Ухвала суду № 93772098, 23.12.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/3663/19

1-кп/242/33/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого – судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., за участі прокурора Клименко О.А., захисника Бєлікової Є.Я., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду кримінальне провадження № 12019050500000514 від 17.05.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого, останній раз: 02.03.2018 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70, 75, 76, 103, 104 КК України до 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області в перебуває кримінальне провадження № 12019050500000514 від 17.05.2019 року відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2020 року відносно ОСОБА_1 продовжений захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 24.12.2020 року.

Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що обвинувачений може переховуватися від суду (порушував обов`язки домашнього арешту, в судові засідання не з`являвся), вчинити інше кримінальне правопорушення (нове кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку), просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просить його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив змінити запобіжний захід на біль м`який.

Обвинувачений в судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

Суд, вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали тримання під вартою та слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2020 року відносно ОСОБА_1 продовжений захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 24.12.2020 року.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд вважає, що прокурором надано переконливих доказів, що обвинувачений порушував обов`язки домашнього арешту, в судові засідання не з`являвся, обставини вчинення кримінального правопорушення відносно неповнолітнього, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність стійких соціальних зв`язків, а тому вважає доведеним, що на час розгляду поданого клопотання ризики, які стали підставою для обрання такого заходу як тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки застосований захід забезпечення кримінального провадження з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому не вбачає підстав для застосування менш суворим запобіжних заходів та вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту щодо відмови у задоволенні поданого клопотання прокурора суд не приймає їх до уваги, оскільки вважає такі доводи як формою заперечення при розгляді клопотання, а не безпосередньо клопотанням сторони захисту в порядку ст. 331 КПК України щодо зміни чи скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки відносно обвинуваченого вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був ним порушений.

Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Оскільки в даній ухвалі суду вирішується питання саме про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, то ухвала суду в цій частини ним та його захисником може бути оскаржена.

Керуючись ст. 199, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська УВП №6» відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати продовженим на строк до 60 діб, тобто до 17 лютого 2021 року включно.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскарження до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою – в той же строк, з часу отримання копії ухвали суду.

Суддя