Ухвала суду № 93762756, 21.12.2020, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/219/18

Провадження № 6/499/26/20

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2020 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про зупинення примусового виконання рішення Одеського апеляційного суду та визнати виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі,

В с т а н о в и в :

Відповідач по справі ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зупинення примусового виконання рішення Одеського апеляційного суду та визнати виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі, посилаючись на такі обставини.

19 листопада 2020 року перевіряючи вміст поштової скриньки за адресою: АДРЕСА_1 , його батьки, випадково, серед іншої кореспонденції (газет) знайшли невідомо ким і коли залишене у скринці поштове відправлення (конверт), у якому містилися наступні документи (копії додаються):

1) Лист Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від

09.11.2020 р. №28323 (про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 499/219/18 від 24.09.2020 р., виданим Одеським апеляційним судом);

2) постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.11.2020 р. (ВП 63553610).

Зі вказаних документів заявник вперше дізнався про існування рішення (постанови) Одеського апеляційного суду від 13.07.2020 року у справі № 499/219/18, яким з нього стягнуто відповідні кошти.

Внаслідок зазначених обставин заявник посилається, що був позбавлений можливостей реалізувати належні йому права щодо надання відзиву (ст.360 ЦГЖ України), права на професійну правничу допомогу (ст.59 Конституції України), вжиття інших заходів передбачених процесуальним законодавством, а зрештою і можливості добровільного виконання згаданого рішення апеляційного суду, що є конституційним обов`язком громадянина.

За змістом статей 1, 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження передбачає заходи спрямовані саме на примусове виконання судових рішень, що у свою чергу є підставою для покладення на боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Таким чином, наслідком вказаних вище обставин, пов`язаних з порушенням ряду прав, стала передчасна та безпідставна, а отже помилкова видача виконавчого листа № 499/219/18 від 24.09.2020 р.

Заявник просить зупинити примусове виконання рішення Одеського апеляційного суду від 13.07.2020 року у справі №499/219/18, яке здійснюється державним виконавцем на підставі виконавчого листа №499/219/18 від 24.09.2020 р., виданого Одеським апеляційним судом та визнати виконавчий лист №499/219/18 від 24.09.2020 р. таким, що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі.

У судове засідання заявник не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд розглянувши заяву ОСОБА_1 прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з такого.

ч.2 ст.432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З дослідженої цивільної справи в межах якої подано дану заяву вбачається, що відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 13.07.2020 року з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнуто грошові кошти в сумі 4611,09 грн суму непогашеного кредиту та судовий збір у розмірі 600,84 грн. Дана постанова набрала законної сили з дня її прийняття, тобто 13.07.2020 року.

21 вересня 2020 року представником АТ КБ «Приватбанк» надано заяву про видачу виконавчого листа по даній справі.

На виконання даної заяви 24.09.2020 року у порядку встановленому законом стягувачу було видано виконавчий лист у справі №499/219/18.

ОСОБА_1 у своїй заяві про зупинення виконання та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі, посилається, що йому не було відомо про існування рішення (постанови) Одеського апеляційного суду від 13.07.2020 року у справі № 499/219/18, яким з нього стягнуто відповідні кошти. Внаслідок зазначених обставин заявник посилається, що був позбавлений можливостей реалізувати належні йому права щодо надання відзиву (ст.360 ЦГЖ України), права на професійну правничу допомогу (ст.59 Конституції України), вжиття інших заходів передбачених процесуальним законодавством, а зрештою і можливості добровільного виконання згаданого рішення апеляційного суду, що є конституційним обов`язком громадянина.

Проте з даним обґрунтування щодо помилкової видачі виконавчого листа суд погодитись не може, оскільки даний лист не був помилково виданий, а виданий на законних підставах на підставі судового рішення , яке набрало законної сили, інших підстав помилкової видачі виконачого листа заявник не зазначає.

Конкретної підстави помилкової видачі судом виконавчого листа ОСОБА_2 , в чому саме полягає помилка заявником не вказано.

Відповідно до правової позиції визначеної 25 вересня 2015 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було сформовано узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах. зокрема, відповідно до частини 23 пункту 4 вищевказаного узагальнення судової практики зазначено, що згідно з п. 21 постанови ВССУ № 6, перевіряючи додержання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення Закону України «про виконавче провадження», так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання..При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

– видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

– коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

– видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

– помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

– видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

-пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Такі висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.

Враховуючи ту обставину, що судом не вбачається підстав для визнання виконавчого листа у справі № 499/219/18 виданого 24.09.2020 року на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 13.07.2020 року таким , що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі, тому суд не знаходить підстав для зупинення виконання за даним виконавчим листом, оскільки відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України передбачено, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Стосовно заявленої вимоги ОСОБА_1 про зупинення примусового виконання рішення Одеського апеляційного суду від 13.07.2020 року суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки розгляд даної вимоги передбачений ст..436 ЦПК України згідно якої Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Виходячи з вищенаведеного суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зупинення примусового виконання рішення Одеського апеляційного суду та визнати виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі.

Керуючись ст..432 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення примусового виконання рішення Одеського апеляційного суду та визнати виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню внаслідок його помилкової видачі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяР. М. Тимчук