Ухвала суду № 93744677, 14.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9889/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

14 грудня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Іваховича Р.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986;

- зобов`язати відповідача встановити розмір подальших пенсійних виплат з урахуванням страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986.

Представник відповідача подав до суду клопотання вх.№63750 від 30.11.2020 про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить зобов`язати провести йому перерахунок пенсії обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986 та встановити розмір подальших пенсійних виплат з урахуванням страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986. Представник відповідача зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще у листопаді 2018 року, отримавши лист Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) №9-Д/20/02.16-14 від 07.11.2018 про відмову в проведенні такого перерахунку у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату за період з 12.12.1980 по 30.06.1986. А тому, представник відповідача вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, просить позовну заяву залишити без розгляду.

Позивач в судовому засіданні щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, з підстав необґрунтованості та безпідставності такого.

Представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав з підстав наведених у ній.

При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Предметом позову у справі є зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу обчисленої відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986 та встановити розмір подальших пенсійних виплат з урахуванням страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч.3 ст.122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема в Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Такий висновок суд робить виходячи з наступного.

Конституцією України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1,3 та 8 Конституції України).

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 Конституції України).

При цьому, Конституція України містить імперативну норму, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. (стаття 24 Конституції України).

Суд встановив, що ОСОБА_1 є пенсіонером, який отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.03.2018.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Системний аналіз вказаної статті дає підстави для висновку, про те що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки – для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку – для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Суд встановив, що не урахування відповідачем при виплаті пенсі позивачу страхового стажу за період роботи в Сургутському АТП Геології (Російська Федерація) з 12.12.1980 по 30.06.1986 є дією Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яку позивач вважає протиправною, тому відповідно до спірних правовідносин має застосовуватися друга умова виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності вказаним Законом.

Проаналізувавши вказані правові норми, суд дійшов висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу в цілому, до якого належить пенсія.

Вказана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 (К9901/2128/18).

Суд враховує, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду встановленого ч. 2 ст.122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду є безпідставним, а тому, в задоволенні такого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2020

Суддя Р.І. Кузан