Ухвала суду № 93801641, 24.12.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/356/20

1-кп/705/744/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі колегії суддів: головуючого – судді Білик О.В.

членів колегії: судді Годік Л.С., судді Кормана О.В.:

за участю секретаря судового засідання – Щербакової Л.А.

прокурора – Лозової К.В.

захисників – Гупала М.М., Товстенка К.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

потерпілої – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження № 12019250250001250 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та відносно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та відносно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Оскільки строк тримання під вартою обвинувачених закінчується, то прокурор 11.12.2020 подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, та що на даний час наявні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, вплив на свідків, а також вони можуть вчинити інші кримінальні правопорушення.

Строк тримання під вартою у обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.11.2020 закінчується 01.01.2021.

Строк тримання під вартою у обвинуваченої ОСОБА_2 відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.11.2020 закінчується 01.01.2021.

Прокурор в судовому засіданні підтримала письмове клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, та що на даний час наявні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, вплив на свідків, а також вони можуть вчинити інші кримінальні правопорушення.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

Захисник Гупало М.М., думку якого підтримала обвинувачена ОСОБА_2 , заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, та просили застосувати міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Товстенко К.В., думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , заперечував з приводу клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно його підзахисного та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу – тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, перелічені в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Застосовуючи до підозрюваних запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваним у разі визнання їх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення без належного з`ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Одночасно, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені опинившись на волі, зможуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як суспільно небезпечний характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються і щодо яких органами досудового розслідування висунута обґрунтована підозра (обвинувачення), тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винним у вчинені інкримінованого злочину. Крім того, існує велика ймовірність того, що обвинувачені, перебуваючи на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні під час судового провадження іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків, які на даний час недопитані судом; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд приймає до уваги дані про особи обвинувачених, міцність соціальних зав`язків, вік та стан їх здоров`я, щодо яких на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування обвинувачених під вартою.

У ст.197 КПК України вказано, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У пункті 20-5 Перехідних положень КПК України вказано, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тому, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню, підстав для зміни чи скасування вищезазначеного запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, продовжують існувати ризики, які мали місце на час обрання міри запобіжного заходу, інша міра запобіжного заходу не зможе забезпечити їх процесуальної поведінки, термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно продовжити на 60 діб, тобто до 21 лютого 2021 включно.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, а саме домашній арешт, яка просить застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_2 , не може забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних обов`язків.

Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,194,331 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника Товстенко К.В. про зміну обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2021 року включно.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2021 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам, та направити начальнику ІТТ № 2 ГУ Національної поліції в Черкаській області та начальнику Черкаського слідчого ізолятора, до відома та для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О. В. Білик

Судді: Л.С.Годік

О.В.Корман