Вирок № 93727976, 22.12.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2825/19

Провадження № 1-кп/541/79/2020

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Куцин В. М.

секретаря судових засідань Байва Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170260000866 від 08.11.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, утриманців не маючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

06.04.2012 вироком Миргородського міськрайонного суду за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, остаточно із застосуванням ст.71 КК України, засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 11.04.2016 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

17.07.2018 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018170260000193 від 19.03.2018 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 185 КК України направлено для розгляду до суду. Ухвала Шишацького районного суду Полтавської області від 10.10.2019 про закриття кримінального провадження №12018170260000193 від 19.03.2018 за ч. 4 ст. 185 КК України не набрала законної сили.

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Скворцова А. В.

представника потерпілого, адвоката Гнідаш С. О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Ковердяєвої Л. В.

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 року близько 05 год. 15 хв., ОСОБА_1 , грубо порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість житла та іншого володіння особи, переслідуючи протиправний злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення до житла, тобто діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибув до споруди багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Після цього, ОСОБА_1 ставши на виступ фундаменту будинку та схопившись руками за газовий трубопровід заліз на навіс під`їзду №1 з якого піднявся на дах прибудови квартири розташованої на першому поверсі.

Далі ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний намір, всупереч волі власника та фактичного володільця житла, підійшовши до вікна квартири АДРЕСА_3 , де за допомогою невстановленого знаряддя, шляхом віджиму, застосувавши фізичну силу рук відчинив металопластикове вікно та проник всередину приміщення даної квартири, належної потерпілій ОСОБА_2 .

08.11.2019 о 05 год. 19 хв. зі служби «102» до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік незаконно проник через вікно до однієї з квартир багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 .

При прибутті за вищевказаним повідомленням працівниками поліції, в середині приміщення квартири АДРЕСА_3 , було виявлено ОСОБА_1 , який незаконно проник до житла, належного потерпілій ОСОБА_2 та лежав на ліжку відпочиваючи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково. Суду пояснив, що насправді 08.11.2019 після сварки зі своєю дружиною залишив місце їхнього спільного проживання на АДРЕСА_4 . Оскільки квартира належна його батькам була замкнена, він мав намір орендувати житло, однак квартирне бюро не працювало. Виявивши оголошення про надання в оренду квартири, що розташована по АДРЕСА_2 прибув на вказану адресу. Двері вказаної квартири йому ніхто не відчинив, після цього він вирішив без дозволу власника незаконно проникнути в цю квартири. З метою проникнення в приміщення вказаної квартири він вийшов на вулицю, де заліз на дах прибудови квартири, що розташована на першому поверсі. Після цього, підійшов до вікна квартири, де застосувавши фізичну силу рук без будь–якого спеціального предмета відчинив металопластикове вікно та проник всередину приміщення вказаної квартири. Після проникнення в приміщення квартири він ліг відпочивати на ліжко, та через деякий час був виявлений працівниками поліції.

Факт пошкодження ним вікна якимось спеціальним пристроєм заперечував, стверджуючи, що лише несильно натиснув на вікно і воно само відчинилось, після чого він залишив вікно «на провітрювання». Припускав, що вікно могли пошкодити працівники поліції які також в подальшому проникали через нього в середину квартири. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди визнає в розмірі підтвердженому належним доказами, вважає що розмір моральної шкоди не підтверджений будь-якими доказами. При призначенні покарання просить врахувати його наміри відшкодувати шкоду завдану злочином, які не зміг реалізувати в зв`язку з небажанням потерпілої отримати відшкодування, його щире каяття в скоєному та об`єктивну характеристику його як особи, яка є позитивною.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупність доказів дослідженими в ході судового розгляду які узгоджуються між собою і є належними та допустими.

Свідченнями потерпілої ОСОБА_2 яка суду пояснила, що на АДРЕСА_2 , вона має у власності квартиру АДРЕСА_5 . 08 листопада 2019 року зранку за місцем її проживання приїхали працівники поліції, і повідомили про проникнення невідомої особи до належної їй квартири, розташованої в будинку АДРЕСА_2 . Прибувши до квартири на АДРЕСА_2 вона особисто надала працівникам поліції дозвіл на проникнення до квартири з метою виявлення правопорушника. Вона знаходилася в будинку, однак в квартиру заходити боялася. Через деякий час, з приміщення її квартири працівники поліції вивели невідомого чоловіка. Категорично стверджує, що ключі від квартири знаходились лише у неї, а дублікати ключів знаходились в приміщенні цієї квартири. Квартиру в оренду вона ніколи нікому не здавала та іншим особам дозволу на користування квартирою не давала. Заявлений цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Наголошувала, що в зв`язку з пошкодженням вікна була змушена його демонтувати, придбати та установити нове вікно. В результаті скоєння кримінального правопорушення вона зазнала та зазнає значної моральної шкоди, так як була налякана зухвалістю злочинця, що проник до квартири на другому поверсі, шляхом пошкодження вікна яке було закрите та враховуючи що вони проживають з неповнолітньою дитиною.

Показаннями свідка ОСОБА_3 який суду повідомив, що близько 5 години ранку восени 2019 року він знаходився у себе вдома по АДРЕСА_2 , дивлячись у вікно він помітив як на подвір`ї з`явився невідомий чоловік в темному одязі на голові якого був капюшон. Через деякий час, вказаний чоловік вставши на виступ фундаменту будинку та схопившись руками за газовий трубопровід, заліз на навіс біля під`їзду №1 з якого піднявся на дах прибудови квартири розташованої на першому поверсі. Після цього, вказаний чоловік підійшов до вікна квартири розташованої на другому поверсі та рукою посягнув у внутрішній карман куртки після чого рукою стиснутою вчинив рух повздовж вікна та відчинив вікно через яке проник в середину приміщення квартири, після чого, увімкнув в середині квартири світло. Про вказаний факт він особисто зателефонував на екстрену лінію 102 та повідомив працівників поліції. Після прибуття працівників поліції він бачив як вказаного чоловіка виводили працівники поліції з будинку. На його думку, вікно пошкодив невідомий чоловік, який проникав до квартири, а не працівники поліції, оскільки останні не докладали будь-яких зусиль щоб відкрити вікно.

Поясненнями працівників поліції охорони допитаними судом в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які пояснили, що восени 2019 року зранку перебуваючи на чергуванні від чергового Миргородського відділу поліції отримали вказівку про надання допомоги наряду слідчо-оперативної групи в обстеженні квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 , в яку проникла невідома особа. Прибувши за вказаною адресою вони отримали дозвіл власниці квартири, з метою недопущення втечі правопорушника, через вікно проникли в середину приміщення квартири, в якій в подальшому виявили правопорушника, який лежав на ліжку. Стверджували, що на момент проникненням в квартиру, вікно вже було пошкоджено внаслідок віджиму, вони візуально бачили сліди пошкодження вікна. Особисто ними дії які б призвели до пошкодження вікна не здійснювались, а проникнення до приміщення квартири відбувалось за згоди власника квартири.

Свідчення свідків об`єктивно підтверджуються рапортом помічника чергового Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області від 08.11.2019 року про отримання повідомлення о 05 год. 18 хв., про проникнення невідомої особи, молодого чоловіка худощавої тіло будови, ростом близько 170 см в квартиру в під`їзді №1 на 2 поверсі через вікно шляхом його відкриття за допомогою ножа.

Заявою потерпілої ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності, як стало відомо ОСОБА_6 , який без її дозволу проник в квартиру АДРЕСА_3 . Яка є власницею квартири відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 13.04.2010 року та витягу з Реєстру реєстрації права власності на нерухоме майно.

Протоколом огляду місця події від 08.11.2019 року з додатками у виді фото таблиці, згідно якого за згодою власника проведено огляд в середині приміщення квартири АДРЕСА_3 , під час якого зафіксовані та вилучені сліди віджиму та пошкодження металопластикового вікна, а також вилучені інші сліди кримінального правопорушення.

Протоколом проведеного слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 від 13.11.2019 року та його відеозаписом, в ході якого потерпіла продемонструвала всі відомі їй обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що мало місце 08.11.2019, по незаконному проникненню останнього до належної їй квартири.

При пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, 13.11.2019 року потерпіла ОСОБА_2 вказала на фотознімок №2 на якому зображено ОСОБА_1 як на особу який був затриманий в належній їй квартирі АДРЕСА_3 .

Обставини повідомленні при проведеного слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 та зафіксовані на відеозаписі узгоджуються з свідченнями обвинуваченого та поясненнями свідка в ході судового розгляд про обставини незаконного проникнення ОСОБА_1 08.11.2019, до приміщення квартири, належної потерпілій ОСОБА_2 .

Висновком трасологічної експертизи №1761 від 20.11.2019 року встановлено, що слід взуття виявлений в квартині ОСОБА_2 міг бути залишений також взуттям наданим на дослідження (кросівки належні ОСОБА_7 ).

Відповідно до висновку трасологічної експертизи №1815 від 26.11.2019 року виявлені при проведення огляду квартири АДРЕСА_3 сліди пальців руки розміром 12х17 см. належать ОСОБА_1 .

Речовими доказами: фотознімками сліду віджиму з метало-пластикового вікна в приміщенні кухні; фото сліду взуття на підвіконні; липкі стрічки зі слідами рук та черевики чорного кольору з написом «Columbia».

Суд вважає безпідставними заперечення обвинуваченого про відкриття ним вікна без будь-якого знаряддя, оскільки вказані твердження спростовуються пошкодженнями виявленими на вікні, що містять сліди віджиму невстановленими предметами, а також свідченнями свідка ОСОБА_3 , який спостерігав дії обвинуваченого до відкриття вікна які підтверджують застосування певного предмета обвинуваченого з метою проникнення до квартири.

Таким чином, з`ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 , в незаконному проникненні до житла особи, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 162 КК України.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, оскільки обвинуваченим в ході досудового розслідування та судового розгляду не вчинено будь-яких дій які б свідчили про усвідомлення протиправності своєї поведінки, зокрема повідомлення про обставини скоєння злочину, вибачення перед потерпілою, в тому числі і в судовому засіданні, висловлення співчуття, відшкодування потерпілій шкоди завданої злочином. Висловлене обвинуваченим в ході звернення до суду з останнім словом каяття в скоєному суд не може взяти до уваги як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину зважаючи на вище викладені обґрунтування.

Обставини що обтяжує покарання обвинуваченого, судом також не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, характер та розмір завданої потерпілій шкоди, особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів корисливої спрямованості, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, висновок органу пробації, яким встановлено високий рівень ризику вчинення правопорушення та доцільність призначення покарання в умовах ізоляції від суспільства .

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та інші вищезазначені обставини справи, суд приходить до висновку про не можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання. На думку суду покарання у виді обмеження волі відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення із точки зору його справедливості, розумності та достатності. При цьому суд переконаний, що враховуючи принципи індивідуалізації та співмірності заходу примусу характеру вчинених дій, така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. На думку суду призначення покарання у виді штрафу є недоцільним та може бути неефективним, скільки у суду відсутні будь які об`єктивні дані щодо матеріального становища обвинуваченого. Суд також позбавлений можливості призначити покарання у виді виправних робіт, оскільки обвинувачений не працює.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд виходить з наступного.

Статтею 128 ч.5 КПК України передбачено розгляд цивільного позову у кримінальному провадженні за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини що виникли у зв`язку з цивільним позовом не врегульовані КПК, до них застосовуються норми ЦПК України що не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, обов`язок по доказуванню обставин на які посилається особа як на підставу своїх вимог та заперечень покладається на цю особу.

На підтвердження позовних вимог про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок пошкодження вікна ОСОБА_2 надано прибуткові касові ордера про сплату вартості метало пластикового вікна, яка становить 5646 грн та вартість обробки відкосів вікна із розрахунку 300 грн. за 1 погонний метр, який з урахуванням розмірів вікна буде складати 3600 грн. (12 п.м. х 300 грн.). Тому суд вважає, що заявлений позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 9246 грн.

При вирішенні позовних вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги обставини скоєння кримінального правопорушення, тобто зухвалість винного при його вчиненні, а також обґрунтованість та глибину моральних страждань потерпілої в зв`язку з турботою за власну безпеку та безпеку неповнолітньої дитини, яка відвідує квартиру самостійно, та з урахуванням принципу розумності і справедливості визначає в розмірі 30000 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 відповідно до ст. 23,1167 ЦК України частково задовольнивши позовні вимоги.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів, які документально підтверджені підлягають до стягнення з обвинуваченого на користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд приходить до переконання про доцільність обрати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. При цьому суд бере до уваги запровадження на території України посилених протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявність постійного місця проживання, випадки неналежного виконання процесуальних обов`язків під час судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 7,368, 370, 374, 376 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі .

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши його:

- прибувати за кожною вимогою до суду на визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Строк покарання ОСОБА_1 обраховувати з часу прибуття засудженого до місця відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 39246 (тридцять дев`ять тисяч двісті сорок шість)гривень на відшкодування шкоди заподіяної злочином, в тому числі 9246 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 18 коп. за проведення судових експертиз.

Речові докази:фото сліду віджиму з метало-пластикового вікна в приміщенні кухні; фото сліду взуття на підвіконні; 2 липкі стрічки зі слідами рук із зовнішньої частини метало-пластикового вікна в кухні; 1 липка стрічка зі слідами рук із внутрішньої частини метало-пластикового вікна в кухні; 1 липка стрічка зі слідами рук з поверхні коробки; 1 липка стрічка зі слідами рук із шкатулки; 1 пачка цигарок, яка поміщена до коробки з-під мобільного телефону - які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області-знищити; куртка чорного кольору з написом «Columbia»; штани чорного кольору з написом «Anta» та черевики чорного кольору з написом «Columbia» - вважати повернутими власнику ОСОБА_1 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженому.

Суддя В. М. Куцин