Рішення № 93783843, 02.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

02 грудня 2020 р. Справа № 120/101/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,,

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області

про перерахунок та виплату коштів по заробітній платі, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про перерахунок та виплату коштів по заробітній платі, стягнення моральної шкоди, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 31.01.2020 року та 17.08.2020 року, позивач просить суд:

- стягнути із Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 84984,25 грн - суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно;

- зобов`язати Вапнярську селищну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно;

- зобов`язати Вапнярську селищну раду зробити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації за невикористані дні відпустки з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років) за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно;

- стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 100000,00 грн (сто тисяч гривень) за незаконне звільнення його, відповідно до розпорядження про звільнення №36 від 12.06.2017 року, та за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани, відповідно до розпорядження №72 від 11.05.2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , які визнанні незаконними відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а);

- стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень) за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани відповідно до розпорядження №185 від 10.10.2018 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , яке скасовано рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в адміністративній справі №0240/3737/18-а);

- зобов`язати Вапнярську селищну раду зробити запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття ним Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування з 21.03.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а, серед іншого, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради. Перед звільненням Позивач отримував надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років, однак після поновлення на посаді керівництво, не поновило виплату йому даних надбавок, з підстав їх необов`язковості. У результаті чого, Позивач отримував меншу суму лікарняних та відпускних коштів. Зазначає, що зменшення виплат негативно вплинуло на його життєдіяльність та в подальшому негативно вплине на розмір його пенсійного забезпечення. Також вказує, що звертався із заявами про надання матеріальної допомоги на поліпшення соціально-побутових умов та на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, проте, такі виплати здійснено у розмірі посадового окладу. Вищезазначені обставини викликають у позивача психічне напруження, викликане дискримінацією відносно нього у порівнянні з іншими працівниками. У зв`язку із цим, на думку позивача, у нього погіршилось самопочуття, а постійні нервові зриви призвели до перепадів тиску. Відтак з метою захисту своїх прав Він звернувся до суду для перерахунку та виплати коштів та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28.01.2020 року за вх. №2720/20 через до канцелярії суду із Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла ухвала про витребування справи у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі від 15.01.2020 року.

24.03.2020 року справа №120/101/20-а повернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із суду апеляційної інстанції.

На адресу суду 03.02.2020 року надійшов Відзив на позовну заяву де зазначено, що Вапнярська селищна рада Томашпільського району Вінницької області вважає позовні вимоги позивача надуманими, необґрунтованими та штучно вигаданими, у зв`язку з цим не визнає адміністративний позов, з наступних підстав.

Вказує, що відповідно до вимог ст.11 Закону №2493-ІІІ громадяни України, які вперше приймаються па службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, визначених в абзаці 2 ч.1 ст.10 цього Закону у день прийняття відповідного рішення складають присягу. Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органах місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складання присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює присягу своїм підписом. Підписаний текст присяги зберігається за місцем служби. Про складання присяги робиться запис у трудовій книжці із “зазначенням дати складання присяги. Як видно трудової книжки та розпорядженням селищного голови від 17.03.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради посадовим окладом відповідно до штатного розпису за результатами конкурсу, з випробувальним терміном 3 місяці. Однак, запису про складення присяги, трудова книжка ОСОБА_1 не містить. Відтак, на переконання Відповідача ОСОБА_1 присягу не приймав, зміст її не зачитував і не підписував. Таким чином, на думку Відповідача, відсутні підстави вважати, що Позивач набув статусу посадової особи місцевого самоврядування. При цьому Відповідач зауважує щодо необхідності вирішення трудового спору в порядку цивільного судочинства.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди Відповідач зазначає що ніякої шкоди позивачу не завдавав, а також відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями Відповідача та погіршення здоров`я ОСОБА_1 .

Також звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 286 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” зі змінами та доповненнями керівникові, тобто, у даному випадку, селищному голові 11 надається право: у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи. Надбавка надається - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та надбавки за вислугу років. У разі несвоєчасності виконання завдань погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується; здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат, у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці; надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищу середньомісячної заробітної плати працівника.

Враховуючи зазначене Відповідач повідомляє, що надання працівникам надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - є правом, а не обов`язком керівника. А у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушенням трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або її розмір зменшується.

Отже на підставі Розпорядження № 185 від 10.10.2018 року “Про оголошення догани” ОСОБА_1 премія та надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботі не виплачувалась. У разі скасування судом розпорядження про догану, компенсація та відшкодування надбавки та премії не проводиться на підставі того, що дані виплати не є обов`язковими.

Окрім того зазначає, що 02.08.2020 року Вапнярською селищною радою повністю виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

12.02.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій Позивач вважає, що у Відзиві Відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Просить позов задовольнити.

Представником Відповідача 17.12.2020 року подано заперечення, відповідно до якого, останній зазначає що у відповіді на відзив Позивач викладає аргументи і надає пояснення, що не відповідають фактичним обставинам справи та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав які більшою мірою дублюються із відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року витребувано у Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, необхідні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду цієї справи докази, в термін до 7 робочих днів, з моменту отримання ухвали суду, а саме: довідки про одноденний середній заробіток ОСОБА_1 за 2017 - 2019 роки, копії наказів, рішення органу місцевого самоврядування або положення за період 2017 - 2019 роки про встановлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування; копії наказів за період 2018-2019 роки надбавки (винагороди) за вислугу років за період з 01 жовтня 2018 року по 18 листопада 2019 року включно, що встановлено позивачу. 02.06.2020 року вимоги зазначеної ухвали відповідачем виконано та надано витребувані докази.

Відповідно до ухвали від 16.06.2020 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінив розгляд справи по суті підготовчим судовим засіданням, яке призначив на 02 липня 2020 року.

Протокольною ухвалою від 02.07.2020 року, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника відповідача від 01.07.2020 року про відкладення розгляду справи, задоволено. Розгляд справи відкладено на 10.08.2020 року.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотань про виклик свідків та у судовому засіданні 10.08.2020 року оголошено перерву до 19.08.2020 року.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.08.2020 року оголошено перерву до 10.09.2020 року, у зв`язку із наданням додаткових доказів.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті на 01.10.2020 року.

Протокольною ухвалою від 01.10.2020 року, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника відповідача від 01.10.2020 року про відкладення розгляду справи, задоволено. Розгляд справи відкладено на 20.10.2020 року.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року відкладено судовий розгляд справи на 10.11.2020 року.

Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.11.2020 року оголошено перерву до 02.12.2020 року, у зв`язку із закінченням часу відведеного для розгляду даної справи.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав та, посилаючись на доводи позовної заяви, відповіді на відзив просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, уповноваженого представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Розпорядженням Вапнярського селищного голови О.П. Горенюка від 17 березня 2017 року №16 “Про призначення на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті селищної ради ОСОБА_1 ”, відповідно до статті 10 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” призначено ОСОБА_1 з 21 березня 2017 року на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, за результатами конкурсу, з випробувальним терміном три місяці.

Окрім цього, Розпорядженням Вапнярського селищного голови О.П. Горенюка від 23 березня 2017 року № 50 “Про встановлення надбавки за вислугу років”, відповідно до ч.5 ст.33 Закону України “Про державну службу” та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 року №814 “Про внесення змін до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України” від 03.05.1994 року №283 “Про порядок обчислення стажу державної служби” встановлено надбавку, за вислугу років, з урахуванням доплати за ранг, зокрема, начальнику фінансового відділу селищної ради – ОСОБА_1 з 21 березня 2017 року в розмірі 30% до основного посадового окладу за стаж роботи понад 20 років (стаж 21 рік).

Розпорядженням Вапнярського селищного голови О.П. Горенюка від 25 квітня 2017 року № 75 “Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради”, згідно Постанови КМУ №504 від 27.05.2009 року “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів №268 від 09 березня 2006 року “Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” встановлено проводити виплату надбавки за високі досягнення у праці з 01 квітня 2017 року, серед інших, начальнику фінансового відділу, ОСОБА_1 - у розмірі 50% до основного посадового окладу.

11 травня 2017 року розпорядженням голови Вапнярської селищної ради № 72 від 11 травня 2017 року ОСОБА_1 оголошено догану, у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків, а саме, подання із порушенням термінів “Зведення планових показників місцевих бюджетів на 2017 рік” до Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації та ненадання звіту по перевірці штатних розписів та тарифікаційних списків на виплату заробітної плати по всім установам, що знаходяться на балансі селищної ради станом на 11 травня 2017 року” та відповідно, знято вищезазначені надбавки.

15.06.2017 року розпорядженням голови Вапнярської селищної ради № 36 від 12.06.2017 року Позивача було звільнено із займаної посади згідно п.11 ст.40 КЗпП України, “встановлення невідповідності працівника виконуваній роботі протягом строку випробування”.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справа № 802/1408/18-а позов задоволено та серед іншого, визнано протиправним та скасовано розпорядження №72 "Про оголошення догани начальнику фінансового відділу селищної ради" від 11.05.2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 36 "Про звільнення ОСОБА_1 " від 12.06.2017 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області з 15 червня 2017 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради.

Однак, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років, Позивачу не поновлено відповідачем. Позивач написав службові записки селищному голові ОСОБА_2 (вх. 642 від 28.10.2019 року) та голові профспілкового комітету ОСОБА_3 (вх. 642 від 28.10.2019 року) про позитивне вирішення питання щодо заповнення вакантної посади фінансового відділу, а також розглянули питання щодо виплати йому надбавки та премії, але його звернення залишено без відповіді.

29 жовтня 2019 року Позивач написав службові записки селищному голові ОСОБА_2 (вх. 645 від 29.10.2019 року) та голові профспілкового комітету ОСОБА_4 (вх. 646 від 29.10.2019 року) про добровільну виплату йому різниці суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка виникла по причині надання селищною радою неправильно складеної довідки в суд про середній заробіток. Однак листом вих. № 1657 від 31.10.2019 року йому було відмовлено у виплаті даних сум.

ОСОБА_1 вважає, що відповідачем свідомо створювались умови, направленні на дискредитацію в очах колективу та створення штучних умов для його звільнення. Дані обставини підтверджуються притягненням ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що була предметом судового розгляду в рамках адміністративної справи № 0240/3737/18-а. Позивач зазначає, що підтвердженням дискримінації по відношенню до нього зі сторони Вапнярського сільського голови є неаргументоване обмеження у наданні надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності саме рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначенні Законом України "Про місцеве самоврядування".

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Частиною 1 статті 73 вказаного Закону встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч.1, 4 ст.42 Закону України “Про місцеве самоврядування”, повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону. Сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; 11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання; 11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.2 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу;

Згідно п.2 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Відповідно до ст.2-1 Кодексу законів про працю, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Суд зазначає, що розпорядженням Вапнярського селищного голови О.П. Горенюка від 17 березня 2017 року № 16 “Про призначення на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті селищної ради ОСОБА_1 ”, відповідно до статті 10 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” призначено ОСОБА_1 з 21 березня 2017 року на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, за результатами конкурсу, з випробувальним терміном три місяці.

Окрім цього, розпорядженням Вапнярського селищного голови О.П. Горенюка від 23 березня 2017 року № 50 “Про встановлення надбавки за вислугу років”, відповідно до ч.5 ст.33 Закону України “Про державну службу” та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 року № 814 “Про внесення змін до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України” від 03.05.1994 року № 283 “Про порядок обчислення стажу державної служби” встановлено надбавку, за вислугу років, з урахуванням доплати за ранг, зокрема, начальнику фінансового відділу селищної ради – ОСОБА_1 з 21 березня 2017 року в розмірі 30% до основного посадового окладу за стаж роботи понад 20 років (стаж 21 рік).

Також, розпорядженням Вапнярського селищного голови О.П. Горенюка від 25 квітня 2017 року № 75 “Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради”, згідно Постанови КМУ № 504 від 27.05.2009 року “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів №268 від 09 березня 2006 року “Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” встановлено проводити виплату надбавки за високі досягнення у праці з 01 квітня 2017 року, серед інших, начальнику фінансового відділу, ОСОБА_1 - у розмірі 50% до основного посадового окладу.

11 травня 2017 року розпорядженням голови Вапнярської селищної ради № 72 від 11.05.2017 року ОСОБА_1 було оголошено догану, у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків, а саме, подання із порушенням термінів “Зведення планових показників місцевих бюджетів на 2017 рік” до Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації та ненадання звіту по перевірці штатних розписів та тарифікаційних списків на виплату заробітної плати по всім установам, що знаходяться на балансі селищної ради станом на 11 травня 2017 року” та відповідно, знято вищезазначені надбавки.

15.06.2017 року розпорядженням голови Вапнярської селищної ради № 36 від 12.06.2017 року позивача було звільнено із займаної посади згідно п.11 ст.40 КЗпП України, “встановлення невідповідності працівника виконуваній роботі протягом строку випробування”.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справа № 802/1408/18-а позов задоволено та визнано протиправним і скасовано розпорядження № 72 "Про оголошення догани начальнику фінансового відділу селищної ради" від 11.05.2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 36 "Про звільнення ОСОБА_1 " від 12.06.2017 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області з 15 червня 2017 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради.

Однак, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування та надбавки (винагороди) за вислугу років, Позивачу не повернуто, хоча мали б бути поновлені Відповідачем після прийняття рішення судом.

З огляду на вказані обставини, суд робить висновок, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково, шляхом:

- зобов`язання Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці, яка встановлена відповідно до розпорядження № 75 від 25.04.2017 року "Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради" за період з 15.06.2017 року по 31.12.2017 року з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років;

- зобов`язання Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму компенсацій за невикористані дні відпустки, а також надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років з урахуванням довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати № 561 від 01.06.2020 року (також надана довідка аналогічна № 24 від 27.04.2019) Вапнярської селищної ради Вінницької області за період з 01.10.2018 року по 18.11.2019 року включно.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення із Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 84984,25 грн, суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення за період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно, суд зазначає.

Так, рішенням Вінницького окружного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а, серед іншого, судом вирахувано та зобов`язано виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 15 червня 2017 року по 28 вересня 2018 року включно, що становить 54174.25 грн (166.69 грн х 325 робочих днів = 54174,25 грн), відповідно довідки вих. №728 від 15.06.2018 року.

Однак під час судового розгляду Вапнярською селищною радою суду надано оновлену довідку № 561 від 01.06.2020 року “Про розрахунок середньомісячної заробітної плати”, відповідно до якої, середньоденний заробіток ОСОБА_1 – становить 243,62 грн. (також ОСОБА_1 надана аналогічна довідка № 24 від 27.04.2019, де середній заробіток за один день склав - 243,62 грн.).

Відтак, фактично, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 79176,50 грн (243.62 грн * 325 робочих днів 79176,50 грн). Тому, стягненню підлягає різниця у розмірі 25002,25 грн (79176,50 грн - 54174.25 грн = 25002,25 грн), оскільки 54174,25 грн стягнуто з Вапнярської селищної ради (рішення виконано) відповідно до рішення Вінницького окружного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі № 802/1408/18-а.

А тому, позовні вимоги у цій частині слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання Вапнярську селищну раду Томашпільського району доплатити ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.06.2017 року по 28.09.2018 року відповідно до довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати № 561 від 01.06.2020 року Вапнярської селищної ради, з урахуванням виплачених коштів на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року в адміністративній справі 802/1408/18-а в сумі 25002,25 грн (двадцять п`ять тисяч дві гривні 25 коп.), з подальшим відрахуванням зборів та обов`язкових платежів.

Також позивач просить суд:

- стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 100000,00 грн (сто тисяч гривень) за незаконне звільнення його, відповідно до розпорядження про звільнення №36 від 12.06.2017 року, та за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани, відповідно до розпорядження №72 від 11.05.2017 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , які визнанні незаконними відповідно до Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року в адміністративній справі №802/1408/18-а);

- стягнути з Вапнярської селищної ради на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень) за винесення протиправного розпорядження про оголошення догани відповідно до розпорядження № 185 від 10.10.2018 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , яке скасовано рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в адміністративній справі № 0240/3737/18-а).

Суд звертає увагу, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушеним прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягаюсь рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та. у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я у потерпілого.

Що стосується її розміру, то відповідно до частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошовою відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що “розумність” і “справедливість”, є оціночними поняттями, суд, який заслуховує сторін та встановлює фактичні обставини справи, має широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодуванням моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.11.2019 року в адміністративній справі №750/6330/17 (провадження №К/9901/37372/18).

Крім того, за висновками Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 року у справі 750/6330/17 виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування. суд оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 4) - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Суд зазначає, що наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки про виникнення захворювання чи інше погіршення стану здоров`я у зв`язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на права потерпілого; висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції; довідки про відрахування з вузу тощо.

У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань через порушення конкретного права, мало місце погіршення загального стану чи сталося загострення хронічної хвороби у визначений період часу тощо.

Факт завдання моральної шкоди може бути підтверджений також показаннями свідків, зокрема, про важкий душевний стан потерпілого, спричинений правопорушенням, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, стані здоров`я, способі життя, спілкування, звичках, працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачем надано письмові докази про те, що позивач змушений був доводити протиправність бездіяльності відповідача, неодноразово звертався до вищестоящих органів, суду із скаргами, звертався безпосередньо до відповідача з приводу добровільної виплати належних йому коштів, витрачав свій час на судові спори та вживав всіх можливих заходів на поновлення своїх порушених прав, тобто, вчиняв всі необхідні дії.

При цьому доводи позивача про завдання йому моральної шкоди ґрунтуються на протиправності діянь відповідача Вапнярської селищної ради, як державного органу, наділеного владними функціями приймати рішення. Також позивач посилається на те, що змушений докладати зусиль для того, щоб відповідач та посадові особи органу виконували свої обов`язки. Позивач обґрунтовував вимогу про відшкодування шкоди також погіршенням стану здоров`я, однак це не є єдиною підставою для звернення до суду.

Позивач позбавлений права на кошти, що руйнує його душевний спокій, завдає моральних переживань, змушує нервувати, створює дискомфорт.

В позові наведені доводи щодо наявності душевних страждань, завданих неправомірною бездіяльністю відповідача, які не спростовані учасниками справи. Постійні думки позивача про неможливість працювати, страх втратити роботу, що буде мати наслідком погіршення матеріального становища його родини та страх за своє життя, безумовно завдає йому стрес, який позивач переживає кожний день свого життя.

В обґрунтування вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивач зазначав не тільки, і не стільки погіршення стану здоров`я (фізичні страждання), вказував на страждання, заподіяні йому також внаслідок психічного впливу, що призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми.

Неправомірна поведінка Відповідача призвели до того, що він був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення. Захист свого права вимагав від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, так як у зв`язку із необхідністю прийняття участі у судовому процесі для належного відстоювання своїх прав, відривався від виконання своїх трудових обов`язків. Усі ці обставини призвели до виникнення у нього переживань, стресу, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані.

Враховуючи вищенаведене, докази та обставини цієї справи суд вважає, що для належного способу захисту прав позивача, вимогу про стягнення морально шкоди слід задовольнити частково, шляхом її стягнення з Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 в розмірі 10000 гривень.

Стосовно, позовної вимоги про зобов`язання Вапнярської селищної ради зробити запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття ним Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування з 21.03.2017 року, суд зазначає, відповідно до вимог ст.11 Закону № 2493-ІІІ громадяни України, які вперше приймаються па службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, визначених в абзаці 2 ч.1 ст.10 цього Закону у день прийняття відповідного рішення складають присягу.

Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органах місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складання присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її застування громадянин України скріплює присягу своїм підписом.

Підписаний текст присяги зберігається за місцем служби. Про складання присяги робиться запис у трудовій книжці із “зазначенням дати складання присяги.

Як видно трудової книжки та розпорядженням селищного голови від 17.03.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника фінансового відділу при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради посадовим окладом відповідно до штатного розпису за результатами конкурсу, з випробувальним терміном 3 місяці. Однак, запису про складення присяги, трудова книжка ОСОБА_1 не містить.

Відповідач в запереченнях повідомив суд, що ОСОБА_1 присягу не приймав, зміст її не зачитував і не підписував. Таким чином, на думку Відповідача, відсутні підстави вважати, що Позивач набув статусу посадової особи місцевого самоврядування.

Однак, в контексті законів України "Про місцеве самоврядування" та "Про державну службу" законодавець покладає обов`язок організації складання Присяги державного службовця на службу управління персоналом відповідного органу державної влади, до якого вступає особа на державну службу.

Управління персоналом у системі державної служби - це цілеспрямована та скоординована діяльність фахівців у сфері формування та ефективного використання кадрового потенціалу.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про державну службу” служба управління персоналом - це структурний підрозділ або посада спеціаліста з питань персоналу з прямим підпорядкуванням керівнику державної служби.

У свою чергу, ч.4 ст.18 закріплює норми щодо затвердження “Типового положення про службу управління персоналом державного органу”, який охоплює основні завдання та функції служб управління персоналом в Україні.

Служба управління персоналом відповідно до розділу другого Типового положення про службу управління персоналом державного органу (далі - Типове положення) організовує складання Присяги державного службовця, яка вперше вступає на державну служби та оформляє документи про присвоєння відповідних рангів державним службовцям; документально оформляє вступ на державну службу; розробляє нормативно-правові акти, що стосуються питань трудових відносин; ознайомлює державних службовців з правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, посадовими інструкціями з проставленням ними підписів та дати ознайомлення; оформляє і видає державному службовцю службове посвідчення; забезпечує підготовку матеріалів щодо призначення на посаду державного органу; здійснює роботу, пов`язану із заповненням, обліком і зберіганням трудових книжок та особових справ працівників державного органу.

Аналізуючи вищезазначене, що завдання організації приведення особи до Присяги державного службовця покладається на службу управління персоналом відповідного державного органу відповідача.

Але суду ні позивачем, ні зі сторони відповідача не надано доказів складання і підписування тексту присяги ОСОБА_1 , а відтак, вимога Позивача у цій частині не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає наступне.

Позивач, зазначає, що ним понесені витрати, пов`язані з розглядом справи №120/101/20-а в загальній сумі - 3056.04 грн = (388,1 грн + 2667,94 грн), в тому числі: поштові витрати - 388,10 грн = (71,20 грн. + 89,20 грн. + 70,00 грн. + 122,20 грн + 35,5 грн.); витрати, що пов`язані із прибуттям до суду - 2667,94 грн = (237,00 грн 237,00 грн + 1864.85 грн + 329,09 грн).

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У силу ч.1 ст.138 КАС України, розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Статтею 135 КАС України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповіді на відзив проти позовної заяви від 10.02.2020 року, Позивачем надано підтверджуючі документи про понесені судові витрати в загальній сумі - 308,20 грн.

У клопотанні про відшкодування витрат від 13 березня 2020 року, Позивачем надано підтверджуючі документи про додатково понесені судові витрати за період з 11.02.2020 року по 13.03.2020 року включно в загальній сумі - 518,40 грн.

У заяві про відшкодування витрат від 02 грудня 2020 року, Позивачем надано підтверджуючі документи про додатково понесені судові витрати за період з 14.03.2020 року по 02.12.2020 року включно в загальній сумі - 2229,44 грн. (2229,44 грн = (35,50 грн + 1864,85 грн + 329,09 грн), а саме: так як, відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 р., розгляд справи №120/101/20-а здійснюється за правилами загального позовного провадження, мною були понесені додаткові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, в загальній сумі - 2229,44 грн., в тому числі: -35,50 грн. в зв`язку з надсиланням Вінницькому окружному адміністративному суд; заяву про уточнення позовних вимог від 12.02.2020 року з повідомленням; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду в сумі 1864,85 грн. на судові засідання 02.07.2020 року, 10.08.2020 року, 19.08.2020 року, 10.09.2020 року, 01.10.2020 року, 10.11.2020 року, в тому числі на придбання пального (дизельне паливо) для власного автомобіля - в сумі 1864,85 грн); витрати, що пов`язанні з прибуттям до суду на судове засідання 02.12.2020 року сумі 329,09 грн, в тому числі на придбання пального (дизельне паливо) для власного автомобіля - в сумі 329,09 грн = (14,824 л.*22,20 грн).

Тому, враховуючи вищезазначене, суд робить висновок про задоволення вимоги про стягнення на користь позивача пов`язаних з процесуальними діями або підготовкою справи до розгляду, а саме направлення поштової кореспонденції.

Однак, відповідно до вимог співмірності та розумності, суд не має можливості задовольнити вимоги про відшкодування витрат пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а саме на придбання пального для особистого автомобіля для прибуття до суду, адже позивачем не надано доказів причинно – наслідкового зв`язку із витратами на паливо для власного автомобіля та розглядом справи №120/101/20-а. Також, суду не надано доказів неможливості переміщення та прибуття Позивача на судові засідання громадським транспортом.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області виплатити ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.06.2017 року по 28.09.2018 року відповідно до довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати № 561 від 01.06.2020 року Вапнярської селищної ради, з урахуванням виплачених коштів на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року в адміністративній справі 802/1408/18-а в сумі 25002,25 грн (двадцять п`ять тисяч дві гривні 25 коп.), з подальшим відрахуванням зборів та обов`язкових платежів.

Зобов`язати Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці, яка встановлена відповідно до розпорядження №75 від 25.04.2017 року "Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників селищної ради" за період з 15.06.2017 року по 31.12.2017 року з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років.

Зобов`язати Вапнярську селищну раду Томашпільського району Вінницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму компенсацій за невикористані дні відпустки, а також надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років з урахуванням довідки про розрахунок середньомісячної заробітної плати №561 від 01.06.2020 року Вапнярської селищної ради Вінницької області за період з 01.10.2018 року по 18.11.2019 року включно.

Стягнути з Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 гривень (десять тисяч гривень).

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 1681,60 гривня (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.) та понесені судові витрати в сумі 1191,19 грн (одна тисяча сто дев`яносто одна гривня 19 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , тел. моб. 067-7815-033),

Відповідач - Вапнярська селищна рада Томашпільського району Вінницької області, (вул. Незалежності, 140, смт. Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240, тел. 0435-032-645, код ЄДРПОУ 04325911).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар