Рішення № 93728306, 22.12.2020, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/910/20

номер провадження 2/546/437/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

встановив:

У листопаді 2020 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, з якого вбачається, що 12.11.2005 року позивачка уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Демидівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області, актовий запис № 5. За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Неповнолітні діти сторін проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, а відповідач не приймає повноцінної участі у витратах, пов`язаних з утриманням та вихованням спільних дітей, хоча ОСОБА_2 здоровий, працездатний, має самостійний дохід, однак місце роботи відповідача ОСОБА_1 не відомо. Позивачка вважає, що відповідач має змогу та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання спільних дітей, оскільки сімейний та матеріальний стан дозволяють йому надавати таку допомогу. У зв`язку з наведеним ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, до позову додала заяву, у якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 14).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 28).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Зокрема судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів з урахуванням положень, передбачених ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.11.2005 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, про що Демидівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області зроблено відповідний актовий запис № 5 (а.с. 7).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серія НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 8, 9).

Згідно довідки № 11-12/6392, виданої 06.11.2020 року виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з чоловіком ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 10).

Судом також встановлено, що діти перебувають на повному матеріальному утриманні матері, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Приписами статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, тобто є передбачені ст. 180 СК України підстави для стягнення аліментів. Таким чином, визнання позову відповідачем слід прийняти.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заяву про визнання позову ОСОБА_2 подано до початку розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, у зв`язку із визнанням відповідачем позову та задоволенням позову ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі ОСОБА_2 в розмірі 420,40 грн на користь держави, іншу частину судових витрат віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 180, 182, 183, 191 СК України, ст. 12, 13, 141, 142, 206, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 06.11.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. (Реквізити для зарахування коштів до державного бюджету: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001).

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Ю.В. Зіненко