Рішення № 93798686, 17.12.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2337/20

Номер провадження 2/585/852/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання – Ковган О.В.,

Справа № 592/2337/20, провадження № 2/585/852/20

Позивач: Акціонерне товариство « Альфа-Банк»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представники позивача: Черкавський Юрій Сергійович, який діє на підставі довіреності №012126/20 від 03.02.2020, Воронцова Марина Володимирівна, яка діє на підставі довіреності №011477/19 від 11.11.2019,

Представник відповідача: Алфімов Віталій Віталійович, який діє на підставі довіреності від 04.03.2020.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернулося АТ “Альфа-банк» з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення №5/2019 від 15.10.2019 АТ «Укрсоцбанк» припинилося шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк» і останнє стало правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». 12.07.2007 АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту №758/2-368. З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за указаним кредитним договором 12.07.2007 між сторонами було укладено Іпотечний договір №б/н від 20.08.2007, відповідно до якого ОСОБА_1 передала кредитору в іпотеку нерухоме майно: будинок по АДРЕСА_1 . Позивач свої зобов`язання за договором виконав, відповідач порушила умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 19.08.2020 становить: за кредитом 83341,77 грн., за відсотками – 58037, 78, розмір інфляційних витрат за кредитом – 2840, 70 грн., 2058,65 грн. інфляційних витрат за відсотками. Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов`язання; або у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов договору іпотеки, або у інших випадках, передбачених законодавством. Відповідачу було направлено вимогу про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання ОСОБА_1 зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вимагає стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею, за рахунок предмета іпотеки. Також позивач просить встановити подальші нарахування відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення відповідно до ч.10 ст. 265 ЦПК України та стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 2194,18 грн.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він посилається на те, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 11.07.2011 у справі №596/11 встановлено, що між Позивачем та Відповідачем 12.07.2007 року був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №758/2-368, за яким Позивач надав Відповідачу кредит у загальній сумі 100000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 15,8% річних та з кінцевим терміном повернення кредиту до 10.07.2022 . Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №2604/3114/2012 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 103589,92 грн. заборгованості. 09.01.2013 державним виконавцем ВДВС року було відкрито виконавче провадження №35937039 з виконання виконавчого листа №2604/3114/2012, виданого 25.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 103589,92 грн., та 1435,90 грн. витрат пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом, а всього боргу на суму 105025,82 грн. 30.03.2017 державним виконавцем винесено постанову про закінчення указаного виконавчого провадження на підставі п.9 частини 1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з сплатою заборгованості в повному обсязі. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.06.2020 року у справі №585/757/20, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., приватний виконавець Мукорез О.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено, та визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. від 29.01.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 151 таким, що не підлягає виконанню. Посилаючись на висновки Верховного Суду у справі № 444/9519/12, провадження №14-10 цс 18 від 28.03.2018, у справі № 592/2239/17, провадження №61-29631 св 18 від 12.09.2018 представник відповідача вказує на те, що право кредитодавия нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Наголошує на тому, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість згідно Договору відновлювальної кредитної лінії №758/2-368 від 12 липня 2007 року з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Згідно ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Статтею 593 Цивільного кодексу України передбачено, що право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Таким чином позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будинок загальною площею 116,7 кв.м., жилою площею 62,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , суперечать вимогам ст.ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 593, 598, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.263 Цивільного процесуального кодексу України і є необґрунтованими. Крім того, представник відповідача вважає, що АТ «Альфа-Банк» пропущено строк звернення до суду у три роки для стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками та встановленої ч.2 ст. 258 ЦК України позовної давності в 1 рік для стягнення неустойки, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

23.09.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.38).

18.11.2020 закрито підготовче засідання по справі, призначено її до судового розгляду по суті (а.с.80).

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника АТ «Альфа-Банк». Позовні вимоги підтримує (а.с.90).

Від представника відповідача також надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача та її представника, в задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.93).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.07.2007 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368, відповідно до якого кредитор зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Указаним договором передбачені порядок надання кредиту та сплати процентів і комісій, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, порядок звільнення від відповідальності та порядок вирішення спорів (а.с.5-7). До договору доданий графік про погашення кредиту (а.с.8-10).

12.07.2007 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець (відповідач) передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме одноквартирний будинок та дві земельні ділянки (на якій розташований будинок і для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою) (а.с.11-13).

За вих. № 1153 ОСОБА_1 АТ «Альфа-Банк» рекомендованим листом направило вимогу про усунення порушень та добровільне виселення (а.с.17, 18).

