Рішення № 93793782, 30.11.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4971/20

2/296/1943/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шалоти К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (ex parte) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» про визнання недійсним договору споживчого кредитування,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1.1. 15.06.2020 ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-банк» (далі також – відповідач, АТ «Альфа-банк»), в якому просила визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір №591054302 на суму 8459 грн. 50 коп. та кредитний договір №29092011119814 на суму 23935 грн. 35 коп., укладений між АТ «Альфа-банк» і позивачем з відновленням сторін договору у становищі, яке існувало до вчинення цього правочину договору.

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що у червні 2019 між позивачем та Житомирським відділенням АТ «Альфа-банк» укладено кредитний договір №591054302 на суму 8 459,50 грн. та кредитний договір №29092011119814 на суму 23 935,35 грн.

1.3. Посилаючись на те, що позивач не може розмовляти та у неї відсутній слух, а під час вивчення документів не був присутній сурдоперекладач та позивачу не було роз"яснено істотні умови договору, у зв"язку з чим позивач не зрозуміла основних положень оспорюваних договорів, а також те, що відповідач скористався станом обмеженої дієздатності та необізнаності позивача та ввів її в оману щодо істотних умов договору, внаслідок чого позивач підписала кредитний договір із зобов`язанням, які не може виконати, позивач просила визнати кредитні договори недійсними.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 26.06.2020 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у цивільній справі №296/4971/20, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. 24.07.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач особисто звернулась до банку із пропозицією укласти кредитний договір та запропонувала умови відповідної оферти та строк її прийняття, вказував, що підпис позивача у кредитному договорі свідчить про отримання нею всієї інформації про умови кредитування, а також вказав, що кредитний договір повністю відповідає вимогам національного законодавства, у зв"язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 10.06.2019 позивач звернулась із пропозицією до АТ "Альфа-банк" укласти угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, що стверджується копією оферти від 10.06.2019 (а.с. 55).

3.2. Оскаржуваний договір складається з анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, паспорту споживчого кредиту та графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с. 55-57).

3.3. Позивач є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, що стверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 8).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1.

4.2. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 629 Цивільного кодексу України).

4.3. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статтею 629 ЦК України).

4.4. Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

4.5. Зі змісту частини першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

4.6. Згідно частини першої статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

4.7. Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції станом на час виникнення спіних правовідносин) цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

4.8. Статтею 21 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України) .

4.5. Частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

4.6. Згідно частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

4.7. Відповідно до частини першої статі 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

4.8. Зі змісту частини першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

4.9. Згідно частини першої та третьої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

4.10. Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено випадки визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Так, зокрема, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

4.11. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

V. МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ

5.1. Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу визнання недійсним кредитного договору, укладеного між позивачем та АТ «Альфа-банк».

5.2. З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір складається з Оферти на укладання угоди про надання особистого кредиту №591054302 від 10.06.2019 та Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-банк», Графіку платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що підписаний між банком та позичальником, а також паспорту споживчого кредиту.

5.3. Судом також встановлено, що позивач ознайомлена з умовами кредитування, зокрема зі складовими загальної вартості кредиту, реальної процентної ставки, графіку платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користуванням, сум комісійної винагороди та інших платежів, про що свідчить її підпис, чим засвідчила свою обізнаність щодо порядку погашення кредиту, та всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту. (а.с. 55 зворот, 56, 57).

5.4. Таким чином, позивач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраного нею банку, а саме - АТ «Альфа банк», отримавши від останнього всю необхідну інформацію перед укладанням договору, умови та порядок укладення якого відповідають нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування».

5.5. Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, зокрема позивачем не спростовано, що під час укладення договору про надання споживчого кредиту вона діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилася з його умовами, визначивши при цьому характер правочину і всі його істотні умови.

5.6. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

5.7. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

5.8. Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач до банку із заявами про надання додаткової інформації або роз`яснення певних положень договору не зверталась, а також не скористалась правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого.

5.9. Таким чином, позивача не надала суду належних доказів на підтвердження істотних порушень прав позивача як позичальника зі сторони АТ "Альфа Банк, а також на підтвердження того, що умови кредитного договору надані позивачу не в повному обсязі інформації, яке саме по собі не свідчить про введення особи споживача в оману.

5.10. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

VI. ЩОДО РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Враховуючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення відповідачем будь-яких судових витрат у справі, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судових витрат між сторони, відсутні.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд м. Житомира

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк" про визнання недійсним договору споживчого кредитування, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

адреса для листування:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Акціонерне товариство «Альфа банк»,

зареєстроване місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, площа Житній Ринок, 1

Код за ЄДРПОУ 23494714

Суддя К. В. Шалота