Рішення № 93786266, 23.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8275/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника позивача не з`явився

представника відповідача Мунтян Є.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в системі «EASYCON») справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ №1544 від 24.04.2020 року виконуючого обов`язки заступника начальника головного управління Державної податкової служби в Одеській області ОСОБА_2;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення за номерами №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 02.06.2020 року, прийняті Головним управлінням Держаної податкової служби в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

27.05.2020 року співробітниками ГУ ДПС в Одеській області проведено перевірку за наслідками якої отримані повідомлення-рішення №0009543201, №0009553201, 0009613201, 0009563201 від 02.06.2020 року.

Не погоджуючись із зазначеними повідомленнями - рішеннями та наказом про проведення перевірки позивачка подала скаргу до ДПС України.

Оскільки позивачці, крім наказу про проведення перевірки, не надавались жодні документи, то нею подано заяву до ГУ ДПС в Одеській області про надання наступних документів:

«Акту перевірки (актів перевірки якщо їх складалось декілька) на підстав яких винесено податкові повідомлення-рішення №0009543201 від 02.06.2020 року, № 0009553201 від 02.06.2020 року, № 0009613201 від 02.06.2020 року, № 0009563201 від 02.06.2020 року, №0009543201 від 02.06.2020 року.

Пояснення, доповідні (доповідні записки), висновки наявні в матеріалах перевірки.

26.06.2020 року на адресу позивачки надійшов лист, яким відмовлено у наданні документів, що витребовувались, у якості підстав відмови зазначено, що чинним законодавством не передбачено повторне надання вказаних документів.

Фактично перевірка здійснювалась 27.04.2020 року, а акт перевірки згідно описової частини рішення ДПС України складено 07.05.2020 року в м. Одеса.

Ні 07.05.2020 року, ні в подальшому жоден перевіряючий до ФОП ОСОБА_1 не приїжджав, акт перевірки не вручав.

Відмова відповідача надати копії документів суперечить Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Крім того, наказ про проведення фактичної перевірки підписано, виконуючим обов`язки заступника начальника ОСОБА_2 .

Згідно інформації наявної на сайті ГУ ДПС в Одеській області керівництво управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування є заступник ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3 .

Натомість в.о. заступника ГУ ДПС в Одеській області - ОСОБА_2 здійснює керівництво роботою управління податкових сервісів, управляння інформаційних технологій, управління податків і збрів з фізичних осіб, тобто він не уповноважений видавати наказ про проведення перевірки.

Оскаржуваний наказ є незаконним з тих підстав, що в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 не має повноважень підписувати накази про проведення перевірки, а також у зв`язку із тим, що період виконання ним обов`язків перевищує 3 місяці передбачені законом України «Про державну службу».

Підстави для оскарження повідомлень рішень на переконання позивачки є наступними:

1. Невідповідність висновків які були зроблені під час перевірки фактичним обставинам справи.

2. Порушення під час винесення податкового рішення-повідомлення (невідповідність номеру рішення-повідомлення, відсутність частини та пункту статті за яке призначено покарання, притягнення декілька разів до відповідальності за одне й теж покарання).

Особи, які проводили перевірку прийшли до висновку, що ФОП ОСОБА_1 придбала алкогольні напої з метою їх подальшої реалізації, в тому числі такі, що не мають акцизної марки, зберігала їх з метою продажу та реалізовувала їх, а також реалізовувала тютюнові вироби, що не відповідає дійсності, бо ОСОБА_1 не купувала з метою продажу жодних алкогольних напоїв, тим більше без акцизної марки, не продавала їх та не продавали тютюнові вироби. Вона зберігала алкогольні напої придбані батьком на «чорний день», оскільки в сільській місцевості поширені крадіжки у осіб похилого віку, які вчиняються особами схильними до зловживання алкоголем.

Отже, відсутні ознаки будь-яких порушень визначених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того, на адресу скаржника надійшло 4 податкових рішення-повідомлення в яких зазначено одну й ту ж підставу для накладення стягнення - ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Конституція передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - non bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають»).

Навіть якщо й вважати, що ОСОБА_1 вчинила будь-яке правопорушення, притягнення 4 рази за одне й теж саме правопорушення суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року витребувано з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області наступні документи або належним чином засвідчені їх копій:

копію всіх наказів про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області з 31.07.2019 року по 02.06.2020 року;

копію наказу (розпорядження) ГУ ДПС в Одеській області про розподіл обов`язків між керівництвом Головного управління ДПС в Одеській області чинного станом на 24.04.2020 року та на 02.06.2020 року.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року відмовлено повністю у задоволенні клопотання позивача (ФОП ОСОБА_1 ) про виклик свідків.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року продовжено строк для проведення підготовчого провадження по справі на 30 днів.

09.11.2020 року засобами електронної пошти за вхід. №ЕП/20352/20 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення разом з витребуваними доказами на виконання ухвали суду від 27.10.2020 року.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі.

13.10.2020 року за вх. № 42461/20 представником відповідача Є.О. Мунтян (за витягом) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

ГУ ДПС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Наказ №1544 від 24.04.2020 року було прийнято у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З урахуванням положень даної норми контролюючим органом було дотримано положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Функції контролюючих органів чітко визначені в статті 19-1 Податкового кодексу України, та зокрема визначають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.191.1.14).

Враховуючи вищезазначені положення Головним управлінням ДПС в Одеській області з метою виконання покладених на контролюючий орган функцій з контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, правомірно видано наказ № 1544 від 24.04.2020.

По друге, посилання позивача на невідповідність наказу вимогам пп.80.2.5, п. 80.2 ст.80 ПК України, а саме, відсутність підстави для проведення фактичної перевірки, - є необґрунтованим.

Згідно з пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Отже, наказ «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » від 24.04.2020 року №1544 є цілком законним, та таким що не підлягає оскарженню.

Також слід зазначити, що в даній справі вже присутнє оскарження ППР №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 02.06.2020року, ППР є констатацією та результатом Акту перевірки.

Тобто, у податкового органу виникає питання - «сенс оскарження НАКАЗУ від 24.04.2020 року №1544, якщо вже є «кінцевий продукт» перевірки а саме: складений акт і прийняті ППР»

Щодо законності податкових повідомлень рішень №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 02.06.2020 року слід зазначити наступне.

Згідно чинного законодавства України а саме - п.п.19 прим.1 1.4, п.п.19 прим.1 14, п.19 прим. 1.1, ст. 19 прим.1, ст.20, п.п.80.2.5, п.80.2, ст.80 ПК України декламується право контролюючого органу на проведення фактичної перевірки.

За наслідками проведення фактичної перевірки, складено Акт від 07.05.2020 року № 963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 у висновку зазначено на встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 :

п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме ст.17 даного Закону;

порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону;

порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону;

ст.ст. 1, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону;

ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону;

Уповноважена особа відповідача, відмовилась від отримання і ознайомлення Акту перевірки від 07.05.2020 року №963/15-32-32- 01/ НОМЕР_1 , що підтверджується - Актом відмови від ознайомлення, підписання та отримання акту перевірки №254/15-32-32-01/ НОМЕР_1 .

Акт перевірки від 07.05.2020 року №963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 надіслано засобами поштового зв`язку 07.05.2020 року рекомендованим листом.

Позивачем в досудовому порядку здійснювалось оскарження податкових повідомлень-рішень №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 02.06.2020 року до органу ДПС Центрального рівня.

В задоволенні скарги відмовлено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ГУ ДПС в Одеській області здійснена фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт від 07.05.2020 №963/15-32-32-01 / НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено, зокрема, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснена реалізація алкогольного напою - горілка «Хортиця», місткістю 0,5 л, за ціною 81 грн. та сигарет «Моntе Carlo», за ціною 42 грн. без наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва ї обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

В акті перевірки вчинено запис, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зберігаються алкогольні напої та тютюнові вироби, без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (без отримання відповідних довідок); чим порушено ст. 15 Закону № 481.

Також перевіркою встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснена реалізація алкогольного напою - горілка «Хортиця», місткістю 0,5 л, за ціною 81 грн. за цінами нижчими мінімальних роздрібних, цін встановлених на такі напої чим порушено ст. 1, ст. 18 Закону №481 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №937 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями.) та здійснено зберігання алкогольних напоїв - коньяк «Courvoisier» V.S, 40 %, місткістю 2 л, без наявності марки акцизного податку встановленого зразка (не маркований), чим порушено от, 11 Закону № 481.

За результатами встановлених порушень ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 02.06.2020:

№ 0009543201 згідно з яким застосовані до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 34000 грн., у тому числі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 17000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;

№ 0009553201 згідно з яким застосовані до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 34000 грн. у тому числі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, 17000 грн. за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;

№ 0009613201, згідно з яким застосовані до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

№ 0009563201 згідно з яким, застосовані до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 10000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін встановлених на такі напої.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 "…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.", яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Підставами юридичного спору в даній справі стало прийняття наказу №1544 від 24.04.2020 року виконуючим обов`язки заступника начальника головного управління Державної податкової служби в Одеській області ОСОБА_2 та ППР №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 02.06.2020 року.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР у редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (далі - Закон № 481/95-ВР), «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР у редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (далі - Закон № 771/97-ВР), Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 у редакції, чинній на час виникнення правовідносин (далі - Правила № 854), Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 (далі - Правила № 219).

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 ПК України, згідно із підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 якої контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

У пункті 61.1. статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статей 75, 80 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом

Відповідно до пп.75.1.3 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичної перевірки передбачені ст. 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що останній видано саме на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

При цьому, суд зазначає, що зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 , відмовилась від ознайомлення, підписання та отримання Акту перевірки від 07.05.2020 року № 963/15-32-32- 01/ НОМЕР_1 , що підтверджується Актом відмови № 254/15-32-32-01/ НОМЕР_1 .

Акт перевірки від 07.05.2020 року №963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 надіслано засобами поштового зв`язку 07.05.2020 року рекомендованим листом (повідомлення - Одеса 45 650451736945 4).

Отже, фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу, який повинен відповідати вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України, та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Дослідивши спірний наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 1544 від 24 квітня 2020 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що останній містить визначені пунктом 81.1 статті81 ПК України: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки (перевірка з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів); підстави для проведення перевірки (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України); дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Окрім того, наказ містить підпис В.о. заступника начальника ОСОБА_2 та скріплений печаткою контролюючого органу.

Згідно Наказу №149-о від 04.03.2020 р. «Про оголошення наказу ДПС від 04.03.2020 № 188-о», оголошено наказ ДПС від 04.03.2020 року № 188-о «про покладення обов`язків на ОСОБА_2 », яким:

Покласти на ОСОБА_2 - заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та інформаційно - аналітичного забезпечення управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в Одеській області виконання обов`язків заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області з 04 березня 2020 року.

Згідно Наказу №379-о від 11.08.2020 р. «Про оголошення наказу ДПС від 10.08.2020 № 801-о», оголошено наказ ДПС від 10.08.2020 року № 801-о «про покладення обов`язків на ОСОБА_2 », яким:

Визнати таким, що втратив чинність наказ ДПС від 04.03.2020 року № 188-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_2 » з 11 серпня 2020 року.»

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що Наказ № 1544 від 24.04. 2020 року підписаний ОСОБА_2 під час виконання обов`язків заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області з 04 березня 2020 року, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Також, суд під час розгляду справи враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16, від 25.01.2019 по справі №812/1112/16, відповідно якої здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС в Одеській області при винесені наказу № 1544 від 24 квітня 2020 року, діяло правомірно та згідно приписів чинного законодавства, за наявності визначених законом підстав.

Щодо законності податкових повідомлень рішень №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 02.06.2020 року.

Актом перевірки встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 :

п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме ст.17 даного Закону;

порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону;

порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону;

ст.ст. 1, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону та постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 27.04.2020 року здійснена реалізація алкогольного напою - горілка «Хортиця», місткістю 0,5 л, за ціною 83 грн., тобто, із заниженням розміру мінімальної роздрібної ціни на відповідний вид продукції.

ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ст. 17 даного Закону.

Так, статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій, програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

В свою чергу, роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Мінімальними оптово-відпускними цінами на алкогольні напої є ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімально роздрібними цінами на алкогольні напої є ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Порядок розрахунку мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Відповідно до пункту 1 розділу Примітки Постанови №957 встановлено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Тому при розрахунку мінімальної ціни реалізації алкогольного напою, розрахунок проводиться з урахуванням міцності напою, який визначається у відсоткових показниках.

Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до абзаців 10 та 14 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800 грн. та у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, вказаними нормами передбачена відповідальність, зокрема за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Згідно з пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 5 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, передбачено, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Отже, визначальним з метою застосування штрафних санкцій є встановлення саме факту продажу алкогольних напоїв за заниженою ціною та непроведення розрахункових операцій через РРО.

До матеріалів справи додана пояснювальна записка від 27.04.2020 року в якій ОСОБА_1 по факту заданих питань, пояснила наступне:

«…27.04.2020 р. в магазині який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , помилково реалізована горілка Хортиця 0,5 л. за ціною 81,00 грн. та сигарети Монте Карло за ціною 42,00 грн. алкогольні та тютюнові вироби зберігалися за місцем реалізації, фіскальний чек виданий «пивом» у зв`язку з відсутністю кодування алкогольних та тютюнових виробів.

В магазині знаходився коньяк «…….» для помінок батьків, які відбуватимуться завтра, 2 л, 40 обор. без маркування акцизной марки..».

Також до матеріалів справи додані фіскальні чеки ФОП ОСОБА_1 з операцією від 27.04.2020 року (20:37) - пиво Янтар світле 0,5 - 126 грн.

Щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку суд зазначає наступне.

Маркування алкогольних напоїв здійснюється в порядку визначеному ч. 1 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, якою встановлено єдині вимоги до маркування алкогольної продукції та розливу її в тару. Так, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, що реалізуються в Україні вказується: загальна та власна назва виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). На видимій стороні етикетки, або конкретики, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання або номер ліцензії на виробництво.

Згідно ст. 9 Закону № 481/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п. 14.1.107 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 14.1.109 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Під час фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що в реалізації знаходився коньяк «…» 2 л, 40 обор., без марки акцизного податку встановленого зразку.

Питання щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями ст. 226 Податкового кодексу України.

Так, положеннями п.226.5, п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Пунктом 226.3 ст.226 Податкового кодексу України встановлено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251 (далі - Положення № 1251), передбачено, що підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають щомісяця до 10 числа територіальному органу ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках за їх видами, платіжний документ на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних попередньому місяці.

Згідно п. 8 та 9 цього Положення марки продаються суб`єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов`язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п.226.7 ст.226 Податкового кодексу України).

Вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. (п.226.9ст.226 Податкового кодексу України).

Пунктом 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягають маркуванню:

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

- еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб`єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).

Відповідно до п.228.9 ст.228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку передбачена положеннями абз.15 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідальність за вказаною нормою передбачено, у тому числі, не тільки за реалізацію алкогольних напоїв без марки акцизного податку, а й за зберігання таких напоїв без відповідної марки.

Також слід зазначити, на встановлені у рішенні по справі № 420/4770/19 обставини: що:

«… 11 січня 2018 року складений Протокол (серії ПП 263592) про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

12 січня 2018 року Любашівським ВП ГУНП в Одеській області направлено на адресу Голови Зеленогірської селищної ради Любашівського району Одеської області адміністративну справу відносно ОСОБА_4

12 січня 2018 року адміністративна комісія Зеленогірської селищної ради Любашівського району Одеської області розглянуто адміністративну справу відносно ОСОБА_4 За наслідками голосування, комісія прийняла рішення, про накладення на жительку АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів громадян (510 грн. п`ятсот десять грн.), за ч.2 ст.156 КУпАП «порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами».

23 липня 2019 року ГУ ДФС в Одеській області сформовано податкове повідомлення - рішення №0020014003, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 6 800 грн.

Розпорядженням від 23 липня 2019 року №211-р «Про анулювання ліцензії» зобов`язано анулювати дію ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб`єкта господарювання за порушення вимог ст. 15-3 Закону №481/95-ВР.

02 жовтня 2019 року Любашівським районним судом Одеської області у справі №507/1236/19 скасовано рішення адміністративної комісії Зеленогірської селищної ради Любашівського району Одеської області №1 від 12 січня 2018 року про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. на підставі того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без вирішення питання щодо доведеності її вини та взагалі винуватості за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 направлено на новий розгляд до адміністративної комісії Зеленогірської селищної ради Любашівського району Одеської області.

Рішення набрало законної сили 04 листопада 2019 року.

Постановою №06 від 13 березня 2020 року Адміністративної комісії Зеленогірської селищної ради Любашівського району Одеської області провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_4 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП….».

Рішенням від 26.06.2020 р. адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження - задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС в Одеській області від 23.07.2019 року №0020014003.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження від 23.07.2019 року №211-р «Про анулювання ліцензій» в частинні анулювання ліцензії №15220312201900210 на ім`я ФОП ОСОБА_1 .

Постановою від 05.11.2019 р. П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення по справі № 420/4770/19 скасовано.

Отже, на час проведення перевірки (27.04.2020) Розпорядженням від 23 липня 2019 року №211-р «Про анулювання ліцензії», яким зобов`язано анулювати дію ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб`єкта господарювання за порушення вимог ст. 15-3 Закону №481/95-ВР було діючим.

Вказане свідчить про відсутність у позивача ліцензії станом на 27.04.2020 року.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Фізична особа підприємця ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_2

Головне управління ДПС України в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.