Рішення № 93765343, 22.12.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1058/20

провадження №: 2/398/973/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" грудня 2020 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С ТА Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 27.12.2010 року в розмірі 132941,15 грн., яка виникла станом на 12.03.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2010 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний. 27.12.2010 року відповідачем була підписана данкета-заява та довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", в якій відповідач власним підписом підтвердила, що з фінансовими умовами надання Кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена. Банком відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн. Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконує, в результаті чого станом на 12.03.2020 року виникла заборгованість в розмірі 132941,15 грн., яка складається з: 74178,45 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредита; 27963,32 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 23992,66 грн. - нарахована пеня, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 6306,72 грн. – штраф (процентна складова).

24 липня 2020 року відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона з правилами надання банківських послуг ПриватБанку та з будь-якими встановленими ними умовами і правилами ознайомлена не була, підписи на них не ставила, Банк самостійно встановлював проценти, ліміти, штрафи, що суперечить позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №342/180/17. Кредит був оформлений нею 27.12.2010 року. Розмір кредиту 1000грн., відсоткова ставка 2,5 % річних, термін дії кредиту відповідно до довідки банку, з яким вона була ознайомлена та погоджена банком до 09.2014 року. Інші продовження кредиту з нею не узгоджувались та доказів у банку не має та бути не може. Всі кредитні кошти кошти вона повернула. Починаючи з 2014 року відповідно до вищезазначеної постанови Верховного Суду, банк не вправі був встановлювати ліміти, нараховувати відсотки та штрафні санкції. Банк вправі був лише скористатись ст. 625 ЦК України. Враховуючи норми матеріального права та позицію ВП/ВС, висловлену у справі №444/9519/12, можна дійти висновку, що нарахування відсотків за ставкою визначеною договором відбувається лише у період строку кредитування. Крім того, оскільки позиція позивача не містить відсилання на приписи ст. 625 ЦК України, у суду відсутні підстави для застосування наслідків прострочення виконання зобовязання, визначені положенням вказаної норми. Крім того, позивач безпідставно здійснив підвищення відсотків по кредиту.

18 серпня 2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, взв`язку з чим підписала заяву №б/н від 27.12.2010 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заяві про приєднання. Заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами , що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито кредитний рахунок № НОМЕР_1 - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в заяві. Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 10 років, позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 27.12.2010 року, з якої чітко вбачається інформація про персональні дані, адресу проживання та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору та виявила бажання оформити на своє імя кредитку "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що згодна ця заява, разом із памяткою клієнта, Умовами та Правилами, а також тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. також, до матеріалів справи долучено Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", яка підписана особисто відповідачем, з якої чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5 % (30%) на рік, вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо. Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови та Правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Банком було надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Також зазначає, що при розгляді судової справи №398/1058/20 Верховним судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку починаючи з 08.02.2011 року. Пунктом 2.1.1.2.3 Умов договору визначено, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць або 30% на рік. Далі процентна ставка була змінена. Підвищення процентної ставки відбулось тільки за витратами з певної дати, яка зазначена в наказі, що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою первагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявному боргу. Умови про порядок внесення змін до Тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитись з його уомвами і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди, під час підписання договору відповідача влаштовували умови вищевказаного договору, про що свідчить його підпис. Стосовно надання підтверджень відправлення повідомлень про зміну розміру відсоткової ставки зазначає, що в банку діє електронний документообіг та вказані відомості зберігаються в архіві не більше трьох років. таким чином надати підтвердження відправлення повідомлень не вбачається можливим. Правомірність зміни умов договору також підтверджується Постановою №5 Пленуму Вищого спеціалізовного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенін спорів, що виникають із кредитних правовідносин". Користуючись кредитними коштами відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Згідно з умовами договору банком передано відповідачу кредитну катру зі строком дії до 05.2021 року, в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у заяві, умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах строки. Згідно з умовами кредитного договору №б/н позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. Отже, датою 05.2021 року визначено кінцевудату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобовязань за кредитним договором №б/н та припинення зобов`язань в цілому. Таким чином, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. У випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов`язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячноі на сьогоднішній день являється не припиненим. Сторони також досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені та штрафу. Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Відповідач мав можливість самостійно знайомитись з балансом свого кредитного рахунку шляхом отримання інформації через інтернет. Згідно Умов та Правил "Картрахунки відкриті на невизначений строк". Відповідачу відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Також, згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

26 серпня 2020 року відповідачем були подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначила, що вона з Правилами надання банківських послуг Приватбанку, а також будь-якими встановленими ними умовами і правилами ознайомлена не була, підписи на них не ставила. Банк самостійно встановлював проценти, ліміти, штрафи. Кредит нею був оформлений 27.12.2010 року, розмір кредиту 1000грн., відсоткова ставка 2,5 відсотка річних. Термін дії кредиту відповідно до довідки банку з яким вона була ознайомлена та погоджена банком до 09.2014 року. Інші продовження кредиту з нею не узгоджувались та доказів у банку не має та бути не може. Всі кошти, які вона брала в банку, вона повернула. Починаючи з 2014 року, відповідно до постанови ВП ВС від 3 липня 2019 року банк не вправі був встановлювати ліміти, нараховувати відсотки та штрафні санкції. Банк вправі був лише скористатись ст. 625 ЦК України. Отже, враховуючи норми матеріального права та позицію ВП ВС висловлену у справі №444/9519/12, можна дійти висновку, що нарахування відсотків за ставкою визначеною договором відбувається лише у період строку кредитування. Крім того, оскільки позиція позивача не містить відсилання на приписи ст. 625 ЦК України, у суду відсутні підстави для застосування наслідків прострочення виконання зобов`язання визначені положенням вказаної норми.

18.09.2020 року представником позивача надані пояснення по справі, відповідно до яких підписання кредитного договору шляхом підписання анкети-заяви про приєднання відповідає вимогам діючого законодавства, відповідач ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що підтверджується довідкою про умови кредитування, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, контрозрахунок не наданий, позивач має право змінювати в односторонньому порядку кредитний ліміт, у разі пере випуску кредитної картки її активація здійснюється тільки за згодою відповідача, розмір процентної ставки може бути змінений Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписку по картковому рахунку.

25.11.2020 року представником позивача представником позивача з супровідним листом, в якому обґрунтовано правомірність перевипуску Банком кредитних карток, зазначена формула нарахування відсотків, пені та штрафів, були надані виписка по рахунку та довідка про перевипуск кредитних карток.

21.12.2020 року на виконання ухвали суду від 27.10.2020 року представником позивача були надані оригінал анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 27.12.2010 року з підписом відповідача та оригінал довідки про умови кредитування від 27.12.2010 року з підписом відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника Банку.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату судового засідання повідомлена належним чином. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач та його представник надали спільну заяву про розгляду справи без їхньої участі, в задоволенні позову просили відмовити з підстав, зазначених в відзиві на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

27.12.2010 року відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердила факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодилася з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.

За цим договором відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який був згодом збільшений до 50000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується довідкою про умови кредитування, підписаною відповідачем, за умовами якої базова відсоткова ставка в місяць становить 2,5%.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконувала, в зв`язку з чим станом на12.03.2020 року виникла заборгованість в розмірі 132941,15 грн., яка складається з: 74178,45 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 74178,45 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредита; 27963,32 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 23992,66 грн. - нарахована пеня, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 6306,72 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки на день розгляду справи, зі сторони відповідача не надано доказів про виконання свого обов`язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту відповідно до положень договору, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому з відповідача слідстягнути 74178,45 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України врозмірі 27963,32 грн. суд зазначає наступне:

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, для вирішення питання щодо стягнення відсотків, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України, визначальним є строк виконання грошових зобов`язань та розмір простроченої суми, а в кредитних правовідносинах – розмір та строк внесення щомісячних платежів.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним з 01.10.2019 року по 12.03.2020 року нараховувались проценти відповідно до ст. 625 ЦК України з розрахунку 84% річних В той же час, як ст. 625 ЦПК України передбачає можливість нарахування відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі три проценти річних від простроченої суми. Доказів встановлення кредитним договором іншого розміру процентів позивачем не надано, ані про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у Приватбанку від 27.12.2010 року, ані довідка про умови кредитування від 27.12.2010 року не містять умов про встановлення відповідальності позичальника в розмірі 84% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Крім того, із наданих позивачем доказів на обґрунтування позовних вимог неможливо встановити строк виконання основного грошового зобов`язання відповідача, дату виникнення прострочення боржника, суму простроченого грошового зобов`язання та період прострочення.

З урахуванням зазначеного суд самостійно позбавлений можливості зробити такий розрахунок, оскільки неправильність розрахунку позивача полягає не тільки в арифметичних діях, а і в принципах та підставах нарахування процентів за ст. 625 ЦК України, що безумовно впливає на їх розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 27963,32 грн. задоволеннюне підлягають.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та штрафами суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань щодо повернення основної суми кредиту, процентів та винагород.

У той самий час, згідно з умовами кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання за договором, тобто і за – несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Отже, за таких обставин нарахування Банком одночасно пені і штрафу здійснено з недотриманням положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки думку позивача з даного питання через неявку представника з`ясувати неможливо, враховуючи викладе, вимога Банку про стягнення заборгованості за пенею задоволенню не підлягає.

У разі порушення боржником зобов`язання він, відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню). Щодо стягнення штрафів суд зазначає, що умовами кредитного договору передбачено обов`язок відповідача сплатити штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову, тому з відповідача підлягає стягненню штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та 5% від 74178,45 грн. (заборгованості за тілом кредиту), що становить 3708,92 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 78387,37 грн., яка складається з: 7417 8,45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 3708,92 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно вимог ст.141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1239 грн. 42 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 27.12.2010 року в сумі 78387 (сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят сім) гривень 37 копійок, яка складається з: 74178,45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 3708,92 грн. – штраф (процентна складова), що виникла станом на 12.03.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) 1239 грн. 42 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Суддя Коліуш Г.В.