Вирок № 93815214, 24.12.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5168/18

Провадження № 1-кп/242/402/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В. І., при секретарі Нарижній О. Г., за участю прокурора Прокопова П. В., потерпілої ОСОБА_1 , захисника Пивовар В. П., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове Донецької області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050500001001 від 16 вересня 2018 року, №12019050500000032 від 08 січня 2019 року, № 12019050500000167 від 17 лютого 2019 року, та № 12020050500000258 від 16 березня 2020 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зоря Красноармійського району Донецької області, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, раніше судимого: 26 вересня 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, звільненого 22 лютого 2018 року за відбуттям строку покарання; 20 грудня 2018 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 місяців арешту; 18 квітня 2019 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 27 лютого 2020 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2018 року о 20 год. 00 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в алкогольному сп`янінні, сидів на лавочці за столом у дворі будинку № 23 по вул. Маяковського в м. Селидове Донецької області, де в цей час до нього підійшов раніше не знайомий ОСОБА_2 , який почав з ним розмову. Під час спілкування ОСОБА_2 побачив на столі мобільний телефон марки «Nokia» модель RM-969 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , який вирішив викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомивши, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпілий ОСОБА_3 в цей час відійшов від столику, ОСОБА_2 , діючи таємно, умисно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, зі столику викрав мобільний телефон марки Nokia» модель RM-969 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта № 2/20-1013 від 25 вересня 2018 року, становить 357,33 грн., що належить ОСОБА_3 , після чого з викраденим з місця скоєння злочину пішов, розпорядившись надалі викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 357,33 грн.

Крім того, 30 грудня 2018 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_2 , проходячи вздовж вул. Карбишева в м. Селидове Донецької області, побачив будинок АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 . В цей момент у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, реалізуючи який ОСОБА_2 через отвір в дерев`яному паркані потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , після чого підійшовши до будинку та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, і його дії невідомі оточуючим, вибив ліктем правої руки скло у віконній рамі та через утворений отвір проник до будинку.

Перебуваючи всередині коридору будинку № 22 по вул. Карбишева в м. Селидове, ОСОБА_2 таємно, умисно, повторно, з корисливою метою викрав металевий лом, металевий цвяходер та сокиру без топорища та з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Згідно висновку товарознавчої експертизи, вартість металевого лома складає 166 грн. 67 коп, металевого цвяходера -93 грн. 33 коп., металевої сокири – 133 грн. 33 коп.

В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_4 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 393 грн. 33 коп.

Крім того, 10 січня 2019 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_2 прийшов до будинку, який належить ОСОБА_4 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вчинення крадіжки металевих виробів з території вказаного домоволодіння. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії невідомі оточуючим, через отвір у дерев`яному паркані потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_2 .

Перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 підійшов до господарської будівлі колишнього вугільника, де під стінкою побачив три металевих кута, дві металеві труби та чотири металеві арматури, які таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, викрав та з місця злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Вартість брухту чорного металу: трьох металевих кутів, двох металевих труб та чотирьох металевих арматур, загальною вагою 51 кг 500г складає 257 грн. 50 коп.

В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_4 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 257 грн. 50 коп.

Крім того, 16 березня 2020 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2 , знаходився біля будинку № 29 по вул. Гоголя в м. Селидове Донецької області, де в той час повз нього проходила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка тримала в лівій руці належній їй гаманець. Побачивши ОСОБА_1 , у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме гаманцем, який знаходився в руці ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 дочекався, поки ОСОБА_1 пройде повз нього, після чого наздогнав останню зі сторони спини та розуміючи, що його злочинні дії відомі оточуючим, відкрито, умисно, повторно, з корисливою метою викрав гаманець з лівої руки ОСОБА_1 , в якому знаходились грошові кошти в сумі 70 гривень, тим самим заволодів майном ОСОБА_1 , після чого з викраденим з місця злочину зник.

В результаті грабежу потерпілій ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 70 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень спочатку визнавав частково, потім постійно змінював показання та в результаті зазначив, що він не винен в усіх інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, пояснивши, що все сфабриковано працівниками правоохоронних органів.

В судовому засіданні була допитана потерпіла ОСОБА_1 , яка пояснила суду, що в березні 2020 року, точної дати не пам`ятає, в другій половині дня, вона виходила з будинку № 27 по вул. Гоголя в м. Селидове, де проживає, щоб cходити до магазину. В лівій руці вона несла гаманець, в якому було 70 гривень. Коли підходила до кінця кута будинку та побачила, як хлопець пив пиво. Він був одягнений в чорну куртку та шапку. Коли дійшла до кінця куту будинку, раптом у неї цей хлопець став виривати гаманець, вони з ним стали його перетягувати. Коли хлопець вирвав гаманець, вона кричала, щоб він його кинув, алевін перебіг через дорогу в парк. В цей час біля неї зупинився автомобіль, підбігла дівчина, спитала, що трапилось, вона відповіла, що в неї вирвали гаманець. Дівчина зі своїм чоловіком почали наздоганяти цього хлопця. Зазначила, що впізнала особу обвинуваченого по фотознімках, які були пред`явлені поліцією. Гаманець їй повернули, але без грошей.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 16 березня 2020 року післяобідні вона з чоловіком пересувалася на автомобілі по вул. Маяковського в м. Селидове, на перехресті вулиць Гоголя та Маяковського вони побачили заворушення між жінкою та хлопцем. Хлопець штовхав її, збирав якісь речі із землі. Жінка щось кричала, і вона попросила чоловіка зупинити машину. Вона спитала у жінки, що трапилось, в цей час хлопець почав переходити дорогу та тікати в бік парку. Чи був це обвинувачений, точно назвати не може, оскільки бачила його зі спини у верхньому одязі. На ньому була дута чорна куртка, світлі джинси та в`язана шапка. Жінка сказала, що хлопець погрожував їй та вирвав у неї гаманець. Вона крикнула чоловіку, що хлопець викрав у жінки гаманець тапобіг в сторону парку, вона направилась слідом за ним, чоловік розвернув машинута поїхав в бік Палацу спорту, що знаходиться в парку. В парку вони побачили чоловіка, який гуляв із собакою, він показав напрямок, куди пішов хлопець. Чоловік залишив її в машині та побіг до хлопця, а вона викликала поліцію.Після того як чоловік повернувся, сказав їй, що майже догнав хлопця, але він дістав кухонний великий ніж та почав погрожувати, потім він побіг в сторону магазину «Калинка» та забіг у двори.

Під час судового розгляду суд керується загальними засадами кримінального провадження, зокрема засадою передбаченою п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України «Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості».

Суд звертає увагу, що в судовому засіданні сторона обвинувачення відмовилась від допиту інших потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, зазначивши, що для доведеності вини обвинуваченого достатньо дослідження інших доказів.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні 14 вересня 2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні.

Протокол огляду від 17 вересня 2018 року, відповідно до якого, об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Nokia» модель RM-969 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції та пояснив, що даний телефон він викрав у невідомого чоловіка 14 вересня 2018 року.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2018 року, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_3 серед осіб, зображених на фотознімках, впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_2 на фото №2, після уходу якого він виявив крадіжку належного йому мобільного телефону.

Протокол пред`явлення речей для впізнання від 27 вересня 2018 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав серед пред`явлених йому речей належний йому мобільний телефон, який було викрадено.

Протокол проведення слідчого експерименту від 27 вересня 2019 року з фототаблицею, під час якого ОСОБА_2 показав місце та механізм вчинення крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_3 та напрямок втечі з місця події. Суд звертає увагу, що під час зазначеної слідчої дії зауважень від учасників не надходило. В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14 вересня 2020 року справа № 740/3597/17, зазначено, що заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Тому суд застосовує зазначені висновки ВС і вважає протокол проведення слідчого експерименту допустимим доказом, а заперечення обвинуваченим обставин вчинення цього кримінального правопорушення в судовому засіданні, розцінює як спосіб захисту.

Висновок експерта № 2/20-1013 від 25 вересня 2018 року, відповідно до якого ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «Nokia» модель RM-969 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 станом на 14 вересня 2018 року могла становити 357,33 грн.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, а їх сукупність достатньою для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки 14 вересня 2018 року мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_3 .

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні 30 грудня 2018 року кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та 10 січня 2019 року кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за адресою АДРЕСА_2 ., стороною обвинувачення надано наступні докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

Протокол огляду місця події з фототаблицею від 08 січня 2019 року, відповідно до якого місцем огляду є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Домоволодіння огороджено дерев`яним парканом та металевими воротами, пофарбованими фарбою червоного кольору. Вхід до території домоволодіння здійснюється через ворота, замок на воротах пошкоджень не має. При вході на територію домоволодіння з лівого боку розташована будівля житлового будинку, з правого боку розташовані господарські будови. При вході до будинку встановлено, що на вхідних дверях пошкоджень немає. Прямо по входу розташована веранда, зі слів ОСОБА_4 з веранди було викрадено дві нові металеві частини лопат, металевий лом, сокиру, цвяходер. Далі розташована кухня. З правого боку від входу до кухні розташоване вікно. На момент огляду скло у вікні відсутнє. Поряд з вікном на полу знаходиться ковдра, яка зі слів ОСОБА_4 раніше знаходилась у спальній кімнаті. Далі розташована зальна кімната. Порядок речей в залі порушено, всі речі знаходяться в розкиданому стані. Посередині зальної кімнати знаходиться дерев`яна тумба. Зі слів ОСОБА_4 в цій тумбі знаходилась стара металева раковина розміром 40х50. На момент проведення огляду раковина відсутня. Крім вищезазначених речей зі слів ОСОБА_4 більше з домоволодіння нічого не зникло.

Протокол огляду місця події від 01 лютого 2019 року з фототаблицею, відповідно до якого місцем огляду є домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеві ворота та калитку. На момент огляду калитка відкрита, пошкоджень цілісності не виявлено. По обидва боки від воріт знаходиться дерев`яний паркан. З правої сторони дерев`яний паркан висотою 1,8м, з лівої сторони – 1,2м. Дерев`яний паркан має отвори через відсутність дерев`яних штахет. Лівіше на з`єднанні паркан зі штахетою відсутній та має прохід до території домоволодіння.

При вході на територію до домоволодіння з лівої сторони розташований одноповерховий будинок, при огляді якого пошкодження цілісності не виявлено. За будинком з правої сторони на території домоволодіння знаходиться колишня будівля вугільника в напіврозібраному стані. Від стіни будови йде дерев`яний покошений паркан. Зі слів потерпілої ОСОБА_4 біля даної будівлі знаходилися металеві вироби.

Протокол вилучення від 01 лютого 2019 року з фототаблицею, відповідно до якого місцем огляду є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де в присутності двох понятих ОСОБА_6 написав заяву, в якій зазначає, що добровільно видає співробітникам поліції майно: металевий лом, металевий цвяходер, металеву сокиру без топорища, дві металеві труби, три металевих прути, чотири металеві арматури, яке він придбав у раніше невідомого хлопця для власних потреб.

Протокол контрольного зважування від 01 лютого 2020 року, відповідно до якого загальна вага трьох металевих кутів, двох металевих труб, чотирьох металевих арматур становить 51 кг 500г.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 лютого 2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_6 впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 на фото №3, як особу, яка продала йому металевий лом, цвяходер, сокиру без топорища, дві металеві труби, три металевих кута, чотири металеві арматури довжиною 1,5м.

Протокол слідчого експерименту з фототаблицею від 26 лютого 2019 року, в якому зафіксовано, як ОСОБА_2 показував та пояснював обставини, спосіб проникнення до території домоволодіння та механізм вчинення крадіжок 30 грудня 2018 року та 10 січня 2019 року. Суд звертає увагу, що під час зазначеної слідчої дії зауважень від учасників не надходило. Суд враховує позицію зазначену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14 вересня 2020 року справа № 740/3597/17, та вважає зазначений протокол слідчого експерименту допустимим доказом, а заперечення в судовому засіданні обвинуваченим обставин вчинення цього кримінального правопорушення, розцінює як спосіб захисту.

Висновок експерта № 2/20-179 від 14 лютого 2019 року, відповідно до якого ринкова вартість бувших у використанні наданих на дослідження об`єктів станом на 30 грудня 2018 року могла становити: лома металевого – 166,67 грн., цвяходера металевого – 93,33 грн., сокири металевої – 133,33 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «Варгус-2005» № 04 від 18 лютого 2019 року станом на 10 січня 2019 року ціна однієї тони брухту і відходів чорних металів становить 5000,00 грн. Таким чином вартість викрадених трьох металевих кутів, двох металевих труб, чотирьох металевих арматур (лом чорних металів) становить 51 кг 500г х 5000,00 грн., що становить 257 грн. 50 коп.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, а їх сукупність достатньою для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні крадіжок металевих виробів 30 грудня 2018 року та лому чорних металів 10 січня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 в потерпілої ОСОБА_4 .

На підтвердження невинуватості обвинуваченого у вчиненні зазначених крадіжок стороною захисту надано довідку КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради» № 01/16-37 від 10 лютого 2020 року та виписки з медичної карти стаціонарного хворого відносно обвинуваченого, згідно з якими ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні (цілодобове перебування) в інфекційному відділенні Селидівської ЦМЛ з 28 грудня 2018 року до 30 січня 2019 року. Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов наступних висновків. В наданій виписці з медичної карти стаціонарного хворого відсутня інформація, щодо неможливості за станом здоров`я самостійного пересування обвинуваченого. Сам факт перебування обвинуваченого в час вчинення крадіжок на стаціонарному лікуванні не може бути беззаперечним доказом того, що обвинувачений не вчиняв зазначені злочини, оскільки він міг на деякий час відлучатись з лікарні. Крім того, сам обвинувачений в судовому засіданні поясняв, що працівники поліції неодноразово забирали його з лікарні для проведення слідчих дій. Показань свідків, або будь-яких інших доказів, що обвинувачений в час вчинення злочинів постійно знаходився в лікарі та не відлучався суду не надано. Тому суд вважає, що вина обвинуваченого у вчинені зазначених крадіжок доведена повністю, а його псевдо алібі спростовується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Крім того, в ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_2 було заявлено про вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції під час проведення досудового розслідування відносно нього за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами від 30 грудня 2018 року та 10 січня 2019 року, а саме про те, що він визнав провину у вказаних кримінальних правопорушеннях за гроші, які йому дав дільничний інспектор поліції.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14 серпня 2019 року Державному бюро розслідувань доручено провести дослідження та перевірку фактів можливого вчинення кримінального правопорушення з боку працівників поліції Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12019050500000032 від 08 січня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

На виконання зазначеної ухвали Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську були внесені відомості до ЄРДР за №62019050000001359 від 20.09.2019 року за ч. 1 ст. 365 КК України. Під час досудового розслідування обставини зазначені обвинуваченим ОСОБА_2 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення з боку працівників поліції Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області не знайшли свого підтвердження, на підставі чого слідчим ТУ ДБР розташованого в м. Краматорську було винесено постанову 27 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження.

Отже, суд, об`єктивно, повно та всебічно дослідивши і оцінивши надані сторонами докази, перевіривши твердження обвинуваченого щодо фабрикування справи, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України.

На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчинення 16 березня 2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні.

Протокол огляду місця події від 16 березня 2020 року, відповідно до якого місцем огляду є ділянка місцевості, розташована по АДРЕСА_4 . Безпосереднім місцем огляду є тротуар, який проходить вздовж будинку № 29, а саме ділянка тротуару, який знаходиться між будинком АДРЕСА_5 паралельно тротуару знаходиться проїзна частина, за якою знаходиться парк. Під час огляду будь-яких слідів злочину не виявлено.

Протокол огляду місця події від 17 березня 2020 року, згідно з яким місцем огляду є ділянка місцевості, яка розташована біля паркану, який огороджує будинок № 72 по вул. Гоголя в м. Селидове Донецької області. На час огляду біля зазначеного паркану на землі знаходиться жіночий гаманець білого кольору з візерунками коричневого кольору у вигляді квітів. Даний гаманець з верхньої частини має металеву вставку золотистого кольору. На час огляду гаманець порожній.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 березня 2020 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 на фото №1, як особу, яка вчинила злочин і яку він намагався наздогнати.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 березня 2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 впізнала обвинуваченого ОСОБА_2 на фото №2, як особу, яка 16 березня 2020 року відкрито заволоділа її гаманцем.

Протокол проведення слідчого експерименту від 31 березня 2020 року до якого долучено відеозапис, який був переглянутий в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_2 показував та пояснював місце, обставини та спосіб вчинення відкритого заволодіння чужим майном ОСОБА_1 та місце де викинув гаманець. Суд звертає увагу, що зазначена слідча дія відбувалась в присутності захисника і жодних зауважень від учасників не надходило. Суд враховує позицію зазначену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14 вересня 2020 року справа № 740/3597/17, та вважає зазначений протокол слідчого експерименту допустимим доказом, а заперечення в судовому засіданні обвинуваченим обставин вчинення цього кримінального правопорушення, розцінює як спосіб захисту.

Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, а їх сукупність достатньою для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні 16 березня 2020 року відкритого заволодіння чужим майном ОСОБА_1 .

Крім того, в ході судового розгляду обвинуваченим повідомлено, що справа за обвинуваченням його у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, вчиненого повторно (ч. 2 ст. 186 КК України) була сфабрикована працівниками СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області. Зазначив, що відносно нього застосовувалися недозволені методи допиту для того, щоб він визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке не вчиняв.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 02 вересня 2020 року Державному бюро розслідувань доручено проведення дослідження та перевірку фактів можливого вчинення кримінального правопорушення з боку працівників поліції Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12020050500000258 від 16 березня 2020 року відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України.

На виконання зазначеної ухвали суду Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську були внесені відомості до ЄРДР за № 62020050000002037 від 22.09.2020 року за ч. 2 ст. 365 КК України. Під час досудового розслідування обставини зазначені обвинуваченим ОСОБА_2 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення з боку працівників поліції Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області не знайшли свого підтвердження, на підставі чого слідчим ТУ ДБР розташованого в м. Краматорську було винесено постанову 16 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження.

Отже, суд, об`єктивно, повно та всебічно дослідивши і оцінивши надані сторонами докази, перевіривши твердження обвинуваченого щодо фабрикування справи та застосування відносно нього недозволених методів дізнання, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того стороною обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України при наступних обставинах.

15 лютого 2019 року у період часу з 21 год. 38 хв. до 21 год. 39 хв., ОСОБА_2 перебував в магазині № 01344 ТОВ «Український Рітейл», який розташований за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 29. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме шинки королівської «Ковбасний клуб Семенівський» в/г в/у вартістю 58,01 грн., ковбаси салямі італійської с/к «Фарро» в/г/ вак/уп, вартістю 64,61 грн., ковбаси с/к салямі мілано «Роганівський МК» в/г вартістю 123,84 грн., шинки делікатної вар. «Фарро»1/г б/о, вартістю 63,91 грн., та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії нікому невідомі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, умисно, повторно, викрав шинку королівську «Ковбасний клуб Семенівський» в/г в/у вартістю 58,01 грн., ковбасу салямі італійську с/к «Фарро» в/г/ вак/уп, вартістю 64,61 грн., ковбасу с/к салямі мілано «Роганівський МК» в/г вартістю 123,84 грн., шинку делікатну вар. «Фарро»1/г б/о, вартістю 63,91 грн., які належать ТОВ «Український Рітейл», таким чином обернув вказані продукти у своє розпорядження.

В результаті крадіжки ТОВ «Український Рітейл» було спричинено матеріальну шкоду на суму 310 грн. 37 коп.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні 15 лютого 2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази.

Протокол огляду місця події від 16 лютого 2020 року, в якому зазначено, що місцем огляду є магазин «Брусничка» № 01344 ТОВ «Український Рітейл», розташований за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 29. Загальний порядок продуктів в магазині не порушено. Проведено огляд ковбасного перестінку. Зі слів ОСОБА_8 15 лютого 2019 року приблизно о 21 год. 38 хв. невідомий викрав дві шинки та дві ковбаси.

Протокол огляду предметів від 20 березня 2020 року, в якому зазначено, що місцем огляду є магазин «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл» розташований за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 29, а саме приміщення охорони. В даному приміщенні розташовані ЕОМ, які виконують функції запису з камер спостереження, які розташовані в торгівельному залі магазину. За згодою адміністрації магазину були вилучені копії відеозаписів, на яких зафіксований ОСОБА_2 , який в період часу з 21 год. 38 хв. по 21 год. 39 хв. 15 лютого 2019 року перебував в приміщенні магазину, з якоговикрав ковбасні вироби, при цьому вийшов з магазину не заплативши за товар, а сховав вказані вироби у пакет, який був при ньому. Вказані відеозаписи були вилучені та поміщені на один DVD-R компакт-диск, який постановою слідчого від 20 березня 2020 року визнаний речовим доказом.

Під час перегляду зазначених відеозаписів в судовому засіданні встановлено, що особа схожа на обвинуваченого ОСОБА_2 15 лютого 2019 року о 21 год. 39 хв., виходила з магазину з пакетом повз каси. Інші файли, які знаходяться на DVD-R компакт-диску в судовому засіданні переглянути не вдалось, через помилку при їх відкритті.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 березня 2019 року, в якому зазначено, що ОСОБА_9 з осіб, які були представлені на фотознімках, впізнала обвинуваченого ОСОБА_2 на фото №3 та пояснила, що він перебував 15 лютого 2019 року у вечірній час в магазині «Брусничка» в м. Селидове та здійснив крадіжку продуктів.

Довідка вартості магазину 01344 ТОВ «Український Рітейл», відповідно до якої, загальна вартість викрадених продуктів харчування становить 310 грн. 37 коп.

Щодо наданих доказів за цим епізодом, суд дійшов наступних висновків.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у таємному заволодінні чужим майном (крадіжка), то безпосередніх свідків вчинення крадіжки в магазині не було. На місці вчинення злочину обвинуваченого не затримували та викрадене майно не вилучалось. Протокол огляду місця події, протокол огляду предметів, під час якого вилучено відеозаписи, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками не є прямими доказами і вони мали значення для доведення вини ОСОБА_2 лише в сукупності з відеозаписами з камер спостереження магазину.

Тобто єдиним прямим доказом, того, коли, скільки, яким чином і що саме вкрав ОСОБА_2 є відеозаписи з камер спостереження в магазині, які були вилучені та поміщенні на DVD-R компакт-диск. Однак, як зазначалося вище, з п`яти файлів, які знаходяться на диску в судовому засіданні було відтворено лише один з них, на якому видно, як особа схожа на обвинуваченого ОСОБА_2 15 лютого 2019 року о 21 год. 39 хв., виходила з магазину з пакетом повз каси.

Таким чином у сукупності доказів, на яких ґрунтувалося обвинувачення, відеозаписи з камер спостереження відігравали вирішальну роль і були об`єднуючим, закріплюючим елементом з іншими доказами.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано достатніх і переконливих доказів вчинення крадіжки обвинуваченим ОСОБА_2 15 лютого 2019 року в магазині «Брусничка».

Тому, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_2 слід виправдати у вчинені таємного викрадення чужого майна за епізодом 15 лютого 2019 року в магазині № 01344 ТОВ «Український Рітейл», тобто у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд вважає вірно кваліфікованими дії ОСОБА_2 в доведених в його винуватості кримінальних правопорушеннях: за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна; ч. 2 ст. 185 КК України (епізод від 10 січня 2020 року) як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно; за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд з урахуванням відсутності обставин, що пом`якшують покарання, наявності обставини, що обтяжує покарання, особи обвинуваченого, його відношення до вчинених ним кримінальних правопорушень, вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій, передбачених санкціями інкримінованих йому статей, з урахуванням вимог, визначених ч. 1 ст. 70 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, до ухвалення вироку Селидівського міського суду Донецької області від 18 квітня 2019 року, суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Враховуючи що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України вчинено обвинуваченим після ухвалення вироку Селидівського міського суду Донецької області від 18 квітня 2019 року, однак вже після повного відбуття покарання за зазначеним вироком, то застосування положень ст. 71 КК України не можливе.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертиз № 2/20-1013 від 25 вересня 2018 року в сумі 572,00 грн., № 2/20-179 від 14 лютого 2019 року в сумі 1 144,00 грн.Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати не винним у вчиненні кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР за № 12019050500000167 від 17.02.2019 року, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обвинуваченням у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, за епізодом 15 лютого 2019 року з магазину № 01344 ТОВ «Український Рітейл» та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) місяців арешту;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання ОСОБА_2 шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 18 квітня 2019 року у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років. В строк покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте ним повністю за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 18 квітня 2019 року, а саме 1 рік позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у види тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 31 березня 2020 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» модель RM-969 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , - залишити в його користуванні; металевий лом, металевий цвяходер, металеву сокиру без топорища, три металевих кута, дві металеві труби, чотири металеві арматури, передані під розпису ОСОБА_4 , - залишити в її користуванні; DVD-R компакт-диск з відеозаписами з камер спостереження магазину «Брусничка» - зберігати матеріалах кримінального провадження; гаманець, переданий потерпілій ОСОБА_1 , - залишити в її користуванні; DVD - диск VIDEX 4.7GB, 120 MIN з серійним номером MWDG48WE3004522G05 з відеозаписом проведення слідчого експерименту – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати в зв`язку із проведенням експертиз (стягувач (отримувач) - держава, балансовий рахунок: 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», призначення платежу: за висновок експерта № 2/20-1013 від 25 вересня 2018 року в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн. 00коп., №2/20-179 від 14 лютого 2020 року в сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя В. І. Капітонов