Рішення № 93744630, 23.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4678/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – позивач, УФПУ в Попаснянському районі Луганської області) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі – відповідач, управління), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу ВП № 62495378 від 13.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року у справі № 360/2714/19 зобов`язано управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з нестриманої пенсії за віком за період з 01.11.2018 по 31.03.2019. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №360/2714/19 управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області проведене нарахування пенсії на відомість листопада 2019 року «Рішення суду, борги, РПФУ-12001», що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсій.

Згідно п. 4-5 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення в районі (місті) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) та у складі цього реєстру - реєстру платників страхових внесків до солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, своєчасне внесення відомостей до них, їх використання, контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб, та автоматизовану обробку інформації; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.

Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного фонду.

Всі пенсійні виплати пенсій здійснюються виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не має.

Позивач посилається на те, що згідно постанови Правління Пенсійного фонду України №27-1 від 13.12.2018 з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України, тобто фінансування пенсійних виплат в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснюється головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. У зв`язку із чим договори з ПАТ «Укрпошта» та уповноваженими банками на виплату і доставку пенсій на 2019 рік та на 2020 рік управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не укладались. Це є об`єктивною причиною, що унеможливлює остаточне виконання рішення боржником.

Управлінням для призначення, виплати та перерахунку пенсій використовується програмне забезпечення ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсій (далі- ППВП).

Зазначена програма дозволяє формувати електронні пенсійні справи громадянина, які зберігаються на загальному сервері Пенсійного фонду України.

На виконання заходів щодо реалізації органами Пенсійного фонду України в Луганській області Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №672-р від 14.09.2016 та на виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.09.2018 № 2301/05-03 з 10.09.2018 забезпечене виконання процесів призначення, перерахунку та виплати пенсій у підсистемі «Призначення та виплата пенсій - на базі електронної пенсійної справи» з формуванням виплатних документів в підсистемі ІКІС ПФУ ПВП-ЕПС.

На підставі чого відомості нарахування по виплаті пенсій та допомоги формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 в сумі 22028,82 грн. сформована та в електронному виді направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ : Підсистема Призначення та Виплати Пенсії. Згідно вказаної роздруківки інформація по заборгованості перед ОСОБА_1 направлялась управлінням постійно з моменту нарахування в подальшому щомісяця, а в останнє у листопаді 2020 року. До теперішнього часу залишилась не профінансованою.

Позивач додатково 20.11.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з листом №1229-0103-9/3788 щодо фінансування виплати пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 .

На думку позивача, виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень не має правових підстав.

22.12.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 52414/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що всі дії відповідачем вчинені правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні (арк.спр.24-27).

Судом по справі вчинені наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 17.12.2020 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви (арк.спр.20-21).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (арк.спр.23).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.24-27).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.01.2019 у справі № 360/2714/19 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за віком за період з 01.11.2018 по 31.03.2019.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01.11.2018 по 31.03.2019.

23.06.2020 на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі № 360/2714/19 видано виконавчий лист (арк. спр. 31-32).

Постановою державного виконавця від 07.07.2020 відкрито виконавче провадження №62495378 (арк. спр. 36).

Крім того, 07.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) прийнято постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору (арк.спр.38,40).

Листом від 16.07.2020 № 1229-0103-8/1113 УПФУ в Попаснянському районі Луганської області на виконання постанови від 07.07.2020 ВП № 62495378 повідомило управління про те, що заборгованість по пенсії за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 в розмірі 22028,82 грн., починаючи з березня 2020 року щомісячно нараховується на відомості. Виплата буде проведена після фінансування Пенсійним фондом України. Згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27- з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України (арк.спр.41).

13.11.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про накладення штрафу ВП № 62495378 на управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області у розмірі 5100,00 грн. (зворотній бік арк.спр.5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі – управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі – Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 “Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році” фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.

У спірному виконавчому листі, виданому Луганським окружним адміністративним судом 23.06.2020 у справі № 360/2714/19, міститься зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за віком за період з 01.11.2018 по 31.03.2019 (арк.спр.31).

З огляду на положення статті 46 Закону України від 09.07.1993 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання поновити виплату пенсії з моменту її припинення за судовим рішенням включає в себе як невід`ємну частину зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість з виплати пенсії, що виникла з моменту припинення виплати пенсії до моменту поновлення виплати пенсії. Тільки після виплати заборгованості з пенсії за минулий період рішення суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії з моменту її припинення вважається виконаним.

Судом встановлено, що позивачем нараховано, але не виплачено пенсію в сумі 22028,82 грн.

Твердження позивача, що на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ним рішення суду вже виконано, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки без фактичної виплати стягувачу нарахованої пенсії, доказів здійснення якої не надано ані державному виконавцю, ані суду, рішення суду у справі № 360/2714/19 не може вважатися виконаним.

Як зазначає позивач, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідного фінансування від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, на підтвердження чого надає, зокрема, відомості з ІКІС ПФУ: Підсистеми призначення та виплати пенсії (арк.спр.9-10).

Проте, боржником на вимоги державного виконавця додаткових доказів, які б підтверджували вжиття боржником будь-яких заходів з метою виконання рішення суду по справі № 360/2714/19 протягом 2019-2020 років, не надано.

Лист позивача від 20.11.2020 № 1229-0103-9/3788 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може вважатись доказом вжиття боржником таких заходів, оскільки його було сформовано та направлено вже після винесення спірної постанови (арк.спр.7-8).

На думку суду, така тривала бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду у період з січня 2019 року по листопад 2020 року у повній мірі спростовує твердження позивача, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду та отримання відповідного фінансування.

Також суд вважає, що вищеописані документи не підтверджують відсутність у боржника коштів на виконання рішення суду, тому твердження позивача в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно посилань позивача на ту обставину, що він не є розпорядником бюджетних коштів та виділення коштів не залежить від волі керівника територіального органу пенсійного фонду, суд зазначає таке.

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках визначено Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі – Порядок № 1596).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1596 виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: між уповноваженими банками та органами соціального захисту населення або центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат; між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду, а у разі централізованого нарахування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та органами Пенсійного фонду, у разі централізованого фінансування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві.

Абзацами першим-третім пункту 12 Порядку № 1596 передбачено, що органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Пунктом 13 Порядку № 1596 передбачено, що списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту. За договорами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, та за наявності технічних можливостей сторін цих договорів списки можуть подаватися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Подання списків в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису обумовлюється в договорах, які укладаються згідно з пунктом 3 цього Порядку. Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення протягом місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, можуть складати і подавати додаткові списки на зарахування пенсій та грошової допомоги одержувачам, які з різних причин не були внесені до основних списків, а також у разі перерахунків пенсій та грошової допомоги.

На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів (абзац перший пункту 14 Порядку № 1596).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році» з метою забезпечення стабільного фінансування та виплати пенсій відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, для здійснення з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях, начальникам відповідних головних управлінь доручено забезпечити у порядку, встановленому законом, укладання договорів з публічним акціонерним товариством «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки.

Прийнята правлінням Пенсійного фонду України постанова від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році» не визначає порядок виплати пенсій та грошової допомоги саме головними управліннями Пенсійного фонду України в областях.

Окрім того, згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі – управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі – Фонд).

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Отже, до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в містах (у тому числі УПФУ в Попаснянському районі Луганської області) серед іншого віднесено забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Окрім того, Постанова № 27-1 має міжвідомчий характер, не пройшла обов`язкову державну реєстрацію та офіційне опублікування. Дана постанова не містить у собі прямого посилання на те, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат отримувачів пенсій, які обліковуються в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проводиться головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, а лише містить у собі вимогу до начальників головних управлінь перелічених областей забезпечити у порядку, встановленого законом, укладання договорів з ПАТ «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Разом з тим, ані під час повідомлення відповідача про хід виконання судового рішення, ані під час розгляду справи судом позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів.

Посилання позивача на ту обставину, що управлінням в ІКІС ПФУ: підсистема Призначення та Виплати Пенсії формуються електронні пенсійні справи, отже відомості з нарахування та виплат формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до ГУ ПФУ в Луганській області, не може свідчити про вжиття боржником заходів для отримання коштів від ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 360/2714/19.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність поважності причин не виконання судового рішення у повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/2899/20.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі “Горнсбі проти Греції” Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі “Ромашов проти України” від 27 липня 2004 року (№ 67534/01).

Сукупність зібраних у справі доказів доводить, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 13.11.2020 ВП № 62495378 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області у розмірі 5100,00 грн відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, у зв`язку з чим оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Як передбачено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 13.11.2020 ВП № 62495378 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана постанова винесена відповідачем 13.11.2020 та отримана позивачем 16.11.2020, що підтверджується печаткою з вхідним номером 169/5 на супровідному листі від 13.11.2020 № 14154 (арк.спр.5).

У відповідності до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач дізнався про оскаржувану постанову 16.11.2020, а позовну заяву здав на пошту 27.11.2020, що підтверджується поштовим конвертом, тому суд дійшов висновку про те, що позов подано своєчасно в межах строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, у зв`язку з чим підстав для поновлення строку звернення до суду немає.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.О. Кисельова