Ухвала суду № 93775109, 23.12.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1671/20

№ провадження 2-з/453/10/20

УХВАЛА

23 грудня 2020 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – приватний виконавець Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки і зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

21.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів – ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – приватний виконавець Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки і зняття арешту з майна.

Крім цього, разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити продаж Державним підприємством «СЕТАМ» арештованого майна Лот 454636, а саме: земельної ділянки площею 0,9204 га, кадастровий номер 46245808800:01:005:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя. Посилається, що оскільки існує реальна загроза реалізації земельної ділянки, невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому судового рішення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову судом встановлено, що земельну ділянку площею 0,9204 га, кадастровий номер 46245808800:01:005:0023, яка у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 451615 від 26.02.2008 року належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВЕР № 593241 від 03.07.2007 року, набуто відповідачем під час шлюбу з позивачем.

Вказану земельну ділянку у відповідності до постанови від 06.11.2020 року серії ВП № 63300202 про опис та арешт майна боржника, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем, описано та накладено на неї арешт при примусовому виконанні виконавчого листа № 6-108/11, виданого 25.07.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва.

Як вбачається з витягу з сайту ДП «СЕТАМ», вказаним підприємством здійснюється реалізація даної земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 17 лютого 2017 року, чинній на час прийняття ухвали від 7 липня 2017 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Hornsby v. Greece», пункт 40).

Час, що минув до моменту виконання рішення суду, повинен враховуватися при визначенні тривалості судового розгляду для цілей статті 6 Конвенції (рішення у справі «Papachelas v. Grece», «Skubenko v. Ukraine», пункт 38).

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Terem Ltd, Chechetkin and Olius v. Ukraine» зазначено, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ч. 4 ст. 65 СК України, договори кредиту, укладені в інтересах сім`ї, створюють обов`язки для обох із подружжя. Позивач не надала будь-яких доказів, з яких би вбачалося, що кредитний договір, стягнення за яким було предметом судової справи, в рамках виконання рішення в якій виконавцем описано та накладено арешт на земельну ділянку, був укладений ОСОБА_2 всупереч інтересам сім`ї або ж того, що вказаний кредитний договір укладено відповідачем до реєстрації шлюбу з позивачем.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, слід звернути увагу на тривале невиконання боржником рішення суду про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 1 107 565, 16 грн.

Зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права Акціонерного товариства «Альфа-Банк» як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки зупинення продажу майна, арешт на яке був накладений з метою забезпечення виконання остаточного рішення, здатне відтермінувати виконання рішення і навіть поставити таке виконання під загрозу.

Враховуючи те, що з наданих позивачем матеріалів не вбачається часу укладення договору кредиту, того, чи позивач знала про укладення відповідачем договору кредитування та чи усвідомлювала ризики невиконання її чоловіком зобов`язань за кредитним договором, в межах виконання рішення про стягнення за яким приватним виконавцем вчинено відповідні дії, на даній стадії необхідні підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки таке забезпечення позову може призвести до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 258, 260 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – приватний виконавець Маковецький Зорян Вікторович про визнання права власності на Ѕ частки земельної ділянки і зняття арешту з майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя В.Я. Курницька