Рішення № 93766981, 10.12.2020, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1218/20

Провадження № 2/433/599/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Певної О.С.,

за участю секретаря судового засідання – Шаповалова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадження в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», від імені якого діє представник за довіреністю, звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором №б/н від 05.10.2010 в сумі 136323,68 грн. та судовий збір. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 05.10.2010 та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 1200,00 грн., який у подальшому збільшився до 3200,00 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно ст.509, 526, 1054 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідач в порушення норм закону та умов договору зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Заборгованість відповідача станом на 30.06.2020 року за кредитними договором б/н від 05.10.2010 становить 374617,610грн., яка складається з: 3087,75 грн. - заборгованість за кредитом; 366199,67 грн. - заборгованість за відсоткам за користування кредитом; 5330,19 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець може на свій розсуд вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 136323,68 грн., яка складається з наступного: 3087,75 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 133235,93 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками за період з 05.10.2010 по 30.12.2018.

Ухвалою судді Троїцького районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач свого представника не направив, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував проти заочного вирішення справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву зазначив, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах справи, не містять його підпису, а тому, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05 жовтня 2010 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами. Не можуть бути задоволені й вимоги позивача про сплату тіла кредиту, оскільки сума, яка була сплачена ним в рахунок погашення заборгованості, значно перевищує суму отриманих в кредит коштів. Крім того, зазначив про сплив строку позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором ним було здійснено 14 червня 2014 року.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.10.2010 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

За змістом цієї анкети-заяви відповідач ознайомлений та погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, які були їй надані у письмовому вигляді, зобов`язується регулярно ознайомлюватися зі змінами тарифів на сайті Приватбанку, а також погоджується з тим, що анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 30.06.2020 року становить 374617,610грн., у тому числі: 3087,75 грн. - заборгованість за кредитом; 366199,67 грн. - заборгованість за відсоткам за користування кредитом; 5330,19 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець може на свій розсуд вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 136323,68 грн., яка складається з наступного: 3087,75 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 133235,93 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками за період з 05.10.2010 по 30.12.2018.

Відповідно до положень ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. 1048,1050 ЦК України про сплату процентів, тому умова про розмір процентної ставки за кредитним договором є істотною для договорів даного виду, згода позичальника з цією умовою є обов`язковою.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Копія анкети-заяви від 05.10.2010, яка додана до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу, так як вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні ЦК України і для укладення договору обов`язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепт).

У вищезазначеній анкеті-заяві відсутні будь-які умови, які є істотними для кредитного зобов`язання, зокрема: розмір кредитного ліміту, відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, про обов`язок повернення цих коштів відповідачем, відсутні дані про вид договору, реквізити розрахункових рахунків, номер платіжної карти, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначена процентна ставка. Надана Анкета-заява взагалі не підтверджує надання будь-яких кредитних коштів, а містить крім анкетних даних особи інформацію про його сімейний стан, розмір доходів та посилання на те, що дана заява разом із Умовам та Правилами надання банківських послуг разом складають договір про надання банківських послуг.

Таким чином, анкета-заява не дає однозначного уявлення про істотні умови кредитного договору, який укладається.

Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 та Довідка про надані кредитні картки за кредитним договором №б/н укладеним між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» є внутрішніми документами банку і не містять ні дати видачі, ні прізвища, імені та по батькові представника банку, який склав довідку та його посади. Крім того, в довідці про надані кредитні картки зазначено термін дії кредитної картки до 10/17, тоді як, відповідно до виписки по особовому рахунку, нарахування проводилися після строку дії договору, будь-якої інформації щодо продовження терміну дії картки суду не надано. У зв`язку з викладеним, зазначені довідки не є належними та допустимими доказами підтвердження факту існування кредитних відносин між ОСОБА_1 та АТ «ПРИВАТБАНК».

Згідно з вимогами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, Велика Палата Верховного Суду вважає, що до правовідносин між Приватбанком та позичальником стосовно отримання споживчого кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк».

За відсутності письмового підтвердження про конкретні запропоновані позичальнику Умови та правила банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та інших істотних умов кредитного договору, Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору, якщо вони не підписані і не визнаються позичальником.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву щодо відсутності підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Позивачем надано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», однак анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку не містить вказівки на те, що довідка про умови кредитування є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Крім того, з копії Анкети-заяви неможливо встановити тип банківської картки, яку отримав відповідач: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», у разі її отримання, а, отже, суд позбавлений можливості достеменно встановити, що долучена до позовної заяви Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» укладена саме до договору №б/н від 05.10.2010, оскільки не містить посилання на вказаний договір. Крім того, у Довідці не зазначено прізвище, ім`я, по батькові особи, яка її підписала.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У вищезазначеній Постанові Великої Палати Верховного Суду вказано на те, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Тому суд приходить до висновку, що кредитним договором, укладеним між сторонами у письмовій формі шляхом підписання анкети-заяви, не визначено розмір процентів за користування кредитними коштами, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд виходить з наступного.

Із виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 по договору №б/н від 05.10.2010, в якому містяться відомості про рух грошових коштів, вбачається, що відповідачем фактично використано кредитних коштів на загальну суму 38346,33 грн., а сплачено в рахунок погашення заборгованості 38224,79 грн.

Суд критично відноситься до доводів відповідача щодо отримання ним кредитних коштів у сумі 3200, 00 грн., оскільки вони спростовуються вказаною вище випискою по особовому рахунку, з якої чітко вбачається використання відповідачем кредитних коштів у сумі 38346,33 грн.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично використаної суми кредитних коштів у розмірі 121,54 грн. (38346,33 грн. (фактично використанні кредитні кошти) – 38224,79 грн.( сума погашення за наданим кредитом) = 124,54 грн.)

Отже, заборгованість за тілом кредиту складає 124,54 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач, посилаючись на Постанову Верховного суду України від 18 червня 2014 року,. зазначив про сплив строку позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором ним було здійснено 14 червня 2014 року, а отже, банк звернувся до суду зі спливом трирічного строку позовної давності.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання - вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

В анкеті-заяві від 05.10.2010 строки здійснення періодичних платежів не встановлені, у зв`язку з чим, відсутні підстави для початку перебігу позовної давності.

Відповідно до довідки позивача, термін дії картки встановлено до 10/17 року.

З огляду на те, що з даним позовом позивач звернувся у вересні 2020 року, останній не пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 124,54 грн.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням № ZZ420B1270 від 30.07.2020 року при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2102 грн.

Так як позовні вимоги задоволені частково на 0,09 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частки позовних вимог в сумі 1,89 грн. (2102,00*0,09 %= 1,89 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,80,81,89,141,259,263-268,289 ЦПК України, ст.525,526,610,612,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.10.2010 у розмірі 124,54 грн. (сто двадцять чотири гривні 54 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 1,89 грн. 9одна гривня 89 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», вул.Грушевського, б. 1д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.С.Певна

10.12.20