Рішення № 93786327, 23.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12690/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача та нездійснення її щорічного перерахунку (збільшення), згідно зі статтею 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», починаючи з 01.03.2018 року, 01.03.2019 року, 01.03.2020 року та по теперішній час;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2018 року, 01.03.2019 року, 01.03.2020 року та по теперішній час перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» без обмеження її максимальним розміром та здійснити її виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» у подальшому без обмеження її максимальним розміром кожен наступний рік та здійснювати виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він з 05.10.2001 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року по справі № 420/6480/19, яке набрало законної сили 01.07.2020 року було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру до виплати ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01 березня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити її виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

На виконання вищевказаного рішення суду було перераховано пенсію позивача та її розмір з 01.03.2017 року встановлено на рівні 18799, 99 грн.

При цьому позивач зазначає, що ГУ ПФУ в Одеській області незаконно не застосовує до позивача положення постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації».

Згідно з відповіддю ГУ ПФУ в Одеській області № 10457-10274/К-02/8-1500/20 від 05.11.2020 року на звернення позивача, йому було повідомлено, що його пенсію з 01.03.2017 року встановлено в розмірі 18799,99 грн.. а для проведення виплати пенсії в розмірі 26242,05 грн. підстав не має, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року по справі № 420/6480/19 не зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області проводити її виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром в подальшому.

Позивач вважає, що ГУ ПФУ в Одеській області повністю ігнорує положення постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року та не виконує свій обов`язок стосовно перерахунку та підвищення пенсії позивачу щороку з 01 березня, починаючи з 2018 року та по теперішній час у 2020 році.

Крім того позивач вважає, що відповідь ГУ ПФУ в Одеській області № 10457-10274/К-02/8-1500/20 від 05.11.2020 року, вказує на те, що і у подальшому ГУ ПФУ в Одеській області не збирається проводити позивачу з 01 березня наступного року перерахунок його пенсії та підвищувати її, згідно зі зростанням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.11.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у відповідності до положень ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

10.12.2020 року від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, представник Відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на виконання Порядку призначення і виплату пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418, пенсію Позивача було перераховано та встановлено в розмірі, що не перевищує дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за календарний рік, що передує місяцю, у якому проводиться перерахунок пенсії.

На виконання рішення суду, рішенням Головного управління від 09.07.2020 № 951380157250 Позивачу з 01.03.2017 здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713, без обмеження її максимальним розміром, та здійснено виплату з урахуванням вже виплачених сум. Розмір пенсії з 01.03.2017 склав 18799,99 грн.

Відповідач зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії не може застосовуватись лише до тих пенсіонерів, які на момент прийняття Закону №3668-VІ отримували пенсію в більшому розмірі ніж передбачено цим законом. При цьому таким особам виплата пенсії здійснюється без індексації та проведення перерахунків до того часу коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому Законом №3668-VІ, а в подальшому розмір пенсії таких осіб не може перевищувати встановлений Законом № 3668-VІ максимальний розмір.

Таким чином, положення п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ не можуть бути застосовані до Позивача, оскільки на момент набрання чинності Законом №3668-VI Позивач отримував пенсію, що не перевищує максимального розміру, встановленого законом.

Закон №3668-VI було прийнято 10 липня 2011 року, в той час як прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становив 764,00 грн., а розмір пенсії Позивача складав 5597,95 грн. Тобто розмір пенсії Позивача на момент прийняття Закону №3668-VІ не перевищував десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, а отже відсутні були підстави для застосування п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ.

Враховуючи викладене відповідач вважає, що Головне управління правомірно з 01 січня 2018 року виплачує пенсію Позивачу у розмірі, що не перевищує 10 прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, позивач зазначає, що задоволення позовної вимоги Позивача щодо зобов`язання Головного управління здійснювати перерахунок пенсії відповідно до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації у подальшому без обмеження її максимальним розміром кожен наступний рік та здійснювати виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії, призведе до втручання в дискреційні повноваження Головного управління з огляду на наступне.

Також відповідач вважає, що Позивачем були порушені строки звернення до адміністративного суду визначені у ст. 122 КАС України.

10.12.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що перерахунок за 2018-2020 роки позивачу незаконно не здійснювався, через що він і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом 18.11.2020 року без пропуску строку, який встановлений статтею 122 КАС України.

Факт незаконних дій з боку ГУ ПФУ в Одеській області стосовно обмеження максимального розміру пенсії позивачу, починаючи з 01 березня 2017 року не потребує додаткового обґрунтування, оскільки це було встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Правові підстави, які зазначені відповідачем у відзиві з метою відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначались і при розгляді справи № 420/6480/19, проте, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому позивач вважає що в цій справі повноваження відповідача не є дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 05.10.2001 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року по справі № 420/6480/19, яке залишено без змін постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру до виплати ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, здійснити з 01 березня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити її виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

На виконання рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.07.2020 № 951380157250 Позивачу з 01.03.2017 здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713, без обмеження її максимальним розміром, та здійснено виплату з урахуванням вже виплачених сум. Розмір пенсії з 01.03.2017 склав 18799,99 грн.

Позивач, вважаючи що відповідач повинен був перераховувати пенсію також з 01.03.2018 року, з 01.03.2019 року та з 01.03.2020 року відповідно до статті 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713, без обмеження її максимальним розміром, звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відповідними заявами

Згідно з відповіддю ГУ ПФУ в Одеській області № 10457-10274/К-02/8-1500/20 від 05.11.2020 року на звернення позивача, йому було повідомлено, що його пенсію з 01.03.2017 року встановлено в розмірі 18799,99 грн.. а для проведення виплати пенсії в розмірі 26242,05 грн. підстав не має, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року по справі № 420/6480/19 не зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром в подальшому.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позов посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду. При цьому відповідач не заявив клопотання про залишення позову без розгляду, а зазначив дану обставину як підставу для відмови у задоволенні позову.

Надаючи оцінку даному аргументу, суд зазначає, що зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч.1 ст.122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема Законі України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права.

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх зокрема у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за жодних умов не можуть бути скасовані а їх обмеження не допускаються, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” нарахування суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз змісту даної статті дає підстави дійти висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки – для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку – для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами пов`язаними з виплатою інших складових та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч.3 ст.122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” суд робить висновок, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час , у тому числі сум будь-яких її складових, які не були виплачені з вини пенсійного органу, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд по справі №646/6250/17 у постанові від 24.04.2018 року.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Органи Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов`язані неухильно дотримуватись прав громадян при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження їх порушення, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів. положеннями статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Як передбачено частиною 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Положеннями статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418.

Відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років пункту працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Згідно з пунктом "в" пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З врахуванням вищевикладеного суд робить висновок, що нормами законодавства передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення, середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.

Як встановлено судом, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 27.12.2019 року по справі №420/6480/19 рзмір пенсії позивача з 01.03.2017 склав 18799,99 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивачу не перераховувалась пенсія з 01.03.2018 року, з 01.03.2019 року та з 01.03.2020 року згідно зі статтею 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації».

Зазначені обставини фактично визнає і відповідач у листі № 10457-10274/К-02/8-1500/20 від 05.11.2020 року, зазначаючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року по справі № 420/6480/19 не зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром в подальшому.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу"; Про прокуратуру"; Про статус народного депутата України"; Про Національний банк України"; Про Кабінет Міністрів України" ;Про дипломатичну службу",;Про службу в органах місцевого самоврядування"; Про судову експертизу"; Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ;Про наукову і науково-технічну діяльність"; Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; Про пенсійне забезпечення";Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, відповідно до частини 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, при цьому судом встановлено, що пенсія позивачу призначена значно раніше, ніж був прийнятий відповідний Закон та зміни щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2018 по справі № 127/4267/17.

Таким чином суд зазначає, що пенсія позивачу призначена у 2001 р. тому застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ст..2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” є протиправною.

Отже чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Згідно з ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Таким чином, суд робить висновок, що обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати позивачу із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються є неприпустимим.

Також суд вважає необхідним зазначити, що невиплата позивачу призначеної пенсії у повному обсязі є позбавленням останнього його конституційного права на соціальний захист у разі досягнення пенсійного віку визначеного Законом.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача та нездійснення її щорічного перерахунку (збільшення), згідно зі статтею 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», починаючи з 01.03.2018 року, 01.03.2019 року, 01.03.2020 року є протиправними.

З огляду на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області слід зобов`язати здійснити з 01.03.2018 року, з 01.03.2019 року та з 01.03.2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» без обмеження її максимальним розміром та здійснити її виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» у подальшому без обмеження її максимальним розміром кожен наступний рік та здійснювати виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є передчасними, відповідні перерахунок пенсії повинні робитись у майбутньому, і на час розгляду справи таке право позивача не порушено, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та нездійснення її щорічного перерахунку (збільшення), згідно зі статтею 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», починаючи з 01.03.2018 року, з 01.03.2019 року та з 01.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2018 року, з 01.03.2019 року та з 01.03.2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 року «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» без обмеження її максимальним розміром та здійснити її виплату з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. та 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.