Ухвала суду № 93807561, 25.11.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/550/20

1-кп/215/477/20

УХВАЛА

25 листопада 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

в складі колегії суддів: головуючого судді - Квятковського Я.А.

суддів - Камбул М.О., Коноваленко М.І.

за участю секретаря - Романів Н.Є.

прокурора - Кучерук Т.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

законного представника потерпілої ОСОБА_3

захисника - Вербицької Л.Д.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019040760001887 від 05.12.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 щодо зґвалтування, вчиненого щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.

У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , з урахуванням необхідності дослідження доказів, а також враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку злочину, вчиненого щодо малолітньої особи, з метою запобігання ризикам впливу на малолітню потерпілу та свідків та ухилення від суду .

Захисник в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, просить застосувати цілодобовий домашній арешт .

Обвинувачений підтримує клопотання захисника і заперечує щодо клопотання прокурора

Потерпіла та її законний представник в судовому засіданні підтримують клопотання прокурора.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

При цьому, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

На думку колегії суддів, обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися та є актуальними на цей час, тому суд вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, в т.ч. цілодобовий домашній арешт, не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Так, як на цей час так і на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти статевої недоторканості щодо малолітньої особи, яке викликає значний публічний інтерес і за яке передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі, офіційно неодружений, таким чином, оцінивши в сукупності всі обставини, на думку колегії суддів, він може ухилитися від явки до суду з метою уникнення від можливого суворого покарання і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Доводи сторони захисту не спростовують наявність вищевказаних обставин та існування ризиків, вказаних прокурором.

Враховуючи наведені вище обставини, необхідність завершення судового розгляду справи, в т.ч. допиту самого обвинуваченого, та зважаючи на значний публічний інтерес до даної справи , суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів .

Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 336 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 23 січня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення .

Головуючий суддя:

Судді: