Рішення № 93781684, 08.12.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/124/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020 Справа № 908/2002/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В. розглянувши матеріали справи № 908/2002/20

за позовною заявою: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСОЙЛТРЕЙД", 69041, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЄРІУМ", 69041, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16 кв. 171

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 43,48

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

Присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

третя особа 1: не з`явився

третя особа 2: Першин І.М., ордер № 1020708 від 20.08.2020

третя особа 3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

05.08.20 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" (надалі ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД"), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЄРІУМ" (ТОВ"ІМПЄРІУМ") та приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.16 укладеного між ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" та ТОВ "ІМПЄРІУМ" посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. (реєстровий № 2291) та заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що є учасником ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" з часткою статутного капіталу 90,00%, що підтверджується відомостями що містяться про юридичну особу в єдиному реєстрі. Під час ознайомлення з документами підприємства позивачу стало відомо про наявність договору купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений 19.05.16 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2291), яке перебувало у власності ТОВ "Трансойлтрейд". Вказаний договір, на думку позивача, вчинено директором ТОВ "Трансойлтрейд" з перевищенням повноважень наданих йому Статутом товариства відповідача та на вкрай невигідних умовах. Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає, що було порушено його корпоративні права, оскільки майно ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" учасником якого є позивач, незаконно вибуло з його законного володіння. У зв`язку зі чим, ОСОБА_1 просить суд визнання недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.16 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. (реєстровий № 2291).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.08.20 вказані позовну заяву та заяву про забезпечення позову у справі № 908/2002/20 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.08.20 судом у задоволені заяви ОСОБА_1 без номеру від 05.08.20 про забезпечення позову у справі № 908/2002/20 відмовлено.

Ухвалою від 10.08.20 судом відкрито провадження у справі № 908/2002/20 за правилами загального позовного провадження. До участі у справу залучено третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "ІМПЄРІУМ" - третя особа 1; приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. - третя особа 2. Підготовче засідання призначено на 08.09.20.

Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, які стосуються посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.16, зареєстрованого в реєстрі за № 2291 (у т.ч. сам договір).

08.09.20 через канцелярію суду приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. подано пояснення щодо позову та супровідний лист від 20.08.20 № 141/01-16 разом з витребуваними судом копіями матеріалів нотаріальної справи, які стосуються посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.16, зареєстрованого в реєстрі за № 2291.

Ухвалою від 08.09.20 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 09.11.20 включно та відкладено підготовче засідання на 07.10.20.

Ухвалою від 07.10.20 підготовче засідання відкладено на 28.10.20 о 12 год. 30 хв.

У засідання 28.10.20 судом прийнято до розгляду пояснення третьої особи 2 щодо позову з доданими до нього документами.

Ухвалою від 28.10.20 судом залучено до участі у справі, в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). Зобов`язано: позивача невідкладно направити копію позовної заяви з усіма доданими до них документами на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); докази такого направлення надати суду у строк до 10.11.2020; відповідача - направити копію відзиву з усіма доданими до них документами на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); докази такого направлення надати суду у строк до 10.11.2020. Визначено ОСОБА_2 строк для надання пояснень щодо позову та відзиву не пізніше 5 днів з дня отримання позову/відзиву. Підготовче провадження у справі № 908/2002/20 закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.20 об 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 10.11.20 судом оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 908/2002/20 на 08.12.20 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 08.12.20 приймав участь представник третьої особи 2, який висловив свої заперечення проти позову з підстав викладених у поясненні.

Інші учасники справи у засіданні 08.12.20 не з`явились.

Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи № 908/2002/20 повідомлялись у встановленому чинним Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) порядку шляхом направлення копії ухвал по справі на належну адресу сторін адресу сторін та третіх осіб, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб 1, 3 за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 08.12.20, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику третьої особи 2 роз`яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення третьої особи 2, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.16 загальними зборами учасників ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" прийнято «одноголосно» рішення, зокрема, продати нежитлове приміщення: АДРЕСА_3 - гараж, площею 29,7 кв.м., що належить ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД", який розташований за адресою: АДРЕСА_3 за 9 000,00 грн., що підтверджується протоколом загальних зборів учасників вказаного товариства № 19/16 від 19.05.16.

19.05.16 загальними зборами учасників ТОВ "Імпєріум" прийнято «одноголосно» рішення, зокрема, купити нежитлове приміщення: АДРЕСА_3 - гараж, площею 29,7 кв.м., що належить ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД", який розташований за адресою: АДРЕСА_3 за 9 000,00 грн., про що свідчить відповідний протокол загальних зборів учасників вказаного товариства № 3/16 від 19.05.16.

Того ж дня, товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" в особі директора гр. ОСОБА_3 (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЄРІУМ" в особі директора гр. ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає належне Продавцю нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 29,7 кв.м., і зобов`язується сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму (надалі нерухоме майно).

Згідно з п. 1.2. вказаного договору, нерухоме майно належить Продавцю на праві приватної власності на підставі розпорядження, виданого Запорізькою міською радою по Ленінському району 15.04.16 за № 257р. та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виданої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 20.07.15 № ЗП143151970744. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 919594223101, номер запису: 14471338, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 58901102, виданого Абрамовим М.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 11.05.16.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що продаж зазначеного нерухомого майна здійснюється за 9 000,00 грн., які покупець передав Продавцю, а Продавець прийняв готівкою до підписання цього договору.

Вказаний договір посвідчено 19.05.16 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 2291.

Вбачається, що оспорюваний договір від ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" підписав директор ОСОБА_3 на підставі Статуту зареєстрованого державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби ЗМУЮ 11.02.15 за № 111031020000031782.

Договір купівлі-продажу підписано у присутності приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., особи громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність перевірено, дієздатність ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" та ТОВ "ІМПЄРІУМ", повноваження їх представників і належність ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" відчужуваного майна - нежитлового приміщення, перевірено, що засвідчено підписом та печаткою приватного нотаріуса Кушніренко О.Г. на останній сторінці договору.

Вбачається, що на час підписання договору ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" діяло на підставі свого Статуту у редакції 2015, затвердженого рішенням Загальних зборів учасників вказаного товариства (протокол від 10.02.15 №16), державна реєстрація змін підтверджена відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів на титульному аркуші статуту від 11.02.15 за № 111031020000031782.

Відповідно до п.1.1. Розділу 1 Статуту ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" в редакції 2015 року, позивач є учасником юридичної особи ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" з часткою статутного капіталу у розмірі 45 часток (п.4.6. Статуту).

Пунктом 8.2 Статуту ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" в цій же редакції визначено, що до виняткової компетенції Зборів учасників належить, підпункт "о" відчуження майна Товариства, що перевищує суму понад 30 000,00 грн.

Згідно з п. 8.9 Статуту ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" в редакції 2015 року, директор укладає в Україні та за її межами договори, вчиняє інші юридичні дії та видає доручення про укладення таких договорів та представництво інтересів Товариства іншими особами. Укладення директором угод (крім угод про виконання робіт або надання послуг Товариством) на суму понад 30 000,00 грн., вимагає попереднього схвалення загальними Зборами учасників.

Позивач, який є учасником ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" (розмір внеску 900 грн.), звернувся до господарського суду з цим позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що майно товариства, учасником якого є позивачка, незаконно вибуло з володіння вказаного товариства.

Вбачається, що є спір у справі № 908/2002/20 про визнання договору недійсними виник з корпоративних відносин, а саме є спором між юридичною особою (відповідачем) та її учасником (позивачем) та пов`язаний з діяльністю відповідача щодо укладення від імені ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" оспорюваного договору щодо розпорядження власним майном товариства.

Так, на думку позивача, наведений вище договір купівлі-продажу вчинений на суму, що перевищує 30 000,00 грн., а тому вважає, що директор ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" ОСОБА_3 не мав права на укладення такого договору, вийшов за межі наданих йому повноважень. Також позивач вказує, що наступне схвалення ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" вказаного правочину не відбулось, кошти за продаж майна ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" не отримувало. Крім того, позивач зазначає, що оскаржуваний договір свідчить про продаж нерухомого майна - квартири та гаража за заниженою ціною та не відповідає дійсній вартості відчужуваного майна.

Вирішуючи спір у справі по суті спору суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.4). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.5).

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у Товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (ч. ч. 1, 3 ст. 167 ГК України).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на час укладення оспрюваного договору та прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" (протокол № 19/16 від 19.05.16), учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки позивач має частку у статутному капіталі ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД", посилається на порушення права управління Товариством внаслідок відчуження за спірними правочином без рішення загальних зборів майна цього Товариства, отже, обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, спір належить до юрисдикції господарських судів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Статтями 509, 510 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. ст. 92, 97 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД", права та обов`язки набуваються самим товариством як стороною договору. При цьому, сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасників цього Товариства укладенням товариством договору ніяк не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст. 239 ЦК України).

Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Отже, підписання відповідачем оспорюваного договору без передбаченого Статутом попереднього погодження загальними зборами цього Товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені Товариства, а не його учасників.

Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

Підписання виконавчим органом товариства (яким відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції чинні станом на 19.05.16) у товаристві з обмеженою відповідальністю, є директор) договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Отже, підписання директором ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" оспорюваного договору без попереднього письмового погодження загальними зборами цього товариства може порушувати права та інтереси самого Товариства, а не корпоративні права позивача - його учасника.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Також судом прийнято до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30; рішення від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 р. у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини).

Отже, у даному випадку, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача укладенням між відповідачем та третьою особою 1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.16 (зареєстрований за № 2291).

Крім того, судом враховано, що загальними зборами учасників ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД", на яких, зокрема, згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТРАНСОЙЛТРЕЙД" № 19/16 від 19.05.16 (який наявний у матеріалах справи № 908/2002/20), була присутня ОСОБА_1 прийнято «одноголосно» рішення про продаж нежитлового приміщення: АДРЕСА_3 за 9 000,00 грн.

Що також підтверджує відсутність порушеного права позивача та надуманість його тверджень за цією позовною заявою, які жодним чином не підтверджені (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні).

Вказане є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Оскільки, у задоволенні позовної заяви відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 202, ст. ст. 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 22.12.20.

Суддя В.Л. Корсун