Рішення № 9377500, 26.02.2010, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-167/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2010 р. Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого Бойко І.І.

при секретарі Будз М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - підприємство зі 100 % іноземною інвестицією ТОВ «Ла Кастеллана», на стороні відповідача - Теребовлянське районне бюро технічної інвентаризації, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» до ОСОБА_1, ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про визнання права власності,

встановив:

До суду із позовними заявами про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 звернулося ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», від імені якого на підставі п.п. 6.7, 6.8 Статуту ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» та протоколу загальних зборів учасників ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» від 20.05.2009 р. діє директор з правових питань Зозуля Т.М.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю вибуття майна з володіння ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» та тим, що відповідач не може вважатися добросовісним набувачем майна.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24.10.2009 р. позовні вимоги ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» до ОСОБА_1 про витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики на суму 2179000 грн. та про витребування нежитлових будівель на суму 62050 грн. обєднані в одне провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 22.12.2009 р. скасовано ухвалу Теребовлянського районного суду від 17.11.2009 р. про закриття провадження у справі та направлено справу для розгляду по суті.

До початку попереднього засідання у справі, до суду звернулося Партнерство з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» через представника Живагіна О.Л. із позовною заявою до ОСОБА_1 та ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про визнання права власності на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики, та просило залучити його до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Вимоги щодо визнання права власності на нежитлові будівлі Партнерство з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» не заявляло.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до законодавства України право власності на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики мало бути зареєстровано за ТОВ «Теребовля Сіті», а після ліквідації цього товариства за позивачем.

Відповідно до вимог ст.ст.123, 125 ЦПК України позов Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» до ОСОБА_1, ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика, оскільки задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами може виключити задоволення первісного позову.

У попередньому судовому засіданні було оголошено перерву для розгляду клопотання ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про розєднання позовних вимог та з метою надання часу особам, що беруть участь у справ, для підготовки заперечень на позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Після продовження попереднього судового засідання судом задоволено клопотання позивача за первісним позовом про розєднання позовних вимог, оскільки їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи та прийнята відповідна ухвала.

Директор з правових питань ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» Зозуля Т.М. позовні вимоги стосовно витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, а у задоволенні позовних вимог Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» до ОСОБА_1 та ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про визнання права власності на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики просив відмовити через їх безпідставність.

ОСОБА_1 позовні вимоги ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» щодо витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики визнав повністю, подавши до суду письмову заяву, не заперечував проти задоволення цих вимог, та підтвердив, що між сторонами укладена мирова угода у спорі щодо витребування нежитлових будівель та просив суд її визнати. Обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги визнав. Заперечував проти задоволення позову Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» до ОСОБА_1 та ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про визнання права власності на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики з огляду на його безпідставність.

Партнерство з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» через свого представника відмовилося від заявленого позову до ОСОБА_1 та ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», подавши до суду відповідну заяву, та просило закрити провадження у справі за позовом третьої особи із самостійними вимогами.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України судом розяснено ОСОБА_1 та представнику Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.

Представник ТОВ «Ла Кастеллана» просив задовольнити позовні вимоги ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» щодо витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики з підстав, викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі, виходячи із обставин, які визнаються сторонами, суд вважає, що позов ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» до ОСОБА_1 про витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики підлягає задоволенню з огляду на таке:

Згідно із ч.1 ст.61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Особами, що беруть участь у справі, визнаються такі обставини:

Між Підприємством зі 100% іноземною інвестицією товариство з обмеженою відповідальністю «Ла Кастелланa» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЛ Корпорація» було укладено Договір купівлі-продажу Дочірнього підприємства «Вербум» від 15.06.2002 р., яке 11.07.2002 р. було перейменовано у Дочірнє підприємство «Теребовлянська взуттєва фабрика».

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.06.2003 р. серії САА № 496288, ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» було зареєстровано Виконавчим комітетом Теребовлянської міської Ради власником майнового комплексу взуттєвої фабрики, а саме:

- допоміжний корпус, під літерою «А», площею 4007 квадратних метрів;

- виробничий корпус №1, під літерою «Д», площею 1234 квадратних метрів;

- виробничий корпус №2, під літерою «Г», площею 3570 квадратних метрів;

- виробничий корпус №3, під літерою «В», площею 4882 квадратних метрів;

- склад модуль, під літерою «У», площею 450 квадратних метрів;

- котельня, під літерою «Р», площею 870 квадратних метрів;

- механічна майстерня, під літерою «П», площею 60 квадратних метрів;

- механічна майстерня, під літерою «С», площею 278,4 квадратних метрів;

- хімічний цех, під літерою «М», площею 128,3 квадратних метрів;

- складські навіси, під літерами «З», «Й», «К», «Л», площею 526,1 квадратних метрів;

- трансформаторне приміщення, під літерою «Т», площею 36,0 квадратних метрів.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Київській Торгово-промисловій палаті від 11.07.2007 р. у справі № 1703-13/6-08 було задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональні ділові ініціативи» до ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» та вирішено витребувати вищезгаданий цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики на користь ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи».

13.12.2007 р. Теребовлянським районним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики на підставі рішення вищезгаданого третейського суду.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» від 21.01.2007 р. та рішення Спостережної ради ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» від 21.11.2007 р., цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики був переданий до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша взуттєва фабрика».

06.05.2008 р. право власності ТОВ «Перша взуттєва фабрика» на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики було зареєстровано в Теребовлянському районному бюро технічної інвентаризації.

Між ТОВ «Перша взуттєва фабрика» та ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2008 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2050.

З 09.06.2008 р. по даний час право власності на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики зареєстровано за ОСОБА_1

ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» та ТОВ «Перша взуттєва фабрика» ліквідовані в установленому законодавством порядку.

Зазначені обставини підтверджуються також і письмовими доказами.

Таким чином, судом встановлено, що позивач був власником цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики і майно вибуло з його володіння поза його волею, а, отже, позивач не позбавлений права на предявлення позову з підстав, передбачених ст.ст. 330, 388 ЦК України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 виступив засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Теребовля Сіті» та передав цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики до статутного фонду цього товариства, а пізніше уступив свої права засновника Партнерству з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП».

ТОВ «Теребовля Сіті» не зверталося до Теребовлянського районного бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на цілісний майновий комплекс, а 29.09.2009 р. ТОВ «Теребовля Сіті» було ліквідовано за рішенням засновника Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП».

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 р. у справі № 3/360-4271 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2006 р. у справі № 3/360-4271. Цим рішенням було задоволено позов ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» до ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики на користь ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи».

У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2009 р. у справі № 3/360-4271 встановлено обставини законності перебування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики у статутному фонді ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» та відсутність у ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» правових підстав для витребування цілісного майнового комплексу фабрики.

Законність перебування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики у статутному фонді ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» встановлено і рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2008 р. у справі № 9/16-262 (12/62-799).

Таким чином, законність перебування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики у статутному фонді ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» та відсутність у ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» правових підстав для витребування цілісного майнового комплексу фабрики є обставинами, що звільнені від доказування в силу ч.3 ст.61 ЦПК України.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Київській Торгово-промисловій палаті від 11.07.2007 р. у справі № 1703-13/6-08 мотивовано незаконністю перебування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики у статутному фонді ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» та наявністю правових підстав у ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» щодо витребування цілісного майнового комплексу фабрики.

В цій правовій ситуації суд керується наступним:

Відповідно ст.5 Закону України «Про третейський суд» юридичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Проаналізувавши рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2006 р. у справі № 3/360-4271 та рішення Постійно діючого третейського суду при Київській Торгово-промисловій палаті від 11.07.2007 р. у справі № 1703-13/6-08 суд дійшов висновку, що ці рішення прийняті між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Це не заперечувалося і ОСОБА_1 у його письмових запереченнях на позовну заяву ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», а можливість повторного розгляду вимог ВАТ «Міжрегіональні ділові ініціативи» у третейському суді мотивувалася тим, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.11.2006 р. у справі № 3/360-4271 не набрало законної сили з огляду на його оскарження ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика», та «з метою неупередженого та обєктивного розгляду позицій сторін, недопущення протиправного втручання та тиску на суд третіх осіб, зокрема, ТОВ «Ла Кастеллана».

З огляду на те, що рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 3/360-4271 було прийнято 23.11.2006 р. (тобто раніше, ніж рішення третейського суду), суд приходить до висновку, що згідно з ст.5 Закону України «Про третейські суди» Постійно діючий третейський суд при Київській Торгово-промисловій палаті не мав компетенції щодо розгляду справи у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав, що й у справі № 3/360-4271.

Також суд враховує, що листом Заступника Голови Третейської палати України, Голови комісії з питань аналізу та узагальнення практики правозастосування третейськими судами та розгляду звернень, Голови Союзу юристів України ТПУ В.О.Євдокимова від 15.02.2008 р. № 306 підтверджено, що дії Постійно діючого третейського суду при Київській Торгово-промисловій палаті при розгляді справи № 1703-13/6-08 істотно порушують норми чинного законодавства України.

Таким чином, задоволення позовних вимог ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» щодо витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики від ОСОБА_1 у разі розгляду справи залежало від зясування судом обставин щодо добросовісності набувача на майно відповідно до ст.ст.330, 388 ЦК України. З огляду на викладене, суд вважає, що визнання ОСОБА_1 позову ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» не суперечить закону.

Досліджуючи питання щодо можливого порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб визнанням позову ОСОБА_1, суд виходить з такого:

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обовязковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до ч.7 ст.3 цього Закону - зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Виходячи зі змісту ч.4 ст.334 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною третьою ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Судом встановлено, що речові права на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики ТОВ «Теребовля Сіті» не були зареєстровані в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а, отже, при ліквідації згаданого товариства його засновник (Партнерство з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП») не міг претендувати на отримання майна, щодо якого у товариства не виникло права власності.

Крім того, з ліквідаційного балансу ТОВ «Теребовля Сіті» вбачається, що цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики взагалі не обліковувався на балансі цього товариства.

З огляду на викладене, суд вважає, що визнання позову ОСОБА_1 не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Перевіривши обсяг повноважень представника Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП», суд приймає відмову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору від позову, оскільки така відмова не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що позов ДП «Теребовлянська взуттєва фабрика» про витребування цілісного майнового комплексу взуттєвої фабрики з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 330, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 61, 88, 89, 130, 174, 175, 179, 205, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства «Теребовлянська взуттєва фабрика» до ОСОБА_1 задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та передати Дочірньому підприємству «Теребовлянська взуттєва фабрика» (вул. Січових Стрільців, 28, м. Теребовля, Тернопільська обл., 48100; код за ЄДРПОУ 31903846) цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики, що знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 28, м. Теребовля, Тернопільська обл., 48100, у складі:

- допоміжний корпус, під літерою «А», площею 4007 квадратних метрів;

- виробничий корпус №1, під літерою «Д», площею 1234 квадратних метрів;

- виробничий корпус №2, під літерою «Г», площею 3570 квадратних метрів;

- виробничий корпус №3, під літерою «В», площею 4882 квадратних метрів;

- склад модуль, під літерою «У», площею 450 квадратних метрів;

- котельня, під літерою «Р», площею 870 квадратних метрів;

- механічна майстерня, під літерою «П», площею 60 квадратних метрів;

- механічна майстерня, під літерою «С», площею 278,4 квадратних метрів;

- хімічний цех, під літерою «М», площею 128,3 квадратних метрів;

- складські навіси, під літерами «З», «Й», «К», «Л», площею 526,1 квадратних метрів;

- трансформаторне приміщення, під літерою «Т», площею 36,0 квадратних метрів.

Визнати право власності за Дочірнім підприємством «Теребовлянська взуттєва фабрика» (вул. Січових Стрільців, 28, м. Теребовля, Тернопільська обл., 48100; код за ЄДРПОУ 31903846) на цілісний майновий комплекс взуттєвої фабрики, що знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 28, м. Теребовля, Тернопільська обл., 48100, у складі:

- допоміжний корпус, під літерою «А», площею 4007 квадратних метрів;

- виробничий корпус №1, під літерою «Д», площею 1234 квадратних метрів;

- виробничий корпус №2, під літерою «Г», площею 3570 квадратних метрів;

- виробничий корпус №3, під літерою «В», площею 4882 квадратних метрів;

- склад модуль, під літерою «У», площею 450 квадратних метрів;

- котельня, під літерою «Р», площею 870 квадратних метрів;

- механічна майстерня, під літерою «П», площею 60 квадратних метрів;

- механічна майстерня, під літерою «С», площею 278,4 квадратних метрів;

- хімічний цех, під літерою «М», площею 128,3 квадратних метрів;

- складські навіси, під літерами «З», «Й», «К», «Л», площею 526,1 квадратних метрів;

- трансформаторне приміщення, під літерою «Т», площею 36,0 квадратних метрів.

Судові витрати у справі покласти на Дочірнє підприємство «Теребовлянське взуттєва фабрика».

Провадження у справі за позовом Партнерства з обмеженою відповідальністю «Оріон Партнерз (ЮК) ЛЛП» до ОСОБА_1, Дочірнього підприємства «Теребовлянська взуттєва фабрика» закрити на підставі п.3 ч.1 ст.205 Цивільного процесуального кодексу України.

Скасувати ухвалу Теребовлянського районного суду від 03.02.2010 р. про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.

Головуючий: