Рішення № 93743377, 22.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 160/15320/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м.Київ, вул. Старосільська, 1У, офіс 3, РНОКПП приватного виконавця 3164311132), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського Олега Володимировича, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження №63330219 від 19 жовтня 2020 року.

Позовна заява обґрунтована протиправністю дій відповідача при винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з тим, що позивач ніколи не проживала в м.Києві, жодного нерухомого або рухомого майна у позивача в м.Києві не має. Позивач вказує, що з 15 травня 2018 року та по теперішній час зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, місце роботи боржника відоме приватному виконавцю, адже він направляв постанову за адресою ТОВ “Барінго”, де працює позивач. За твердженням позивача, відповідач мав можливість перевірити дійсне місце проживання, перебування майна позивача, проте не вчинив цього, всупереч положенням закону, чим суттєво порушив права позивача та безпідставно відкрив виконавче провадження та прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/15320/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна".

Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 01 грудня 2020 року.

Одночасно вказаною ухвалою було витребувано від приватного виконавця Табінського Олега Володимировича належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №63330219.

Відповідачем у строк до 01 грудня 2020 року не було направлено до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №63330219, у зв`язку з чим, ухвалою від 14 грудня 2020 року суд повторно витребував означені докази у відповідача.

15 грудня 2020 року до суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №63330219.

Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом та не надали відзив на позовну заяву та письмові пояснення.

Чергове судове засідання було призначено на 22 грудня 2020 року.

22 грудня 2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду даної справи в письмовому провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

30 вересня 2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною був вчинений виконавчий напис №842 щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, вказана заборгованість виникла на підставі кредитного договору №139#00017803430 від 20 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України» на підставі договору факторингу №475/БД06-2/19 від 19.12.2019 року.

ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Табінського Олега Володимировича із заявою (дата отримання 17.10.2020р.) про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни за №842 від 30.09.2020 р. про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 63 248,87 грн. та просило у відповідності до вимог статей 3, 4, 5, 19, 24, 28, 48, 68, п. 1 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого документи та звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

До заяви додано квитанцію про сплату авансового внеску та оригінал виконавчого напису №842 від 30.09.2020 року.

19 жовтня 2020 р. на підставі вищезазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Табінським О.В. було відкрите виконавче провадження №63330219 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 63 248,87 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 6324, 88 грн., про що складена постанова, на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідачем також було винесено постанови від 19.10.2020 р. про стягнення з ОСОБА_1 , як з боржника, на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» основної винагороди за виконавчим провадженням №63330219 у розмірі 6324,88 грн., на підставі ст. 3, ч.3 ст. 40, ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 810,00 грн.

В подальшому, 22 жовтня 2020 року була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою є ОСОБА_1 та що отримує дохід у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Барінго». Цією постановою постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача.

Не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих написів нотаріусів.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, вищенаведеними нормами чітко встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що місцем реєстрації та проживання боржника, яким є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.05.2018 р. є: АДРЕСА_2 , про що свідчить відмітка про місце проживання у паспорті позивача, копія якого міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивачем надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту, згідно з якою ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, слід зауважити, що в наданому відповідачем до суду копії кредитного договору №139#00017803430 від 20 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», в якості адреси реєстрації позивача зазначено наступну адресу: “ АДРЕСА_3 ”.

В якості адреси проживання боржника зазначено “ АДРЕСА_4 ” лише у заяві стягувача про примусове виконання рішення та у виконавчому написі приватного нотаріуса, де зазначено, що дане місце проживання визначено відповідно до поданої стягувачем заяви.

Згідно відповіді №1065946290 від 19.10.2020р. на запит №88391401 від 19.10.2020р. до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами про останнє місце роботи, ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Барінго», яке знаходиться за адресою: м.Дніпро, пров. Людмили Макієвської, буд.6, кімн.190

Водночас, жодних доказів того, що боржник проживає у м.Києві за вищевказаною адресою або доказів того, що у м.Києві наявне майно (в т.ч. й грошові кошти) боржника відповідачем до суду не надано та у матеріалах справи відсутні.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (далі - Закон №1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Судом встановлено, що виконавче провадження №63330219 відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №842 від 30.09.2020 р. саме приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем .

Згідно із ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Таким чином, за приписами ч. 2 ст. 25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Табінський Олег Володимирович має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано його виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.

Тобто, відповідач, в даному випадку, у відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваних постанов лише у разі, якщо місцезнаходженням боржника або за місцезнаходження майна боржника є місто Київ.

Матеріали справи не містять належних письмових доказів того, що місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням майна боржника є місто Київ.

З матеріалів справи не вбачається, що на дату прийняття постанови, що є предметом оскарження у приватного виконавця були підстави для прийняття до виконання виконавчого напису №842, виданого 30.09.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З положень Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у справі №804/6996/17 від 08 квітня 2020 р., у справі №580/3311/19 від 30 квітня 2020 р.

Оскільки зареєстроване місце проживання позивача знаходиться поза межами виконавчого округу відповідача, у нього не було повноважень щодо відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів виконання ним вимог частини 5 статті 24 Закону №1404-VII щодо з`ясування з достовірних джерел інформації про місце проживання та наявність боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Так, згідно з пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Тобто, Законом №1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404-VIIІ.

Таким чином, питання з`ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інформація щодо місця проживання може бути встановлена різними шляхами, зокрема на підставі документів, які подані стягувачем разом із виконавчим документом.

Відповідно до положень закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Статтею 3 закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” визначено документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Відповідачем не надано письмових доказів, які б свідчили, що при відкритті виконавчого провадження виконавець використовував належні та допустимі докази, які підтверджують місце проживання (перебування) боржника.

Матеріали справи не містять жодного доказу того, що майно позивача (в т.ч. кошти на розрахункових рахунках у банківських установах) перебуває у виконавчому окрузі міста Києва.

Водночас, позивач у позовній заяві наголошує, що ніколи не проживав за адресою в м. Києві, в той час як відповідачем не надано доказів протилежного.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови про відкриття провадження не додержано вимоги статті 24 Закону №1404-VIIІ та без достатніх на те правових підстав, відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.

За таких обставин, постанова про відкриття провадження №63330219 від 19 жовтня 2020 року. прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону України №1404, оскільки останнім виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача).

Відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження №63330219 від 19 жовтня 2020 року, яка прийнята приватним виконавцем, є протиправною та підлягає скасуванню в судовому порядку.

В силу вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 840,80 грн., які складаються з судового збору за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією №0.0.1907091663.1 від 16.11.2020 р.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м.Київ, вул. Старосільська, 1У, офіс 3, РНОКПП приватного виконавця 3164311132), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження №63330219 від 19 жовтня 2020 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м.Київ, вул. Старосільська, 1У, офіс 3, РНОКПП приватного виконавця НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко