Рішення № 93810201, 24.12.2020, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/755/20

Провадження № 2-п/139/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2020 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши в смт Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту Мonobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 31 серпня 2018 року (а.с. 10). Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачеві строковий кредит у розмірі 19 500 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.Відповідач своє зобов`язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту та процентів належним чином не виконує, а тому станом на 17 березня 2020 року утворилася заборгованість за кредитом на загальну суму 63 035 гривень 49 копійок, в тому числі: 47 512 гривень 01 копійка – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 15 523 гривні 48 копійок – заборгованість за пенею та комісією.

Банк 14 вересня 2020 року звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості.

09 листопада 2020 року до суду поштою надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 56-59 в провадженні № 2/139/195/20). Відзив ґрунтується на тому, що в анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 31.08.2018, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру; зазначає, що позивачем не підтверджено, що йому були надані для ознайомлення саме цей Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи до підписання заяви-анкети до договору про надання банківських послуг; стверджує про неналежність як доказу роздруківки із сайту АТ «Універсал Банк» та про мінливий характер Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», про те, що надані банком документи не містять його особистого підпису. Як на підставу своїх тверджень, відповідач опирався на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах у справі № 6-16цс15 від 11.03.2015 та в справі № 342/180/17 від 03.07.2019.

Представник позивача ОСОБА_2 (а.с. 28 в провадженні № 2/139/195/20) подав до суду відповідь на відзив (а.с. 67-71 в провадженні № 2/139/195/20), з якої слідує, що відповідно до п.п. 2.4. п. 2 Розділу І Умов, відповідач своїм підписом на Анкеті-заяві беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору він ознайомився зі всіма його складовими та порядком обслуговування, а відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному веб-сайті і самостійно прийняти усвідомлене рішення.

06 листопада 2020 року у цій справі було постановлено заочне рішення (а.с. 50-54 в провадженні № 2/139/195/20). На підставі заяви відповідача (а.с. 1-4 в провадженні № 2-п/139/1/20) заочне судове рішення було переглянуто та ухвалою суду від 07 грудня 2020 року (а.с. 14-15 в провадженні № 2-п/139/1/20) скасовано. Судовий розгляд призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі судових засідань Мурованокуриловецького районного суду об 11-тій годині 24 грудня 2020 року.

Повторний розгляд справи після скасування першого заочного рішення по суті та функціонально є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції (постанова Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року в справі № 6-2478цс15).

Наведене вище, також узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду у справах № 367/4636/15-ц від 18 січня 2018 року, № 520/17906/13-ц від 07 березня 2018 року та № 2-155/11 від 06 березня 2019 року.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими (а.с. 16, 17, 18), не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 (а.с. 28 в провадженні № 2/139/195/20) клопотав про розгляд справи без його участі (а.с. 6 в провадженні № 2/139/195/20).

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та про розгляд справи за наявними у справі доказами (а.с. 19 в провадженні № 2-п/139/1/20).

За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.

Тому, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення та виклику сторін у справі, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

Судом встановлено, у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту Мonobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

31 серпня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без номера у вигляді анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (а.с. 10 в провадженні № 2/139/195/20). Предметом договору є кредит у розмірі 19 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Таким чином, невід`ємною частиною Договору між сторонами є Умови обслуговування рахунків фізичної особи (а.с. 11-22 в провадженні № 2/139/195/20).

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір, та зобов`язується виконувати його умови. Отже, ОСОБА_1 свідомо звернувся до Банку з метою отримання кредиту та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 19 500 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, тобто, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не повертав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, а саме - не сплачував вчасно щомісячні мінімальні платежі, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с. 7-9 в провадженні № 2/139/195/20).

Станом на 30.10.2019 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, відбулося істотне порушення зобов`язань, внаслідок чого вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Як слідує з тексту позовної заяви, 30.10.2019 позивач направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 відсотки на місяць за кожен день прострочення виконання. Однак, відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим кредит перейшов у форму «на вимогу».

