
Справа №639/7187/20
Провадження №1-кп/639/644/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Курила В.О.,
за участю: секретаря судового засідання – Караванського В.В.,
прокурора – Сєряк К.В.,
захисника – адвоката Супруна А.Д.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500001638 від 28.10.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшани Дергачівського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -
в с т а н о в и в:
На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220500001638 від 28.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Під час судового засідання прокурором Сєряк К.В. заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що метою продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останнім незаконного впливу на потерпілого, свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що розглянути обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні до спливу строку запобіжного заходу не має можливості, оскільки судовий розгляд фактично тільки розпочинається.
Прокурор зазначає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також його належну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні прокурор Сєряк К.В. підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.
Під час судового засідання захисник Супрун А.Д. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на той факт, що обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування, він не отримував повістки про виклик до слідчого, у зв`язку з чим йому не було відомо про необхідність прибуття до органу досудового розслідування.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 має ряд тяжких захворювань, хворіє на СНІД, мультирезистентний туберкульоз, має захворювання хронічний вірусний гепатит «В», «С», в умовах слідчого ізолятору йому не надається необхідне лікування та він не отримує антиретровірусну терапію.
Обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, що свідчить про можливість обрання стосовно нього менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за санкцією якого передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за санкцією якого передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
На теперішній час є наявними ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати та потерпілого та свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із цим, при вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу, судом також враховуються відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із матір`ю, братом та племінником.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 має ряд тяжких захворювань, у зв`язку з чим стоїть на диспансерному обліку в Харківському обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом з 26.02.2010 року з наступними діагнозом: 1) ВІЛ – інфекція (код В 20), ІV клінічна стадія; 2) мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) лівої легені, лівосторонній ексудативний плеврит; 3) кандидоз слизової порожнини рота; 4) хронічний вірусний гепатит «В», «С». Отримує антиретровирусну терапію з 11.11.2010 року, потребує щоденного прийому АРТ препаратів.
При цьому, надання ув`язненому ОСОБА_1 необхідного лікування та АРТ препаратів в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» неможливо.
Судом враховується, що після спливу певного проміжку часу навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).
При розгляді клопотання щодо дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 прокурором не доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи, не достатні для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Будь-яких відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_1 незаконно впливав на стадії досудового розслідування на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні, надані до суду матеріали не містять.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , не було вчинено із застосуванням насильства щодо потерпілого чи погрозою його застосування.
На переконання суду, застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на даній стадії кримінального провадження є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне змінити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно відмовити, а клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 197, 331, 369 – 372, 376, 392 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Сєряк К.В. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.
Клопотання захисника – адвоката Супруна А.Д. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.
Змінити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на домашній арешт за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням на ОСОБА_1 обов`язку не залишати місце проживання у період часу з 19:00 години до 07:00 години наступного дня, строком застосування на 2 (два) місяці - тобто до 24 лютого 2021 року включно.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негайно звільнити з під варти в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- прибувати за викликом до суду, який здійснює провадження;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 19:00 години до 07:00 години наступного дня.
Копію ухвали суду направити для виконання до Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області - для здійснення контролю за дотриманням обвинуваченим ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя В.О. Курило
Судове рішення № 93814016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 24.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/7187/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: