Ухвала суду № 93767831, 23.12.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 646/2566/18

н/п 2-з/953/240/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"23" грудня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Колесник С.А.., за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) – адвоката Полякової Вікторії Вікторівни про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у 2018 році звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача ПАТ КБ «НАДРА», відповідно до якої просив визнати недійсним Кредитний Договір за №6/4/2008/840-К/352 від 11.04.2008, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «НАДРА»; визнати недійсним Договір Іпотеки за №6/4/2008/980-І/353 від 11.04.2008, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «НАДРА» і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. 11.04.2008, зареєстрований в реєстрі за №1133.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29.12.2018 задоволено клопотання позивача та постановлено проводити розгляд справи в загальному позовному провадженні, призначено підготовче провадження.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.10.2020 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним передано для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 23.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, почато підготовче провадження.

12.10.2020 представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, яка відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій заявник просить заборонити відчуження квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до набрання законної сили судовим рішенням по вказаній справі.

При цьому, заявник посилається на те, що предметом позову є визнання недійсним Кредитного Договору за №6/4/2008/840-К/352 від 11 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра»; визнання недійсним Договору іпотеки за №6/4/2008/980-І/353 від 11 квітня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

Предметом спірного Договору іпотеки за №6/4/2008/980-І/353 від 11 квітня 2008 року є нерухоме майно — двокімнатна квартира, загальною площею 73 кв. м, житловою площею 42,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира є єдиним житлом позивача, придбана за кредитні кошти в іноземній валюті та її площа становить 73 кв.м.

Виходячи з викладеного, вбачається, що на спірну квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 розповсюджується дія Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

08.10.2020 позивач отримав від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» письмове повідомлення від 08.10.2020. В повідомленні зазначається про те, що 29.04.2020 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» та ПАТ «КБ «НАДРА» уклали договір за №GL3N217214 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, за яким Первісний кредитор 29.04.2020 передав Новому кредитору, а Новий кредитор прийняв у власність права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором за №6/4/2008/840-К/352 від 11.04.2008 та Договором іпотеки за №6/4/2008/980-І/353 від 11.04.2008.

До Нового кредитора перейшли права вимоги до Позичальника та Іпотекодавця у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги та згідно ст. 512 ЦК України ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» є новим кредитором та іпотекодержателем у зазначених зобов`язаннях.

Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» вимагає у тридцятиденний строк сплатити заборгованість у розмірі 226 387 дол. США, у разі невиконання цієї вимоги звільнити квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того попереджають про намір продати вказану квартиру від свого імені без отримання для цього будь-якої згоди.

Таким чином, склалася ситуація, що предмет іпотеки швидкими темпами намагаються продати, а в цей час іпотечний договір оскаржується в суді.

Вказує, що за таких обставин накладення заборони відчуження квартири є необхідним засобом забезпечення позову, який гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача в разі задоволення позову і одночасно не становитиме надмірний тягар для власника квартири.

Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 КСУ зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, забороною вчиняти певні дії.

Судом встановлено та підтверджено наданими заявником документами, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу укладення Кредитного Договору №6/4/2008/840-К/352 від 11 квітня 2008 року, між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та Договором іпотеки №6/4/2008/980-І/353 від 11 квітня 2008 року, що укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. зареєстрований в реєстрі за №1133.

Предметом Договору іпотеки є нерухоме майно: двокімнатна квартира АДРЕСА_3 .

При цьому, 29.04.2020 ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» та ПАТ «КБ «НАДРА» уклали договір за №GL3N217214 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «НАДРА» передав ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ», а ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» прийняв у власність права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором за №6/4/2008/840-К/352 від 11.04.2008 та Договором іпотеки за №6/4/2008/980-І/353 від 11.04.2008.

Наразі ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» вимагає у ОСОБА_1 сплати заборгованості у розмірі 226 387 дол. США, у разі невиконання цієї вимоги – звільнення квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та попереджають про намір продати вказану квартиру від свого імені без отримання для цього будь-якої згоди.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви.

Обраний судом вид забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує прав юридичної особи, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання можливого судового рішення.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 149-153, 157, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) – адвоката Полякової Вікторії Вікторівни про забезпечення позову – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 646/2566/18 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА» (юридична адреса: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20025456) про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, шляхом заборони будь-яким особам відчуження квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . до набрання законної сили судовим рішенням по вказаній справі.

Копію ухвали направити на виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

При цьому, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.

Суддя Колесник С.А.