Рішення № 93734437, 18.12.2020, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2371/20

Провадження №2/149/649/20

Номер рядка звіту 41

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18.12.2020 Хмільницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Войнаревича М. Г.

при секретарі Паламарчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір № б/н від 15.01.2010 року, за умовами якого відповідач отримав кредит. У зв`язку з тим, що відповідач порушив умови договору щодо погашення кредиту, станом на 16.09.2020 року за ним виникла заборгованість в сумі 45896,40 грн., яку позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, будучи завчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.01.2010 року між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н.

В порушення даних норм та умов договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань і станом на 16.09.2020 року у нього виникла заборгованість, яка згідно розрахунків наданих позивачем, що становить 45896,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20073,86 грн., з яких в т.ч. 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту та 20073,86 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0, 00 грн - заборгованість за нарахування відсотками; 0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 7215,24 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 18607,30 грн - нарахована пеня; 0, 00 грн - нарахована комісія.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження умов кредитування АТ КБ «Приватбанк» надало суду копію анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», копію довідки про зміну умов кредитування, Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, виписку по рахунку та розрахунок заборгованості за договором.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують умов кредитування (нарахування відсотків за користування кредитом, пені, комісії, штрафів тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, анкета-заява ОСОБА_1 містить лише анкетні дані відповідача та його контактну інформацію і не містить даних про умови кредитування.

Витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача, а тому не можуть розцінюватися як складові кредитного договору №б/н від 15.01.2010 року.

Судом за клопотанням представника позивача відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України було оглянуто також веб-сайт (сторінку) в мережі Інтернет на сайті: https://privatbank.ua/terms з метою встановлення та фіксування змісту умов кредитування. Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зазначені в документах, що додані банком до позовної заяви.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «Приватбанк» дотрималося вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення процентів за користування кредитом за кредитним договором від 15.01.2010 року, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. А тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 20073,86 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також те, що позовні вимоги позивача було задоволено частково, а тому із відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 918,50 грн., що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 263-265, 280-282, 284, 288 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІдН НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" (рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за тілом кредиту – 20073,86 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІдН НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" сплачений судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 918,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем або іншою особою до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Войнаревич М. Г.