До позову додано розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором №758/2-368 від 12.07.2007. Загальна сума заборгованості указана станом на 18.08.2020 і становить 173147,41 грн., з якої 83341,77 грн. заборгованості за кредитом, 58037,78 грн. заборгованості за відсотками, 15552,08 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2840,70 грн. розміру інфляційних витрат за кредитом, 2058,65 розміру інфляційних витрат за відсотками (а.с.19-21).

Зі статуту АТ «Альфа-Банк» вбачається, що позивач є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» (а.с.22-28).

11 липня 2011 року по справі №596/11 Постійно діючий третейський суд при асоціації українських банків ухвалив рішення, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто 103589,92 грн. заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007. Указаним рішенням встановлено, що заборгованість виникла у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов укладеного договору. Згідно наданого суду розрахунку борг виник станом на 03.02.2011 і становив 84988 грн. заборгованості за кредитом, 16142,23 грн. процентів, нарахованих і не сплачених та 2459,69 грн. нарахованої пені (а.с.67-38).

19 березня 2-12 року Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 103589,92 грн. та 1435,90 коп. витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом (а.с.69).

На підставі указаного виконавчого листа 09.01.2013 відкрито виконавче провадження №35937039 (а.с.70).

30.03.2017 ВП 35937039 закінчено на підставі п.9 частини 1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" - у зв`язку з сплатою ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі (а.с.71).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.06.2020 року у справі №585/757/20, яке набрало законної сили 21.07.2020, задоволено позов ОСОБА_1 АТ Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., приватний виконавець Мукорез О.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу М.С. від 29.01.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 151 таким, що не підлягає виконанню. Зазначеним виконавчим написом звернено стягнення на будинок АДРЕСА_2 та земельні ділянки за указаною адресою, яке на підставі Іпотечного договору від 12.07.2007 було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007. Судом було встановлено, що при винесенні оскаржуваного виконавчого напису нотаріусом не перевірялась безспірність заборгованості, хоча це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат») При цього суд наголосив на тому, що відповідач (АТ «Альфа-Банк») у відзиві залишив поза увагою доводи ОСОБА_1 про стягнення з неї боргу в сумі 105025, 82 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, борг за яким відповідач вважає безспірним (а.с.72-74).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Норми права, застосовані судом:

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 указаного Закону іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до норм ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (частина 1).

Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Мотиви суду.

Суд оцінив надані сторонами докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази, та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.07.2007 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 (а.с.5-7). Цього ж дня між цими ж сторонами укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець (відповідач) передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме одноквартирний будинок та дві земельні ділянки (на якій розташований будинок і для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою) (а.с.11-13).

11 липня 2011 року по справі №596/11 Постійно діючий третейський суд при асоціації українських банків ухвалив рішення, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто 103589,92 грн. заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007. Указаним рішенням встановлено, що заборгованість виникла у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов укладеного договору. Згідно наданого суду розрахунку борг виник станом на 03.02.2011 і становив 84988 грн. заборгованості за кредитом, 16142,23 грн. процентів, нарахованих і не сплачених та 2459,69 грн. нарахованої пені (а.с.67-38).

Зазначене рішення повністю виконане відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується постановою державного виконавця Роменського МРВДВС ГТУЮ в Сумській області від 30.03.2017 про закінчення виконавчого провадження, в якій вказано, що заборгованість боржником сплачена у повному обсязі (а.с.71).

Тобто, станом на 03.02.2011 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007 повністю погашена.

Але, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог щодо існуючої заборгованості за укладеним договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007 до матеріалів справи додано розрахунок заборгованості станом на 18.08.2020. В розрахунку вказана сума боргу за період з 18.10.2007 по 11.08.2020, тобто без врахування вже стягнутої рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків з ОСОБА_1 11 липня 2011 року і повністю погашеної суми заборгованості за цим договором (а.с.19).

Аналіз норм ст. ст. 1046, 1048, 1049 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

З доданого позивачем розрахунку вбачається, що і після пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором про надання відновлюваної кредитної лінії до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, позивач продовжує нараховувати ОСОБА_1 проценти за кредитом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доданий позивачем розрахунок заборгованості на підтвердження існування боргу відповідача перед позивачем, належним чином не підтверджує факт невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №758/2-368 від 12.07.2007, отже пред`явлений позивачем позов не обґрунтований, а тому підстави звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 просить в задоволенні позову відмовити у зв`язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави (Позиція Верховного Суду у справі № 589/3589/16-ц).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, питання необхідності застосування чи/або не застосування строку позовної давності до цих вимог, судом не досліджується.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк»», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Представник позивача Черкавський Юрій Сергійович, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Представник позивача ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 23.12.2020.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова