Ухвала суду № 93766624, 23.12.2020, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/9/20

Провадження №1-кс/430/12/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року смт. Станиця Луганська

Слідчий суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Попова О.М., за участю секретаря судового засідання Романової М.О., заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 Гайдая Д.А., начальника СВ Петропавлівського ВП Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Парахіна Р.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бірюкова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання начальника СВ Петропавлівського ВП Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Парахіна Р.Б., погоджене прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Кудаєвою О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12020130570000382, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27.10.2004 року Кам`янобрідським районним судом Луганської області за ст.ст. 309 ч.1, 75 КК України до двох років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

- 31.10.2007 року Станично – Луганським районним судом Луганської області за ст.ст. 309 ч.1, 75 КК України до двох років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

- 07.06.2010 року Станично – Луганським районним судом за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.1, 309 ч.2, 317 ч.2, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки;

- 03.06.2011 року постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області іспитовий строк скасовано, до 5 років позбавлення волі;

- 05.07.2011 року Жовтневим районним судом Луганської області за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.12.2020 року до слідчого судді надійшло клопотання начальника СВ Петропавлівського ВП Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Парахіна Р.Б., погоджене прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Кудаєвою О.С., в кримінальному провадженні №12020130570000382 від 11.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено: ОСОБА_1 , який раніше вчинив злочини, передбачені ст.ст. 309, 317 КК України, повторно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, в невстановленому місці при невстановлених під час досудового слідства обставинах, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій не менш 2 грам.

В подальшому, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів, незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , особливо небезпечний засіб – ацетильований опій.

03 грудня 2020 року, у період часу з 17.30 по 17.55 годин, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного засобу – ацетильований опій, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_2 (який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку), шприц ємністю 5 мл. заповнений на 2 мл. речовиною коричневого кольору за 200 гривень.

03 грудня 2020 року в період часу з 17 годин 55 хвилин до 18 годин 30 хвилин, зазначений наркотичний засіб був вилучений співробітниками Станично – Луганського ВП ГУНП в Луганській області.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, винними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 309, 317 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, повторно, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, в невстановленому місці при невстановлених під час досудового слідства обставинах, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій не менш 5 грам.

В подальшому, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів, незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , особливо небезпечний засіб – ацетильований опій.

22 грудня 2020 року, у період часу з 11.40 по 11.50 годин, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного засобу – ацетильований опій, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_2 (який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку), шприц емністю 5 мл. заповнений на мл. 5 речовиною коричневого кольору.

22 грудня 2020 року в період часу з 12 годин 00 хвилин до 12 годин 15 хвилин, зазначений наркотичний засіб був вилучений співробітниками Станично – Луганського ВП ГУНП в Луганській області.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, винними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 309, 317 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

22.12.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

22.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що він є наркозалежним та через свого знайомого він раніше купував наркотичний засіб – опій у місцевого мешканця на прізвисько «Гулик», а також вказав номер телефону останнього;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що він також купував наркотичний засіб – опій у місцевого мешканця на прізвисько «Гулик» та вказав номер телефону останнього;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що він надав свою добровільну згоду на проведення оперативної закупки наркотичного засобу – опію у гр. ОСОБА_1 . Після цього 03.12.2020 року за заздалегідь підготовлені та оглянуті грошові кошти він придбав у ОСОБА_1 наркотичний засіб – опій, який в подальшому був вилучений працівниками полії в присутності понятих для проведення експертизи;

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/113-20/11892-МРВ від 07.12.2020 року, згідно із яким рідина в шприці, який ОСОБА_1 03.12.2020 року продав свідку ОСОБА_5 , містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій. Маса ацетильваного опію в перерахунку на суху речовину склала 0, 235 грама;

- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, за які 22.12.2020 року ОСОБА_1 збув наркотичний засіб на загальну суму 500 гривень, два згортки з речовиною рослинного походження, зовні схожою на канабіс, насіння маку, пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 є:

- необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній не має міцних соціальних зв`язків, мешкає на території, що знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування в зоні проведення операції об`єднаних сил та державного кордону України і у разі їх перетину будь-яким способом (у порядку передбаченому чинним законодавством або всупереч встановленому законом порядку) останній матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, суду, та, відповідно, уникнути кримінальної відповідальності, оскільки застосування до нього будь-яких заходів забезпечення, передбачених КПК України, буде неможливим. Крім того, тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_1 у разі визнання обвинувальним вироком суду його винуватості у вчиненні злочину, а саме позбавлення волі на строк від шести до десяти років, стимулюватиме останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначені обставини свідчать про наявність вказаного ризику та неможливість його запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою;

- необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, під час досудового розслідування, а саме в ході оглядів місця події було виявлено та вилучено предмети та речовини, які можуть буди належними доказами збуту останнім наркотичних засобів, однак у зв`язку із нетривалим проміжком часу після початку досудового розслідування та неможливістю проведення всіх необхідних експертних досліджень у такий стислий період на даний час не отримано достовірних відомостей про те, чи всі вилучені предмети та речовини були використані ОСОБА_1 в якості засобів вчинення злочину та були предметом злочинного посягання, пов`язаного з їх незаконним обігом. Однак в ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 може володіти інформацією про місцезнаходження всіх засобів вчинення вказаного злочину, а також речей та предметів, які могли зберегти на собі сліди його вчинення, та, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити зазначені речі з метою приховування слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності. У зв`язку із вищевикладеним застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеному ризику;

- необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки під час досудового слідства в якості свідків допитані особи, які раніше контактували із останнім з приводу придбання наркотичних засобів, добре йому знайомі, а також є наркозалежними. Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, в тому числі шляхом погроз або прохань змінити покази чи іншим способом, та застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеному ризику;

- необхідність запобігання спробам ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, однак на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин.

Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дає підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу. Прокурор пояснив, що під час проведення обшуку підозрюваний намагався спотворити та знищити грошові кошти, що відбувалося у присутності понятих та підтверджується відеозаписом проведення обшуку.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, вважав, що є всі підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки на ті ризики, які вказані в клопотанні, прокурор доказів не надав. На підтвердження своїх доводів надав позитивну характеристику на підозрюваного; довідку про склад сім`ї підозрюваного, з якої вбачається, що підозрюваний проживає разом з матір`ю та довідку лікаря-фтизіатра, з якої слідує, що підозрюваний отримує лікування у лікаря-фтизіатра КНП «Станично-Луганське РТМО» з 01.12.2020 року.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника, пояснив, що він співпрацює зі слідством, щиро кається та має намір в подальшому пролікуватися.

Допитана в судовому засіданні при розгляді клопотання у якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що з підозрюваним вони спільно проживають 4 роки, він допомагає у вихованні її дітей, позитивно характеризується, що підозрюваний наркозалежний їй було невідомо, просила урахувати стан здоров`я підозрюваного та його матері.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Станично-Луганським ВП ГУНП в Луганський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020130570000382, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

22.12.2020 року начальником СВ Петропавлівського ВП Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Парахіним Р.Б, за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_7 , в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 , яке вручене йому та захиснику в цей же день.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать вищезазначені докази: протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 21.08.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 21.08.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 09.12.2020 року, висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/113-20/11892-МРВ від 07.12.2020 року, протокол обшуку від 22.12.2020 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 22.12.2020 року, інші матеріали кримінального провадження.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення; наявність у підозрюваного судимостей; той факт, що підозрюваний в ході обшуку намагався знищити докази та те, що свідки по кримінальному провадженню ще мають бути допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його репутацію та майновий стан. Обставини, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного у слідчому ізоляторі на час розгляду клопотання, відсутні.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, ч. 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Таким чином відповідно до вищеперелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, а саме 105 100,00 грн. (Сто п`ять тисяч сто) (50*2102) грн., яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов`язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника СВ Петропавлівського ВП Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Парахіна Р.Б., погоджене прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Кудаєвою О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 20.02.2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 105 100 (Сто п`ять тисяч сто) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача – UA 208201720355209001000002672, призначення платежу: запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В разі внесення застави, вищеперелічені обов`язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.М. Попова