Рішення № 93766825, 14.12.2020, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/409/20

Провадження №2/149/218/20

Номер рядка звіту 59

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.12.2020 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

за участі секретаря Лисої В.В.,

позивачки ОСОБА_1 , представника адвоката Захарченка В.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Хмільницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивачка позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати, баба позивачки - ОСОБА_5 , які проживали в м. Хмільнику Вінницької області. Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке, як позивачці стало відомо, баба заповіла своєму синові - ОСОБА_6 і він це майно, про що він повідомив позивачку, буде успадковувати. Проте, не дивлячись на вказане, позивачка, як спадкоємець першої черги за законом за правом представлення, так як її батько ОСОБА_4 помер раніше своєї матері ОСОБА_5 , протягом шести місяців після її смерті, мала намір звернутись у відповідну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Однак, в кінці грудня 2016 року - на початку січня 2017 року зробити позивачці це не вдалося, через значну кількість святкових днів та зайнятість нотаріусів, а 04.01.2017 року ОСОБА_1 виїхала тимчасово до Ізраїлю, де проживає чоловік позивачки - ОСОБА_7 . Позивачка планувала повернутися до літа 2017 року в Україну, проте через певні сімейні обставини повернулась в Україну лише 19.10.2018 року. По приїзду в Україну, позивачці стало відомо, що ОСОБА_6 спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 прийняв, а згодом позивачка дізналася, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. В середині лютого 2020 року від державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори вона отримала листа № 608/02-14 від 11.02.2020 року, з якого дізналася, що ОСОБА_5 заповіт на все майно склала не лише на ім`я ОСОБА_6 , а й на її ім`я, а також дізналася, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 знаходиться у приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Лучинської Л.П. Після цього, при зверненні до нотаріуса Лучинської Л.П. дізналася, що ОСОБА_5 змінила складений раніше заповіт, про що їй не було відомо. У зв`язку з тривалим перебуванням за кордоном, в державі Ізраїль, не будучи обізнаною про наявність складеного ОСОБА_5 на її ім`я заповіту та не маючи можливості, перебуваючи за кордоном, про цей заповіт дізнатися, ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини. За таких обставин позивачка вимушена звернутись до суду із позовом про надання їй додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу Хмільницькій міській раді визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Лучинської Л.П. копії спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 18.03.2020 року задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 . Також зобов`язано орган місцевого самоврядування - Хмільницьку міську раду подати відзив на позовну заяву, який за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Підготовче засідання у справі відкладено на 09.04.2020 року.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року підготовче засідання у справі відкладено на 18.05.2020 року.

Позивачкою 18.05.2020 року до суду подано клопотання про витребування у П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори копії спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 18.05.2020 року задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 Підготовче засідання у справі відкладено на 04.06.2020 року.

Позивачем ОСОБА_1 07.07.2020 року до суду подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 18.05.2020 року задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 , залучено до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Підготовче засідання у справі відкладено на 24.07.2020 року.

Ухвалою суду від 30.10.2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2020 року. 21.04.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Хмільницької міської ради, яким просять у задоволенні позову відмовити. Мотивують це тим, що доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, що додані до позову. 21.09.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву співвідповідача ОСОБА_3 , яким просить у задоволенні позову відмовити. Мотивуючи тим, що її бабуся ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а позивачка не надала доказів про те, що вона зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Як випливає з долучених до позовної заяви доказів, позивачка виїхала з України 04.01.2017 року. Таким чином ОСОБА_8 вважає, що ОСОБА_1 свідомо не вчиняла дій щодо прийняття спадщини. Факт знаходження за кордоном сам по собі не свідчить про наявність переборних перепон для взернення із заявою про прийняття спадщини. За таких обставин ОСОБА_3 просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 08.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву співвідповідача ОСОБА_2 , яким просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає його необгрунтованим. Мотивуючи тим, що їхня бабуся ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а позивачка не надала доказів про те, що вона зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Як випливає з долучених до позовної заяви доказів, позивачка виїхала з України 04.01.2017 року. Таким чином що ОСОБА_1 свідомо не вчиняла дій щодо прийняття спадщини. Факт знаходження за кордоном сам по собі не свідчить про наявність переборних перепон для взернення із заявою про прийняття спадщини. За таких обставин ОСОБА_2 просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. 03.11.2020 року до суду надійшли відзиви на уточнену позовну заяву співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відзив мотивований тим, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 від 25.02.2020 року вбачається, що позивачка достеменно знала про існування заповіту складеного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та про його зміст. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а позивачка не надала доказів про те, що вона зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Як випливає з долучених до позовної заяви доказів, ОСОБА_1 виїхала з України 04.01.2017 року. Також з ухвали суду від 16.09.2010 року (справа № 2-33 2009 р.), вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 , на той час ОСОБА_9 , подавалася заява про зняття арешту з нерухомого майна в інтересах ОСОБА_5 , учасниками справи крім ОСОБА_9 , були ОСОБА_5 та державний нотаріус Глуздань С.В., що свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 достеменно знала про складний ОСОБА_5 заповіт на її ім"я. Після цього позивачка свідомо не вчинила жодних дій щодо прийняття спадщини. Просять суд у задоволенні позову відмовити.

Співвідповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. На адресу суду надіслала відзиви на позов та заяву, у якій просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Відповідач у справі Хмільницька міська рада про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Представник Хмільницької міської ради в судове засідання не з`явився. Подали відзив на позов та заяву про розгляд справи без участі представника. Проти позову заперечують з підстав наведених у відзиві на позов.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Захарченко В.М. в судовому засіданнні просять суд задовільнти позов з підстав наведених у позовній заяві (уточненій) від 6 жовтня 2020 року. Також в судовому засіданні позивач крім іншого пояснила, що в лютому 2020 року від державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори вона отримала лист за № 608/02-14 від 11.02.2020 року, з якого дізналася, що ОСОБА_5 заповіт був складений не лише на ім`я ОСОБА_6 , а й на її ім`я. Тому коли їй про це стало відомо, вона вирішила прийняти спадщину після бабусі ОСОБА_5 вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому вимушена була звернутися до суду з позовом про наданя їй додаткового строку в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав наведених у його відзивах на позов, а також з підстав наведених у відзивах на позов ОСОБА_3 та Хмільницької міської ради. Вважає, що на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , як і до цього, позивачу ОСОБА_1 було відомо про існування заповіту ОСОБА_5 від 11.09.2010 року. Це зокрема підтверджується копією ухвали Хмільницького міськрайонного суду від 16.09.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у справі діяла в інтересах ОСОБА_5 і та, на їх думку та переконання, не могла не повідомити ОСОБА_1 про заповіт на її користь.

Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Хмільницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 272 від 12.12.2016 року ( а.с. 3, т. 1).

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серіїІ- НОМЕР_2 від 25.11.2010 року ОСОБА_9 25.11.2010 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 (а.с. 7, т. 1).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26.02.1974 року ОСОБА_9 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (а.с. 6, т.1).

11.09.2010 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно, яке буде належати їй на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла у рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією заповіту складеного 11.09.2010 року у м. Хмільнику, який посвідчено державним нотаріусом Хмільницької міської державної нотаріальної контори, зареєстровано у реєстрі за № 1703 ( а.с. 4, 48 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1173 від 13.08.2019 року ( а.с. 101 т.1).

З листа № 2209/02-14 від 24.06.2020 року завідувача 15-ї Київської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 у 15-й Київській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 1083/2019, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60637555 від 22.06.2020 року ( а.с. 92, 126 т. 1).

З спадкової справи № 1083/2019 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 з заявами про прийняття спадщини звернулися його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 94, 97, т.1).

З листа № 471/01-16 від 20.09.2019 року та листа № 112/01-16 від 15.04.2020 року приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Лучинської Л.П. вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 24/2017 ( а.с.38,66, том 1).

З спадкової справи № 24/2017 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_6 (а.с. 39, т.1).

Як вбачається з інформаційнї довідки Державної прикордонної служби України № 184/К-3440 від 06.03.2020 року, міжнародного договору страхування № 280125, посвідки на проживання в Державі Ізраїль, ОСОБА_1 з січня 2017 року до 19.10.2020 року перебувала за межами України (а.с. 9,10,11, 22, т.1).

З листа державного нотаріуса П"ятнадцятої Киїівської державної нотаріальної контори № 668/02-14 від 11.02.2020 року вбачається, що державний нотаріус П"ятнадцятої Киїівської державної нотаріальної контори Білько К.Ф. повідомяє ОСОБА_12 про те, що із копії спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 вбачається, що остання склала заповіт на ім"я ОСОБА_6 та на її ім"я. У зв"язку з тим, що ОСОБА_12 не подала у шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини, просить повідомити про її наступні наміри (а.с.112, т.1, а.с. 27, т.2).

З ухвали Хмільницького міськрайонного суду від 16.09.2010 року у справі № 2-33 2009 р., яка надана суду відповідачкою ОСОБА_13 , вбачається, що в провадженні Хмільницького міськрайонного суду перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_9 про зняття арешту на нерухоме майно у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_14 , за участю третіх осіб ОСОБА_9 та державного нотаріуса Хмільницької міської державної нотаріальної контори Глуздань С.В., про визнання частково недійсним договору дарування квартири, і що у данй справі 16 вересня 2010 року постановлено вказану ухвалу (а.с. 98, т.2).

Суд вирішуючи дану справу виходить з такого.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини мотивує тим, що їй не було відомо про те, що її баба ОСОБА_5 11.09.2010 року склала заповіт, яким все своє майно заповіла у рівних частках їй та ОСОБА_6 . Проте, що був складений вказаний заповіт вона дізналася з листа державного нотаріуса П"ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори № 668/02-14 від 11.02.2020 року, після чого звернулася з позовом до суду при визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_6 після смерті баби ОСОБА_5 (а.с.112, т.1, а.с. 27, т.2)

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_15 та ОСОБА_3 заперечують проти позову ОСОБА_1 , зокрема і з тих підстав, що як на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , так і до цього, позивачці ОСОБА_1 було достеменно відомо про існування заповіту ОСОБА_5 від 11.09.2010 року. Це зокрема підтверджується копією ухвали Хмільницького міськрайонного суду від 16.09.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у справі діяла в інтересах ОСОБА_5 і та, на їх думку та переконання, не могла не повідомити ОСОБА_1 про заповіт на її користь.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Саме такого до такого висновку прийшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у справі № 565/1145/17, що відображено у постанові від 26.06.2019 року.

Як вбачається зі справи, позивачкою ОСОБА_1 та її представником доведено, зокрема листом державного нотаріуса П"ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори № 668/02-14 від 11.02.2020 року, що вона не була обізнана про існування заповіту ОСОБА_5 від 11.09.2010 року, яким та все своє майно заповіла у рівних частках їй та ОСОБА_6 , а також те, що їй про існування вказаного заповіту та про волю ОСОБА_5 викладену у заповіті їй стало відомо лише в середині лютого 2020 року з вказаного вище листа державного нотаріуса П"ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та факти, виходячи з того, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Щодо доводів відповідачів у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що позивачка ОСОБА_1 була обізнанана і знала про існування заповіту ОСОБА_5 від 11.09.2010 року, про що свідчить зокрема ухвала Хмільницького міськрайонного суду 16.09.2010 року у справі № 2-33 2009 р., встановлених судом обставин та фактів, на підставі яких суд прийшов до висновку про задоволення позову, не спростовують. Надана відповідачкою ОСОБА_3 як доказ ухвала Хмільницького міськрайонного суду 16.09.2010 року у справі № 2-33 2009 р., з якої вбачається, що в провадженні Хмільницького міськрайонного суду перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_9 про зняття арешту на нерухоме майно по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_14 , за участю третіх осіб ОСОБА_9 та державного нотаріуса Хмільницької міської державної нотаріальної контори Глуздань С.В., про визнання частково недійсним договору дарування квартири, не доводить факту того, що спадкодавець ОСОБА_5 та державний нотаріус Глуздань С.В. повідомили ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_5 11.09.2010 року складено заповіт, яким та все належне їй майно на випадок своєї смерті заповіла в тому числі і своїй онуці ОСОБА_9 . Посилання на це відповідачів у справі є лише їх припущенням, а ухвала Хмільницького міськрайонного суду 16.09.2010 року у справі № 2-33 2009 р жодним чином обставин, які мають значення для справи і на які відповідачі посилаються як на підставу своїх заперечень, не доводить.

Суд ухвалюючи вказане рішення, важає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1-4).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так як позивачкою ОСОБА_1 доведено обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, то суд прийшов до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16,1220,1222,1269,1270,1272 ЦК України, статтями 12,13,49,81,258,263-265,353,354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці від дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень частини 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ;

відповідач: Хмільницька міська рада, Вінницької області, місце знаходження - вул. Столярчука, 10, м. Хмільник Вінницької області, ЄДРПОУ - 04051247;

співвідповідач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 ;

співвідповідач: ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 .

Суддя Вергелес В. О.