Рішення № 9382088, 27.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 3/40/10

За позовом :           Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

          54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

До:           Товариства з обмеженою відповідальністю «САМШИТ»

                              54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 11

Про: стягнення заборгованості в сумі 9608,79 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кузьміна Б.М., за довіреністю;

Від відповідача: Пожидаєв А.І. –директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 4 707,18 грн. основного боргу, інфляційних –151,99 грн., 3% річних –42,44 грн., пені –4707,18 грн.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм Цивільного законодавства України та умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2590 від 01.02.2001 року.

          27.04.10 р. в судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач сплатив основний борг в сумі 4707,18 грн., отже просить суд стягнути з останнього індекс інфляції в сумі 151,99 грн., 3% річних в сумі 42,44 грн., пеню в сумі 4707,16 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

          Відповідач 20.04.10 р. через канцелярію суду надав відзив, в якому просить суд припинити провадження позовної заяви, оскільки заборгованість щодо основного боргу в сумі 4707,18 грн. погашена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 160 від 29.03.10 р. на суму 1707,18 грн., № 45 від 30.03.10 р. на суму 900,00 грн., № 163 від 30.03.10 р. на суму 1800,00 грн., № 166 від 31.03.10 р. на суму 300,00 грн.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

01.02.2001р. між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі - Енергопостачальна організація) та ТОВ «САМШИТ»(далі - Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2590, відповідно до п.1 якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені п.6.3. Договору.

Згідно Додатків №1/1 та № 1/2 до Договору обсяги теплопостачання здійснювались Енергопостачальною організацією»до будинку Споживача по вул. Комсомольська, 11 м. Миколаєва. Договір пролонговувався на кожний наступний рік. Відповідно до п.6.3. договору Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду повинен сплачувати Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Матеріали справи свідчать, що з листопада 2009р. по лютий 2010р. відповідачу позивачем було поставлено теплової енергії на суму 7308,30 грн., з яких Споживач сплатив частково в сумі 2601,12 грн., отже борг останнього становить в розмірі 4707,18 грн.

09.02.2010 р. на адресу Споживача позивач направляв претензію №65-Ю, яка була залишена без відповіді та оплати з боку відповідача.

Отже, позивач по спірним відносинам виконав договірні зобов’язання, надав відповідачу послуги, що підтверджується виставленими рахунками на оплату послуг. Відповідач же порушив взяті на себе зобов’язання по оплаті одержаної теплової енергії.

За приписами п.1 ст. 901 та п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 610, п. 1 п.п.3 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до п.7.4.2. договору сторони дійшли згоди за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»№686 від 20.05.1999р.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2009р. по березень 2010р. розмір пені складає в сумі 5163,047 грн. Разом з тим, враховуючи абзац 3 ст.1 зазначеного Закону сума пені має не перевищувати 100% загальної суми боргу, отже стягненню зі Споживача підлягає пеня в сумі 4707,18 грн.

Крім того, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Тому, беручи до уваги заяву про зменшення позовних вимог, відзив на позов та на підставі вищенаведеного позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення 151,99 грн. інфляційних ( за період з грудня 2009р. по лютий 2010р.), 42,44 грн. 3% річних (за період з листопада 2009р. по березень 2010р.) та 4707,16 грн. пені.

Оскільки, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені права та законні інтереси позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САМШИТ» (54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 11, код ЄДРПОУ 22437507) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966 ) – 151,99 грн. інфляційних, 42,44 грн. 3% річних, 4707,16 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя