Постанова № 93725890, 22.12.2020, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/2517/20

Провадження № 3/682/1031/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчук В.В., розглянувши у м. Славута матеріали справи, які надійшли від Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , не працюючим, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

28.11.2020 о 13 год. 20 хв. в с. Цвітоха по вул. Дачна, гр. ОСОБА_1 , керував авто ВАЗ21074, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував факт вчиненого правопорушення. Пояснив, що того дня, він їхав через ліс, його зупинили невідомі озброєні особи в військовій формі, які не представились та попросили вийти з машини, на що ОСОБА_1 відмовився та продовжив рух. В селі ОСОБА_1 зустрів знайомого ОСОБА_2 , якому розповів про згадані вище обставини, які обурили його. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 випити, щоб останній заспокоївся. Через 20 хв., за словами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пішов далі по справах, а сам ОСОБА_1 залишився допомагати своїй хрещеній, в якої пізніше також вживав алкоголь. Після цих подій до будинку приїхали працівники поліції із тими самим невідомими особами у військові формі, які вказали, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані сп`яніння, у зв`язку із чим запропонували пройти огляду за допомого тесту Драгер або в приймальному відділенні лікарні. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки вважав такі дії працівників поліції безпідставними.

Захисник Андрієвський О.А. вказав, що пройти огляд на стан сп`яніння працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано як пішоходу, а не як водію, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

В судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_2 , який повідомив наступні обставини. Того дня, коли відбувались означені події (точної дати свідок не пам`ятає), він зустрів свого знайомого ОСОБА_1 , який розповів, що у лісі на нього напали невідомі озброєні особи, які наказали вийти з машини. Оскільки ОСОБА_1 злякався таких дій, останній продовжив рух та випадково міг зачепити одного з невідомих, який накинувся на автомобіль. ОСОБА_2 , вислухавши товариша, запропонував ОСОБА_1 випити горілки, яку мав при собі. Розпивали алкоголь біля машини близько 15- 20 хв., після чого ОСОБА_2 поїхав велосипедом далі по справах, а ОСОБА_1 залишився біля автомобіля. ОСОБА_2 вказав, що на момент зустрічі ОСОБА_1 був тверезий. Дані події відбувалися після 12 год дня.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників судового розгляду суд приходить до наступного висновку,.

Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:

даними протоколу від 28.11.2020 серії ДПР18 № 487831, яким зафіксовано час та дату вчиненого правопорушення;

актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

рапортом від 28.11.2020 про прийняття заяви про те, що у с. Цвітохав лісі під час патрулювання затримали водія автомобіля марки «Лада» д.н.з. НОМЕР_1 , який, на думку заявника, перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.11.2020. Згідно із зазначеними поясненнями, під час патрулювання навколо в/ч А1358 було зупинено автомобіль ЗАЗ НОМЕР_1 , який рухався з лісового масиву. Водій ледве не здійснив наїзд на людину. Військові відразу зупинили авто, з якого вийшов нетверезий водій, який мав ознаки алкогольного сп`яніння: нестійка хода, різкий запах з порожнини рота. Після цього ОСОБА_3 зателефонував на лінію 102 та повідомив про дані обставини.

письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 28.11.2020 про відмову ОСОБА_1 від 28.12.2020 від проходження огляду на стан сп`яніння;

диском із відеофайлами, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

З 01 липня 2020 року набув чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», згідно якої ст. 130 КУпАП була викладена в новій викладеній вище редакції, яка не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Однак, вказаний вище нормативно-правовий акт, який до 01 липня 2020 року встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння (ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року), з 01 липня 2020 року був скасований Законом № 2617-VIIІ з одночасною криміналізацією цих дій у ст. 286-1 КК України. Відтак Закон № 2617-VIIІ в цій частині зворотної дії не має. Проте, оскільки з 03 липня 2020 року ці дії були декриміналізовані Законом України № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» з одночасним повторним запровадженням адміністративної відповідальності за їх вчинення у новій редакції ст. 130 КУпАП, Закон № 720-IX в цій частині в силу пом`якшення відповідальності має зворотну дію, але виключно на період існування ст. 286-1 КК України (з 01 до 03 липня 2020 року), і не поширюється на правовідносини, які регулювалися ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року та після 03 липня 2020 року, не пом`якшує відповідальності водіїв, не скасовує таку відповідальність та не покращує їх становище.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що законодавець, приймаючи Закон №720-ІХ, яким скасовано запровадження кримінальної відповідальності за водіння транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, відмінив дію редакції ст. 130 КУпАП, яка не містить складу адміністративного правопорушення для осіб, які керують транспортним засобом, всупереч порядку, передбаченому ст. 2 КУпАП та статтею 3 КК України в редакції Закону №619-ІХ.

Такий порядок внесення змін до КУпАП та КК України, їх опублікування та набрання чинності не є зразком досконалої юридичної техніки та породжує ситуацію правової невизначеності, до якого виду відповідальності слід віднести керування транспортними засобами у стані сп`яніння.

Однак навіть у такому випадку не можна вважати, що керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння та відмова від проходження такого огляду не є правопорушення та не повинні каратися відповідно до закону.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в умовах правової невизначеності, суд з урахуванням загальних засад здійснення судочинства вважає за необхідне притягнути правопорушника до адміністративної відповідальності за вчинене, оскільки така в порівнянні з кримінальною є більш м`яким видом відповідальності.

Отже, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження ОСОБА_1 про вжиття алкоголю після того як машина була припаркована та покази його знайомого - свідка ОСОБА_2 суд сприймає критично, оскільки обоє вказали що вживання алкоголю відбувалося близько 12 год дня, а повідомлення про вивялення нетверезого водія, згідно рапорту наявного у матеріалах справи, поступило о 13:20, що не виключає керування автомобілем ОСОБА_1 після вживання алкоголю із свідком.

Крім того, на дослідженому диску з відеофайлами, ОСОБА_1 жодного разу не вказував на вжиття алкоголю після керування транспортного засобу та не повідомляв про наявність свідка який би це міг підтвердити. Таким чином суд визнає твердження ОСОБА_1 у судовому засіданні вибраним останнім способом захисту, які не ужгоджуються із іншими дослідженими доказами.

Враховуючи усі досліджені судом докази, з огляду на наявність достатніх даних про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.268, 276-279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді сплати на користь держави штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування на 1 рік (Отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області/Хмел.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): - 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Шевчук В. В.