За рішенням загальних зборів акціонерів від 31 жовтня 2018 року було змінено тип банку із публічного акціонерного товариства на акціонерне товариство (Статут АТ «УніверсалБанк», зворот а.с. 31).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в анкеті-заяві (а.с. 10 в провадженні № 2/139/195/20) зазначив, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його даних згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п. 11).

Згідно пп. 2.2 п. 2 Розділу 1 Умов (зворот а.с. 13 в провадженні № 2/139/195/20), статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит.

Між сторонами відповідно до пп. 4.3, 4.8.1 п. 5 розділу 1 Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України; Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій (зворот а.с. 18 в провадженні № 2/139/195/20).

Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк уклали договір про надання банківських послуг «Мonobank». Дата укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. Пін-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного Пін-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки (п.п. 3.1, 3.4, 3.5 Розділу ІІ Умов) (зворот а.с. 20 в провадженні № 2/139/195/20).

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах (п. 5.9 Розділу ІІ Умов). Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами (п.5.11 Розділу ІІ Умов) (а.с. 21 в провадженні № 2/139/195/20).

Так, згідно з Тарифами банку (а.с. 23 в провадженні № 2/139/195/20), пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 5% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,2% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості). Також передбачено розмір комісії.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах (п. 5.15 Розділу ІІ Умов) (а.с. 21 в провадженні № 2/139/195/20).

Відповідно до п. 5.16 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних (а.с. 21 в провадженні № 2/139/195/20).

У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (п.5.17 Розділу ІІ Умов).

У разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абз. 1 цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) (п. 5.18 Розділу ІІ Умов).

У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф в розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання (п. 5.19 Розділу ІІ Умов).

Відповідно до п. 5.23 п. 5 Розділу ІІ Умов у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів (зворот а.с. 21 в провадженні № 2/139/195/20).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

З врахуванням наведених вище положень норм законодавства, а також умов Договору між сторонами, суд вважає неспроможними та такими що не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що позивачем (Банком) не доведено факт підписання ОСОБА_1 саме доданих до позову Умов і Тарифів. А з врахуванням обставини, що Договір між сторонами укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем та підписано відповідачем у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд вважає, що не підлягає до застосування позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Розрахунком заборгованості (а.с. 7-9 в провадженні № 2/139/195/20) доведено, що відповідач впродовж строку дії кредитного договору порушував умови щодо строків та розміру повернення кредиту та сплати відсотків.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Неустойкою є штраф або пеня (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пп. 5.19 п. 5 розділу П Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнта за Договором, зокрема, передбачено, що у випадку, якщо істотне порушення Клієнтом зобов`язання не буде усунуто протягом 120 календарних днів, на залишок суми заборгованості нараховується пеня в розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання.

Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 7-9 в провадженні № 2/139/195/20), заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 17 березня 2020 року складає 63 035 гривень 49 копійок, в тому числі: 47 512 гривень 01 копійка – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 15 523 гривні 48 копійок – заборгованість за пенею.

Відповідач не спростував належними доказами наявність заборгованості перед Банком, не довів факт виконання зобов`язань за кредитом, зокрема, по сплаті тіла кредиту, пені.

Частина 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, суд вбачає підстави для судового захисту прав позивача та стягнення з відповідача на користь АТ "Універсал Банк" зазначеної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2102 гривні судового збору (а.с. 33). Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати підлягають компенсації позивачу у розмірі 100%.

Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, ст.ст. 6, 207, 530, 549, 551, 625, 626, 628, 638, 1055 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 06.10.2009, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31 серпня 2018 року станом на 17 березня 2020 року в розмірі 63 035 гривень 49 копійок та судові витрати в сумі 2 102 гривні 00 копійок, а всього 65 137 (шістдесят п`ять тисяч сто тридцять сім) гривень 49 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:______