачено лише 145 885,69 грн.,що підтверджується копіями банківсь ких виписок. Слід зазначити, що у графіках сплати лізингових платежів до поточних лізингових платежів не включаються суми попереднього лізингового платежу - 15% та 7% вартості техніки, які сплачуються після укладення договору до передачі обладнання лізингоодержувачу (п.4.3 Договору).
Крім того, зобов'язання по сплаті лізингових платежів Відповідачем тривають і до цього часу.
Станом на 13.08.2008р. крім сплати лізингових платежів згідно графіку в розмірі 145 885,69 грн., які були враховані позивачем в розрахунок заборгованості, Відповідачем перераховано також 15% та 7% вартості предмета лізингу в розмірі 391 950,00 грн. та 155 473,50 грн., однак вказана сума не включена в платежі по графіку, тому і не вважається заборгованістю.
Довідкою КРУ встановлено, що у Відповідача станом на 13.08.2008р. переплата за двома договорами №14-07-643фл та 14-07-100сфл становить 744 058,74 грн. Позивач пояснив, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки в довідці КРУ неправильно встановлено призначення платежів, та на підтвердження цього надав розрахунок проплат та заборгованості за двома договорами. ( а.с.18 т.2)
Отже, довідкою КРУ в Миколаївській області помилково встановлено, що 1 388 823,15 грн, сплачених Відповідачем - це сума, яка включає лише платежі Відповідачем по одному договору.
Довідка КРУ не є преюдиційним фактом в розумінні чинного законодавства, а є лише доказом,який повинен оцінюватись у відповідності з іншими доказами.
З таблиці (а.с.18 т.2) вбачається , що 1 388 823,15 грн. - це попередні платежі в розмірі 15% та 7% невід шкодованої вартості предмета лізингу за двома договорами та чергові лізингові платежі за договором №14-07-100сфл.
А тому, з огляду на обов'язок Відповідача сплачувати лізингові пла тежі як за договором №14-07-100сфл, так і за договором №14-07-643фл. загальна сума забор гованості за договорами станом на 28.10.2008р. становила 916 367,17 грн.
Враховуючи вищевикладене,суд дійшов висновку, що Відповідач за договором №14-07-100сфл від 06.03.2007 р. повинен сплатити заборгованість з урахуванням пені, інфляційних та 3% рі чних в сумі 1 305 920,61 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси»(смт. Полігон, вул.Зоряна, 1-А, код 20895178) 1018976 грн. 36 коп. - основного боргу, 100 807 грн. 21 коп. –пені, 150 222 грн. 49 коп. - збитки від інфляції, 35914 грн. 55 коп. - 3 % річних, на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Укргагролізинг», (м.Київ, вул. Мечникова,16-а; код 30401456).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси»(смт. Полігон, вул.Зоряна, 1-А, код 20895178) в доход держбюджету України (Код платежу 22090200; р/р 31118095700006, Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) - 13059 грн. 21 коп. держмита.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси»(смт. Полігон, вул.Зоряна, 1-А, код 20895178) на користь Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (Код платежу 22050000; р/р 31211259700006, Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Судове рішення № 9382191, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/271/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: