Рішення № 93814013, 24.12.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3884/20

Провадження № 2/639/1332/20

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – судді Труханович В.В. за участю секретаря – Безбородько І.О.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/3884/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ :

25 червня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, відповідно до якої він просив суд зменшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2019 року про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 05.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття на стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 000, 00 грн. до досягнення нею повноліття.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12 березня 2019 року Жовтневим районним судом м. Харкова було ухвалено рішення, яким було стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини від усіх видів заробітку (доходу) , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 05.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач участь не приймав.

З судовим рішенням від 12 березня 2019 року позивач не згоден з наступних підстав.

Так, він постійно та добровільно надає матеріальну допомогу дитині. Постійно купує їй іграшки, одяг, продукти харчування та інше. Дитина періодично мешкає з позивачем. Усе, що потрібно дитині позивач завжди купую.

На сьогодні, склалася ситуація, коли позивач не в змозі платити визначений судом розмір аліментів.

ОСОБА_2 мешкає разом з батьками, які не працюють, а постійно проходять лікування у лікарнях, а також з рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має діагноз ВІЛ-інфекція IV клінічна стадія, а також цілий ряд хронічних захворювань, який теж не працює за станом свого здоров`я, а також мешкає разом з позивачем мешкає його племінник ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого він повністю утримує.

Тому на сьогодні в позивача виникла заборгованість по сплаті аліментів за рішенням суду і він не можу ні її погасити, ні сплачувати вчасно аліменти.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Призначено судове засідання.

Представник позивача – ОСОБА_1 , яка діє на підставі Ордерк серії ДН № 111041 від 15.12.2020 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Відповідач по справі в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і представник позивача по справі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 26.11.2013 року. (а.с. 37)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2019 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 05.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави (отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача – 899998, рахунок отримувача – 31211256026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106) в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. (а.с. 11-12, 13)

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що на теперішній час позивач не має змогу сплачувати аліменти у розмірі визначеному судом, оскільки є приватним підприємцем та не має постійного доходу, у нього на утриманні перебувають літні батьки, брат та племінник, у зв`язку з чим він і просить суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Така ж правова позиція викладена у постанові ВСУ від 05.02.2014 при розгляді справи № 143цс13.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що дійсно за позивачем обліковується заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01.12.2019 року становить 14 675, 21 грн, що підтверджується Розрахунком Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) від 19.12.2019 року. (а.с. 20, 21-22)

Будь-яких належних та допустимих доказів щодо розміру заборгованості позивача станом на теперішній час (грудень 2020 року) матеріали справи не містять.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що на теперішній час на утриманні у позивача знаходяться його літні батьки, які постійно хворіють та потребують стороннього догляду, його брат, який хворіє на ВІЛ-інфекцію та має значні розлади здоров`я та племінник. На підтвердження зазначених тверджень позивачем було надано медичну документацію на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 10, 16, 17, 18, 19, 26)

Однак суд критично ставиться до зазначених посилань, оскільки матеріали справи не містять у собі жодного належного та допустимого доказу на підтвердження родинних зв`язків позивача з особами на які посилається представник позивача, та доказів на підтвердження того, що зазначені особи проживають разом з позивачем та перебувають на його утриманні.

Відповідно до Довідок про доходи позивача та податкових декларацій, які містяться в матеріалах справи, він у 2019 та 2020 роках не отримував прибутку як фізична особа підприємець.(а.с. 15, 27, 28-29, 30-31, 32)

Однак, суд також критично ставиться до зазначених посилань, як на підставу зміни розміру аліментів, оскільки на момент винесення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2019 року позивач мав такий же розмір доходів, що й на теперішній час, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже його майновий стан з моменту винесення судом рішення не змінився.

Отже, враховуючи те, що зміна розміру аліментів присуджених за рішенням суду можлива лише у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, а судом не було встановлено, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 його матеріальний чи сімейний стан змінився, то суд не знаходить підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд –

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Суддя В. В. Труханович