Ухвала суду № 93764381, 22.12.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/7217/20

номер провадження № 2-з/216/79/20

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сидорак В.В. розглянувши заяву акціонерного товариства "Універсал Банк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Одночасно позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме заборонити будь-яким особам укладати угоди, проводити реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати відчуження квартири АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду.

Згідно положень ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву про забезпечення доказів суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову судом беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Диспозиція ст. 149, 153 ЦПК України, яка дозволяє суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти дії носить оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Проте, а ні до матеріалів справи, а ні до заяви про забезпечення позову не додано доказів щодо відчуження або переходу права власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 від відповідача ОСОБА_1 іншій особі.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначені обставини, беручи до уваги, що накладення арешту на майно відповідача та заборона вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна є заходами, які призводить до суворих обмежень для власника та вказані дії можуть призвести до порушень конституційних прав відповідача по справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначенихст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149-153, 261, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви акціонерного товариства "Універсал Банк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Сидорак