Рішення № 93793625, 24.12.2020, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/861/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Миколайчука П.В.,

зі секретарем судового засідання – Довгаленко О.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Брусилів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.07.2014 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому неодноразово змінювався. Договір укладено шляхом заповнення заяви-анкети, на підставі чого відповідач отримав кредитну карту для доступу до кредитного рахунку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. При заповненні заявки відповідач ознайомився з умовами кредитування з використанням кредитних карток «Універсальна», зокрема – з умовами внесення щомісячних платежів, пенею за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф при порушенні строків платежів. Свої зобов`язання з передачі грошових коштів банк виконав. В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 31.08.2020 заборгованість відповідача перед банком складала 10747,37 грн., яка складається з наступного: 7920,37 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 2826,90 грн. - заборгованості за простроченими відсотками. В зв`язку з цим, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у вказаному вище розмірі та сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 18.09.2020 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.10.2020 в зв`язку з неотриманням копії позову відповідачем, судом постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. В з`явах, доданих до позову, просив здійснювати розгляд справи без його участі , не заперечив щодо ухвалення заочного рішення. Враховуючи вказане суд розглядає справу без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належними чином в порядку ст.ст. 128-131 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву не подавав.Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Як встановлено, частиною 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, та не подано відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечує, суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по ній, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 28.07.2014 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про отримання кредиту та про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг й ознайомлення з Тарифами банку (а.с. 13).

До позову додано текст Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, у яких відсутній підпис відповідача, який би підтверджував його ознайомлення з даними документами (а.с. 14-47).

Згідно розрахунку, наданого АТ КБ «Приватбанк», заборгованість відповідача перед банком станом на 31.08.2020 складає 10747,37 грн., яка складається з наступного: 7920,37 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 2826,90 грн. - заборгованості за простроченими відсотками. Згідно вказаного розрахунку, процентна ставка за відсотками за час дії договору неодноразово односторонньо змінювалася, а саме: 01.09.2014 – до 34,8 % річних, 01.04.2015 – до 43,2 % річних, 01.09.2015 – до 2,5 % на місяць, 27.05.2016 – до 2,9 % на місяць, 22.12.2016 - до 3,6 % на місяць (а.с. 5-9).

Як вбачається з довідок про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ім`я ОСОБА_1 , останньому видавалась кредитна картка за договором 28.07.2014, яка діяла до 07/17. Кредитний ліміт за договором б/н неодноразово змінювався (сім разів), востаннє -13.08.2018 до «0» грн. (а.с. 11,12).

Згідно виписки по рахунку, відповідач користується наданими банком кредитними коштами за час дії договору кредиту (а.с. 48-52).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на його сайті, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та витяг з Тарифів розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, щодо санкцій за порушення умов договору.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника від 28.07.2014, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.07.2014 шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Тому, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Також, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що зі змісту доданої копії анкети-заяви слідує, що відповідач не заповнив та не обрав жодної опції. Тобто, із анкети-заяви від 28.07.2014 взагалі не вбачається, що відповідачем виявлено бажання оформити на своє ім`я платіжну картку саме «Універсальна». Опцію бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/Gold відповідач також залишив незаповненою.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 2826,90 грн. відсутні, оскільки позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ту обставину, що відповідач був обізнаний із порядком нарахування відсотків за користування кредитом чи штрафних інших санкцій за договором кредиту та має нести відповідальність по їх несплаті саме в розмірі, зазначеному позивачем, а тому в цій частині в задоволенні позовних вимог Банку слід відмовити.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, розмір заборгованості за тілом кредиту відповідачем не оспорений, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів (заборгованості за тілом кредиту) в розмірі 7920,37 грн.

Таким чином, в суд приходить до висновку про стягнення з боржника суми непогашеної заборгованості за тілом кредиту в сумі 7920, 37 гривень. В іншій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1549, 10 грн. (7920,37 грн. * 2102 грн. /10747,27 грн., де 7920, 37 грн. – сума задоволених вимог, 2102 грн. – розмір сплаченого судового збору, 10747, 27 грн. – сума заявлених позовних вимог).

На підставі ст. ст. 207, 525, 526, 549, 626 ,628, 633,1048,1049, 1054,1056-1 ЦК України та керуючись ст. ст. 10-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 284,288 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом від 28.07.2014 у розмірі 7920 (сім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 37 копійок та сплачений судовий збір у розмірі 1549 (тисяча п`ятсот сорок дев`ять) гривень 10 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Суддя П.В. Миколайчук