Ухвала суду № 93766487, 14.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/5609/2020

Справа № 428/9542/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря Кожем`яки A.B., прокурора Луганської обласної прокуратури Стрільцова І.С., слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Воронова Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Стрільцовим І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42020130000000132 від 03.09.2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, громадянина України, українця, який одружений, ФОП, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Стрільцовим І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 42020130000000132 від 03.09.2020 року, відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий та прокурор посилаються на те, що в серпні 2020 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_1 , з метою забезпечення безперешкодного переміщення ним через державний кордон України всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України, в обхід пункту прикордонного контролю, на ділянці неподалік від с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області в районі інформаційно-попереджувальних табличок 310-335, одягу, продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання до с. Ушаковка Міллерівського району Ростовської області Російської Федерації, виник злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, а саме начальнику відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 , призначеного на посаду з 04.03.2020 наказом начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління ДПС України від 04.03.2020 № 101-ОС.

Згідно посадової інструкції начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 , начальник відділення має наступні завдання та обов`язки:

-знати ділянку відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби та особливості її охорони;

-організовувати службу з охорони державного кордону на ділянці відповідальності відділення. Приймати рішення на охорону державного кордону зміною прикордонних нарядів та вносити зміни до нього, планувати службу на ділянці відповідальності відділення, розробляти розрахунок сил та засобів зміни у разі дій за командами (сигналами) тривог. Складати необхідні оперативно-службові документи за результатами служби;

-особисто брати участь у службі з охорони державного кордону;

-здійснювати постійне керівництво службовою діяльністю відділення;

-протидіяти правопорушенням, які законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби;

-організовувати складання процесуальних документів про адміністративні правопорушення, виявлені прикордонними нарядами під час несення служби. За потреби особисто складати та підписувати документи про виявленні правопорушення;

-доповідати про виявленні правопорушення та заходи вжиті для їх припинення;

-підтримувати під час виконання завдань з охорони кордону постійну взаємодію зі співробітниками підрозділів органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів та представниками органів місцевого самоврядування;

-постійно знати обстановку та вчасно реагувати на її зміни;

-здійснювати контроль за діями підлеглих та підпорядкованих прикордонних нарядів.

Відповідно до посадової інструкції начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 , начальник відділення має наступні права:

-розглядати справи про адміністративні правопорушення, що належать до його компетенції, виносити постанови по них;

-в установленому порядку здійснювати адміністративне затримання осіб, які вчинили правопорушення, протидія яким належить до повноважень Держприкордонслужби, на підставах і на строки, визначені законами;

-тримати осіб, затриманих в адміністративному порядку, у спеціально обладнаних для таких цілей приміщеннях.

За таких обставин, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, а також відповідно до Примітки 2 до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 31.08.2020, приблизно о 13.30 годині, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 є начальником відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України, підійшов до ОСОБА_3 , який знаходився на той час на

вул. Молодіжній в с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області, та в ході розмови запропонував надати ОСОБА_3 неправомірну вигоду, з метою схилити ОСОБА_3 до невчинення ним дій з організації служби з охорони державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України, та тим самим забезпечення ним безперешкодного переміщення ОСОБА_1 через державний кордон України всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України, в обхід пункту прикордонного контролю, на ділянці неподалік від с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області в районі інформаційно-попереджувальних табличок 310-335, одягу, продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання до с. Ушаковка Міллерівського району Ростовської області Російської Федерації.

В свою чергу, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_1 , керуючись у своїх діях чинним законодавством України, повідомив про незаконні дії ОСОБА_1 керівника вищого рівня для сповіщення правоохоронних органів.

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_3 та запропонував зустрітися біля магазину «Сафарі», розташованому в смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області.

Під час зустрічі, яка відбулася 12.10.2020, вдень, в альтанці біля магазину «Сафарі», розташованому в смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, ОСОБА_1 знову запропонував надати неправомірну вигоду начальнику відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 , з метою схилити ОСОБА_3 до невчинення ним дій з організації служби з охорони державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України, та тим самим забезпечення ним безперешкодного переміщення ОСОБА_1 через державний кордон України всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України, в обхід пункту прикордонного контролю, на ділянці неподалік від с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області в районі інформаційно-попереджувальних табличок 310-335, одягу, продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання до с. Ушаковка Міллерівського району Ростовської області Російської Федерації.

09 листопада 2020 року, о 09.42 годині, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_3 та запропонував зустрітися, не домовившись при цьому про конкретну дату, час та місце зустрічі.

10 листопада 2020 року, приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_1 знову зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_3 та запропонував зустрітися на відкритій ділянці місцевості (полі), розташованій біля с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області.

Того ж дня, 10.11.2020, приблизно о 14.30 годині, ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, перебуваючи на полі біля с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та те, що надає незаконну винагороду, тобто неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення останньою в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища, передав з рук в руки начальнику відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у загальній сумі 6000 грн., наступними купюрами: п`ятьма купюрами номіналом по 500 грн., з наступними серіями МБ 4072916, АА 1118878, ФБ 5431571, УЗ 8700125, ФД 3165590, тринадцятьма купюрами номіналом по 200 грн., з наступними серіями КЗ 5064032, ЕИ 0356466, ХД 6725568, ВЄ 4081307, УЛ 5338415, ВЗ 8552689, ВЗ 8552690, ГБ 6877685, ВЗ 4088589, ВЕ 7430233, ВЗ 8552677,ВЗ 8552691, ВЗ 4088588, вісьмома купюрами номіналом по 100 грн., з наступними серіями МК 0897749, ЗФ 6394992, УЦ 7231256, СЖ 7279852,УП 2190378, УТ 0353735, УН 7346717, УП 2190383, двома купюрами номіналом по 50 грн., з наступними серіями ТВ 2840838, АА 4049299.

Після чого ОСОБА_1 вжив заходів щодо умовляння ОСОБА_3 невчинити на його користь в ніч з 10.11.2020 на 11.11.2020 дії, щодо організації служби з охорони державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України, та тим самим забезпечити безперешкодне переміщення через державний кордон України всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України, в обхід пункту прикордонного контролю, на ділянці неподалік від с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області в районі інформаційно-попереджувальних табличок 310-335, одягу, продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання до с. Ушаковка Міллерівського району Ростовської області Російської Федерації.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними протиправними діями, що виразились в наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, вчинив корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

10 грудня 2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Луганську, громадянину України, українцю, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав; разом з тим вина останнього повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При цьому, ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом згідно з санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_1 відповідно до ч. 4

ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом згідно з санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що

ОСОБА_1 є уродженцем м. Луганська, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 соціальних зв`язків з особами, які проживають на тимчасово окупованій території України, непідконтрольній органам державної влади України.

Також, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто проживає на території області, частина якої є тимчасово окупованою територією України, та з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин може переховуватись на території, непідконтрольній органам державної влади України.

При цьому у сторони обвинувачення відсутні будь-які процесуальні права щодо ініціювання питання внесення до інтегрованої інформаційно телекомунікаційної системи «Гарт-1П» інформації з приводу контролю перетину лінії розмежування ОСОБА_1 , так як останній не перебуває у розшуку.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що станом на теперішній час допитаний як свідок ОСОБА_3 надав показання, якими підтверджується вина ОСОБА_1 , і з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може незаконно впливати на вказану особу з метою надання неправдивих показань органу досудового розслідування.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення варто зазначити, що мотивований вище ризик здійснення впливу на свідків становить собою склад окремих кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема ст. 386 КК України - перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, слід визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб.

У разі внесення застави варто визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатися із селища Широкий Станично-Луганського району Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, зокрема ОСОБА_3 , здати на зберігання до органу міграційної служби свої паспорти для виїзду за кордон.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 спроб: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому тримання ОСОБА_1 під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобіганню спробам підозрюваного переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення тобто запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор Стрільцов І.С. підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра пред`явлена ОСОБА_1 обґрунтована та підтверджується належними доказами. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий Шевченко Є. І. клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник Воронов Р.С. заперечував проти задоволення клопотання оскільки воно є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ризики зазначені у ньому не обґрунтовані. Зокрема, стороною обвинувачення не доведено наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів судового розслідування, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований та проживає на території Луганської області разом з малолітньою донькою, зареєстрований як ФОП та здійснює на території України свою підприємницьку діяльність. Також нічим не обґрунтовані ризики, можливості впливати на свідка у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є приватним підприємцем та займається вантажними перевезеннями по Україні. З Полівцевим він познайомився випадково коли забирав товариша з прикордонної служби. Під час спілкування ОСОБА_4 запропонував йому допомогу під час перевезення товару через кордон з РФ. Після чого ОСОБА_4 йому неодноразово дзвонив та пропонував свою допомогу під час перевезення товару через кордон. Через деякий час йому необхідно було перевезти через кордон швейні вироби та до нього знову зателефонував ОСОБА_4 і запропонував йому свою допомогу та сказав, що за його послуги він має привезти грошові кошти в розмірі 6 000 грн, на що він погодився. Після чого він передав ОСОБА_4 у лісопосадці грошові кошти в розмірі 6 000 грн. Він визнає свою вину в тому, що передав грошові кошти, але він не знав яку посаду обіймав ОСОБА_4 . Він має мінімальних дохід на місяць – 13 тисяч. На даний час проживає з малолітньою дитиною. За 2019 рік його дохід складає 169 тисяч грн. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:

-повідомленням Відділу внутрішньої та власної безпеки по Луганському прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Схід» Державної прикордонної служби України;

-протоколами допитів як свідка начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 ;

-протоколом огляду місцевості від 10.11.2020, в ході якого у начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 встановлено відсутність грошових коштів перед зустріччю з ОСОБА_1 ;

-протоколом огляду місцевості від 10.11.2020, в ході якого начальник відділення інспекторів прикордонної служби «Герасимівка» (тип В) відділу прикордонної служби «Красна Талівка» І категорії (тип Б) Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України ОСОБА_3 добровільно видав грошові кошти в сумі 6000 грн., які він отримав від ОСОБА_1 ;

-копією протоколу про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08.12.2020 року.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обгрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення. На думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, з метою зміни своїх показів, оскільки підозрюваний знайомий зі свідком, тому є всі підстави вважати, що вони можуть зустрічатися, що дасть змогу ОСОБА_1 чинити тиск на свідка.

Разом з тим, слідчий вважає, що стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ФОП та його дохід, зі слів самого підозрюваного, за 2019 рік склав 169 тисяч грн., а також той факт, що останній раніше не судимий. Поміщення підозрюваного до слідчого ізолятора, із урахуванням його особи та відсутності судимостей, на думку слідчого судді матиме вкрай негативний вплив на підозрюваного та буде являти собою надмірно суворий запобіжний захід.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного, а також з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_2 , наявності місця проживання, міцність його соціальних зв`язків, суд вважає, що для запобігання встановленим ризикам є достатнім застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

При цьому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, слід задовольнити частково, оскільки суд застосовує інший запобіжний захід, ніж той, про застосування якого просить слідчий.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193-194, 309, 369, 372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Шевченка Є.І., погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури Стрільцовим І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №42020130000000132 від 03.09.2020 року, відносно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.

Зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Станично-Луганського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 даною ухвалою слідчого судді, у два місяці з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваному роз`яснюється положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова