Рішення № 93796869, 23.12.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5039/20

Провадження № 2/552/1622/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості посилаючись на те, що відповідач підписала заяву № б/н від 29 грудня 2015 року, відповідно до якої відповідач отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання за кредитним договором, станом на 14 липня 2020 року утворилась заборгованість у сумі 21 228 грн. 65 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 366 грн. 76 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 3564 грн. 03 коп. заборгованість за відсотками у розмірі 953 грн. 92 коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 1907 грн. 97 коп., яку просив стягнути разом з судовими витратами.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, у день судового засідання надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала частково в частині заборгованості за тілом кредиту, в іншій частині просила відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що на підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору та досягнення згоди щодо істотних умов цього договору, позивачем надано до суду

завірену анкету - заяву відповідача про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 29 грудня 2015 року.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на відповідача:

17.10.2017 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 2000 грн., 13.10.2019 року збільшено до 10000 грн., 29.10.2019 року – збільшено до 17000 грн., 14.04.2020 року зменшено до 17000 грн., 27.04.2020 року зменшено до 17000 грн, 01.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0 грн.,

Відповідачу видано картку № НОМЕР_1 , строк дії якої - до вересня 2021 року, та карту НОМЕР_2 , строк дії якої – до травня 2013 року, що підтверджується довідкою КБ «ПриватБанк».

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 14 липня 2020 року утворилась заборгованість у сумі 21 228 грн. 65 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 366 грн. 76 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 3564 грн. 03 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 953 грн. 92 коп., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 1907 грн. 97 коп.

Із матеріалів справи не вбачається яку карту було отримано відповідачем, оскільки анкета-заява не містить відповідної позначки, тому посилання на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» безпідставні.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема відсотки.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.12.2015 року, посилався на «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи Банку», які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Витяг з Умов і правил розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Застосування ч.1 ст. 634 ЦК України є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин ( 18 вересня 2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом ( 21 жовтня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін щодо нараховання штрафних санкцій, а саме пені, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.12.2015 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді відсотків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна бути врахована при застосуванні судами аналогічних норм права.

Враховуючи, що заява - анкета позичальника, яка підписана відповідачем не містить порядок та розмір нарахування відсотків , не зазначено яку саме послугу у вигляді картки та на яких умовах отримала відповідач, тому підлягає до стягнення заборгованість за (простроченим) тілом кредиту та заборгвоаність за поточним тілом кредиту в сумі врозмірі 2371 грн. 28 коп. у розмірі 18 366 грн. 76 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 86 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1807 грн. 72 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 206, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором від 29 грудня 2015 року у розмірі 18 366 грн. 76 коп., судові витрати у розмірі 1807 грн. 72 коп., а всього 20 174 грн. 48 коп. ( двадцять тисяч сто сімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” (місце знаходження: 01001 м. Київ вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна