Рішення № 93775749, 21.12.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3564/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"21" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13721, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ ФК “СІТІ ФІНАНС” коштів у розмірі 18 169 грн. 24 коп.

Проте, вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства. Зокрема позивач зазначав, що останній вчинений без належної перевірки безспірності боргу та надання необхідних для вчинення обумовленої нотаріальної дії документів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку, відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки позивачка в заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення справи.

Треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_1 14.02.2013 року в письмовій формі був укладений договір № 013000000040842 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки миттєвого випуску VISA INSTANT, додаткова угода № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів. На умовах визначених вказаною додатковою угодою банк надав відповідачу кошти шляхом відкриття відкличної кредитної лінії з лімітом у розмірі 7 000 грн. 00 коп. (право вимоги за обумовленим кредитним договором, згідно договору № 283 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитними договорами від 01.08.2018 року, перейшло до ТОВ “ ФК “СІТІ ФІНАНС”).

23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13721, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ ФК “СІТІ ФІНАНС” заборгованості за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 17 669 грн. 24 коп., яка виникла за період з 01.08.2018 року по 07.03.2020 року, та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 999 грн. 87 коп.,

- заборгованості за процентами в розмірі 10 669 грн. 37 коп.

Також з боржника на користь стягувача стягнуті витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500 грн. 00 коп.

21.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з примусового виконання обумовленого виконавчого напису (ВП № 62740223).

Так, аналізуючи доводи позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, ст. 18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Останній вчиняється, як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (зі змінами), на який міститься посилання в оскаржуваному написі, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року.

Проте, нотаріусу необхідний обсяг документів для вчинення спірного виконавчого напису надано не було.

Зокрема, не було надано засвідчену виписку з рахунку боржника з зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах («Перелік типових документів», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5)) (замість цього надано розрахунок заборгованості, що не є тотожним поняттю «виписка банку»), що, в свою чергу, свідчить про порушення встановленої законом процедури вчинення виконавчого напису.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість не є безспірною, оскільки її безспірність не підтверджена необхідними доказами (документами) та оспорюється позивачем.

Так, відсутність у розпорядженні нотаріуса необхідних документів унеможливлює перевірку обґрунтованості розміру нарахованої стягувачем заборгованості за кредитом, як в загальному розмірі, так і за складовими частинами, дотримання кредитором при нарахуванні боргу строків позовної давності тощо, в тому числі, спростувати доводи позивача щодо внесення ним коштів у порядку погашення заборгованості за кредитним договором протягом дії останнього.

При цьому, заборгованість за процентами нарахована за період з 01.08.2018 року по 07.03.2020 року, незважаючи на те, що строк кредитування, згідно умов кредитного договору, закінчився 13.02.2015 року. Проте після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (правовий висновок ВП ВС у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

В силу ч.1 ст. 133, ч. 2. ст. 137, ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в загальному в розмірі 1 261 грн. 20 коп. (420 грн. 40 коп. судовий збір (забезпечення позову), 840 грн. 80 коп. судовий збір (звернення з позовом до суду).

Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 141, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №13721, про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 18 169 грн. 24 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС”, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 37-41, ідентифікаційний код 39508708, на користь держави судові витрати в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 23.12.2020 року.

Суддя Л.В.Лузан