Вирок № 93754045, 23.12.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/1136/18

провадження № 1-кп/691/227/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

у складі :

головуючого – судді Подороги Л. В.,

при секретарі Йосипенко І.М.,

за участю прокурорів Кривошиї І.М.,

Павленка В.В.,

представника потерпілого Матвієвського А.О.,

захисника Гречухи В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 01.07.2016, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, у графі «Орендодавець» додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 02.01.2014, укладеної між СТОВ «Деренківець» (орендар) ЄДРПУ 32898214 і ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий 15.06.1996 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , (Орендодавець), датованої 01.07.2016, підробив договір шляхом підпису за останню, що підтверджується висновком експерта № 1/1691 від 27.09.2018, яку в подальшому особисто надав до СТОВ «Деренківець», та який в подальшому був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Також ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, у невстановлений досудовим розслідуванням час і дату 2016 року, діючи умисно, з корисливою метою, у графі «Орендодавець» додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 02.01.2014, укладеної між СТОВ «Деренківець» (орендар) ЄДРПУ 32898214 і ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий 15.06.1996 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , (Орендодавець), датованої 01.07.2016, підробив договір шляхом підпису за останню, що підтверджується висновком експерта № 1/1691 від 27.09.2018, який в подальшому був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, з метою його використання підроблювачем.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він прийшов до СТОВ «Деренківець» замовити фінансову виплату за пай, оскільки на той час його матір була тяжко хворою та він здійснював за нею догляд. ОСОБА_3 дала йому підписати якісь документи, пояснивши, що вони стосуються того, чи буде він отримувати грошові кошти за пай, або буде отримувати зерно. Всього йому дали три аркуші, на яких він поставив три підписи. Йому ніхто не повідомив, що він підписав додаткову угоду. Коли він прийшов наступного разу, то йому дали якісь документи, які він не читаючи положив вдома. Лише після смерті матері у 2017 році, він, передивляючись документи, виявив підписану додаткову угоду. Стверджує, що якби йому було відомо, що це додаткова угода, він би її не підписав. У наданих йому ОСОБА_3 аркушах ставив свій особистий підпис, підпис матері не підробляв.

На підтвердження вини ОСОБА_1 прокурором надано наступні докази:

- покази представника потерпілого СТОВ «Деренківець» ОСОБА_4 про те, що Товариство не заявляє вимоги про стягнення збитків. Обвинувачення є формальним. Однак вина ОСОБА_1 у вчинені злочину доведена прокурором, оскільки відомості про складену угоду були внесені до реєстру речових прав. Обвинувачений після смерті матері приходив до Товариства та отримував грошові кошти за оренду земельної ділянки. Чи були завдані збитки Товариству він не може повідомити. Це не є предметом доказування та не стосується даної справи. Документ, який був підроблений міг мати матеріальні та правові наслідки.

- покази свідка ОСОБА_3 про те, що вона працює бухгалтером у СТОВ «Деренківець» по роботі з пайовиками. Вони співпрацювали з матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ніколи з її сторони ніяких нарікань не було. У 2016 році орендну плату за пай отримував її син. Він прийшов і повідомив, що хоче отримати гроші, оскільки мати дуже хвора і особисто це зробити не може. Вона надала йому додаткову угоду і сказала, що потрібно підписати. ОСОБА_1 сказав, що хоче її подивитися та забрав додому. Через кілька днів він прийшов із підписаною додатковою угодою. На запитання свідка ОСОБА_1 повідомив, що він особисто підписав угоду як спадкоємець, оскільки мати в тяжкому стані та надалі він особисто буде з ними співпрацювати. У 2016 році ОСОБА_2 померла і вони допомагали з її похованням. У 2017 році СТОВ «Деренківець» запропонували ОСОБА_1 допомогу при оформленні спадщини. В кінці 2017 року ОСОБА_1 прийшов і заявив, що ніякої додаткової угоди він не підписував. При цьому, в 2018 році він також отримав кошти за оренду земельної ділянки

- протокол огляду документів кримінального провадження № 12018250190000351 від 02.07.2018, в ході проведення якого, було оглянуто документи долучені адвокатом ОСОБА_5 при написанні заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та подачі до Корсунь-Шевченківського ВП, та внесення відомостей до ЄРДР.;

- повідомлення СТОВ «Деренківець» про кримінальне правопорушення від 21.06.2018.;

- договір оренди землі укладений між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ «Деренківець» від 02.01.2014.;

- акт прийому – передачі земельної ділянки в оренду СТОВ «Деренківець» від 02.01.2014.;

- план схема розміщення земельної ділянки (адмінмежі Деренковецької сільської ради) земельна ділянка № НОМЕР_3 (рілля);

- кадастровий план земельної ділянки, з кадастровим номером 7122581500:04:001:0171.;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.01.2014.;

- додаткова угода № 1 до договору оренди землі укладена між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ «Деренківець» від 01.07.2016.;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.02.2018, про те, що відомості про право оренди земельної ділянки за додатковою угодою № 1 до договору оренди землі між ОСОБА_2 та СТОВ «Деренківець» від 01.07.2016, було внесено до Державного реєстру речових прав;

- платіжна відомість № 53 на видачу грошових коштів за оренду земельного паю 2015 року, в тому числі ОСОБА_2 ;

- платіжна відомість № 91 від 23.11.2016 із зазначенням відомостей про виплату грошових коштів, у тому числі ОСОБА_2 ;

- платіжна відомість № 81 за оренду земельних паїв 2017 року із зазначенням відомостей про виплату грошових коштів, у тому числі ОСОБА_1 ;

- позовна заява ОСОБА_1 до СТОВ «Деренківець» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвання договору оренди землі від 02.01.2014 укладеного між СТОВ «Деренківець» та ОСОБА_2 ;

- висновок експерта № 8/1/18 від 02.03.2018, відповідно до якого, підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» на 7-й сторінці у Додатковій угоді № 1 до Договору оренди землі між ОСОБА_6 та СТОВ «Деренківець» від 02.01.2014, датованій 01.07.2016 – виконаний ОСОБА_1 ;

- висновок експерта від № 1/1691 від 27.09.2018, відповідно до якого, підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 02.01.2014, укладеної між СТОВ «Деренківець» і ОСОБА_6 , датованої 01.07.2016 – виконаний ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд враховує, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 358 КК України настає за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

У той же час, ОСОБА_1 обвинувачується в підробленні офіційного документа, з метою його використання підроблювачем.

Однак такий зміст обвинувачення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно п. а) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право

бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Не зазначення у висунутому обвинуваченні кваліфікуючих ознак, які перелічені в диспозиції ч. 1 ст. 358 КК України, є порушенням права обвинуваченого на захист та суд не може постановити обвинувальний вирок за висунутим із порушенням права на захист обвинуваченням та обвинуваченням, відповідальність за яке не передбачена Кримінальним кодексом України.

Крім цього, за ч. 1 ст. 358 КК України відповідальність настає за підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством… У той же час додаткова угода про оренду земельної ділянки такою не являється, оскільки угода не видається і не посвідчується, а вона укладається між сторонами. Тому додаткова угода оренди земельної ділянки не є предметом злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

Також, надана суду додаткова угода № 1 від 01.07.2016 складається з семи аркушів. На шести аркушах описані умови угоди, а на сьомому аркуші містяться лише податковий номер і номер свідоцтва підприємства та підписи сторін угоди. При цьому увесь текст угоди надрукований із невеликим інтервалом між рядками, а реквізити сторін угоди розтягнуті з майже тройним за розміром інтервалом таким чином, щоб підписи сторін угоди були перенесені на наступний аркуш. На переконання суду така структура угоди є нелогічною та підписи сторін були перенесені на наступний (чистий аркуш) навмисно, з метою, щоб під ці підписи можливо було підкласти любий текст документу. При дотриманні інтервалу, яким надрукована вся угода, підписи сторін помістилися б на шостому аркуші, з якого б і було видно, що це є частина документу.

За показами обвинуваченого, він поставив три підписи на трьох аркушах, які йому надала ОСОБА_3 . При цьому він вважав, що підписується за те щоб отримувати орендну плату за пай у вигляді грошових коштів, а не зерном. Із наданого суду аркушу, який містить підпис ОСОБА_1 , жодним чином не можливо припустити, що це є продовженням якоїсь угоди, тому вказані покази обвинуваченого не викликають у суду жодного сумніву. Інші шість аркушів угоди не містять підпису ОСОБА_1 . Аркуші угоди не скріплені між собою, що б унеможливлювало змінення змісту угоди без її пошкодження.

ОСОБА_1 заперечує, що йому надавався увесь текст угоди. При цьому прокурор на надала суду докази того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма сімома аркушами угоди.

Покази свідка ОСОБА_3 про те, що угода надавалася ОСОБА_1 , він її забирав додому, а потім приніс підписану, не підтверджуються іншими доказами та заперечуються самим обвинуваченим, а всі сумніви щодо вини особи, трактуються на її користь.

До того ж аркуш, який містить підпис ОСОБА_1 , виконаний від його імені, а не від імені ОСОБА_2 , що також свідчить про те, що обвинувачений не підробляв підпис від імені іншої особи.

Інші ж надані прокурором докази, які перелічені вище, взагалі не мають жодного відношення до інкримінованої ОСОБА_1 події під час якої відбулося підписання додаткової угоди.

Прокурор не довів у суді, що ОСОБА_1 , на момент підписання, був ознайомлений зі змістом додаткової угоди і розумів, що він підписує саме додаткову угоду № 1 від імені своєї матері.

За викладених обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Також у діях ОСОБА_1 відсутній і склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, який, за висунутим обвинуваченням, є похідним від попереднього складу кримінального правопорушення.

До цього обвинувачення суд також вважає за необхідне доповнити, що прокурором не спростовано доводи ОСОБА_1 , що він виконав свій підпис на наданому йому ОСОБА_3 аркуші відразу та повернув їй же. Тому підпис на документі, який виготовлений посадовою особою товариства та нею ж надано на підпис ОСОБА_1 , не може бути трактовано як особисте надання до товариства підробленого документа.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази відсутні.

Судові витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні в сумі 1001 грн. 00 коп., слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 368-370, п. 3 ч. 1 ст. 373, ст. 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю у його діях складу даного кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю у його діях складу даного кримінального правопорушення.

Судові витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні в сумі 1001 грн. 00 коп. - віднести за рахунок держави.

Вирок суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі тридцяти днів, з моменту його проголошення.

Суддя Л. В. Подорога