Рішення № 93730711, 22.12.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Глібко О. В.

Справа № 644/6214/20

Провадження № 2/644/1925/20

22.12.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Глібко О.В.,

за участю секретаря – Книшенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн. щомісячно до повноліття дитини, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що з 2017 року по 2018 року вона знаходилась у шлюбі з відповідачем, який 21.09.2018 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області було розірвано. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та находиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання сина, але в недостатньому розмірі для забезпечення дитині належних умов існування. Відповідач не є платником аліментів за іншими підставами, працює офіційно на посаді «головний спеціаліст» у Грунській сільській раді Сумської області. Вважає, що матеріальний стан відповідача дозволяє йому платити аліменти на їх спільну дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, тим паче, що така сума дійсно не є більшою за ј від усіх фактичних видів його щомісячних доходів.

Ухвалою суду від 11.09.2020 року провадження по справі було відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка надала до суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково, просить встановити мінімальну гарантовану суму аліментів в розмірі 1000 грн. з огляду на скору появу ще однієї дитини. Зазначив, що на даний час він не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 2500 грн., так як його теперішня дружина, з якою він одружився 09.11.2019 року стоїть на диспансерному обліку в жіночій консультації КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» з діагнозом вагітність. Період вагітності протягом усього часу потребує частих візитів до лікаря та немалих коштів, окрім цього вони з дружиною щомісячно несуть витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни та інші обов`язкові витрати. Станом на сьогоднішній день він не має у власності будь-якого нерухомого майна, цінностей та банківських вкладів також не має. Розгляд справи просить провести за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21.09.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. ( а. с. 3)

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. ( а. с. 4, 7)

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначає позивачка ОСОБА_1 неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає разом з нею, відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання сина, але тих коштів, які він надає недостатньо для забезпечення дитині належних умов існування. Позивачка не працює, доглядає дитину, несе витрати на покупку їжі, одягу, взуття, ліків, комунальних та транспортних послуги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 12 цього Закону передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Так встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працездатний, працює офіційно, що ним не заперечується та отримує заробітну плату.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають, перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, обов`язком особистим, а не солідарним.

За таких обставин, суд, беручи до уваги встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, принцип рівності прав та обов`язків батьків, та враховуючи обставини для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, доходить висновку про наявність підстав для стягнення аліментів для утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2318 грн. щомісячно.

При цьому суд зауважує, що зазначені виплати мають винятково цільовий характер, мають бути спрямовані для забезпечення та створення належних умов для виховання та розвиток неповнолітньої дитини, враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків, вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Щодо твердження відповідача, що на даний час він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі, посилаючись на вагітність його дружини та щомісячних витрат на оплату житлово-комунальних послуг, суд зазначає наступне.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За заявою одержувача суд визнає розмір аліментів у твердій грошовій сумі ( ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України).

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним погіршенням матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Таким чином, станом на час ухвалення судового рішення відповідачем не надано жодного доказу знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних осіб, при цьому в майбутньому відповідач не позбавлений можливості звернутися з вимогами до суду, в разі погіршення матеріального становища, про зменшення розміру аліментів.

Що стосується посилання відповідача на витрати, які вони несуть з дружиною та які пов`язані з оплатою житлово-комунальних послуг, купування одягу та продуктів харчування, засобів гігієни, то суд зазначає, що такі витрати щомісячно несуть як відповідач так і позивачка, з якою проживає їх спільна дитина.

Позивачка на даний час здійснює догляд за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, жодних доходів не отримує.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров`я відповідача, який є працездатною, здоровою особою, також суд приймає до уваги, що у відповідача відсутні інші аліментні зобов`язання, відомості про наявність інших утриманців суду не надані.

Беручи до уваги наведене і виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, позицію відповідача, його матеріальне становище та обоюдного обов`язку батьків на утримання дитини, а також ті обставини, що позивачка, з якою мешкає неповнолітня дитина несе всі витрати по її утриманню для необхідного рівня життя дитини, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2318 гривень щомісячно.

Індексація стягнутих у твердій грошовій сумі аліментів, проводиться державним виконавцем безумовно, у відповідності до закону та додаткового захисту у судовому порядку не потребує.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 840 грн 80 коп.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Сумської області Охтирського району с. Куземин, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. щомісячно, починаючи з 25.08.2020 року, тобто з дня подачі позову, до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Сумської області Охтирського району с. Куземин, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106 ) в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 22.12.2020 року.

Суддя: О.В. Глібко