
Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/942/18
Провадження №2/433/446/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2020 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кіян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у місті Маріуполі до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
05.06.2018 Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») в особі філії АТ «Укрексімбанк» у місті Маріуполі звернулось до Троїцького районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в обґрунтування якого зазначено, що між позивачем та відповідачем 10 жовтня 2008 року було укладено кредитний договір № 77708С39, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 30300 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,25 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 09 жовтня 2018 року. Всупереч умовам кредитного договору відповідач належним чином свого зобов`язання не виконав, в зв`язку з чим, АТ «Укрексімбанк» в червні 2010 звернувся до Жовтневого районного суду м.Луганська з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, нарахованими відсотками за користування кредитних коштів та пені. Сума простроченої заборгованості по кредиту та нарахованими відсотками визначалася станом на 09.02.2012, розмір пені визначався за період з 16.07.2009 по 17.05.2010. Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 10.05.2012, справа №2-623/12, позов банку був задоволений в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили 22.05.2012. Крім того, в зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем умов кредитної угоди АТ «Укрексімбанк» в лютому 2015 року звернуся до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками за користування кредитом та пені. Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.06.2015, справа №433/98/15-ц позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили 16.01.2018. Позивач вказує, що за період з 01.02.2015 по 30.04.2018 відповідачу були нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 17503,98 доларів США, в гривневому еквіваленті 459130,22 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 30.04.2018, які позивач просить стягнути з відповідача, а також покласти на нього витрати по сплаті судового збору.
21 листопада 2018 року Троїцьким районним судом Луганської області по даній справі було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ «Укрексімбанк» задоволені в повному обсязі.
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 29.04.2020 вказане заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку, надано відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в наданих письмових поясненнях просив справу розглянути без його участі та відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на відсутність письмових доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору (а.с.98-101).
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.
Судом було встановлено, що між позивачем та відповідачем 10 жовтня 2008 року було укладено кредитний договір № 77708С39, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 30300 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,25 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 09 жовтня 2018 року (а.с.5-12, 121-126).
Доводи відповідача щодо відсутності письмових доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору повністю спростовуються матеріалами справи, а саме: копією кредитного договору №77708С39 від 10.10.2008, який підписаний ОСОБА_1 (відповідач не ставить під сумнів дійсність його підпису) (а.с.5-12, 121-126), копією заяви ОСОБА_1 на видачу кредиту (а.с.132); копією заяви на видачу готівки №1375 від 13.10.2008 (а.с.133); копією розпорядження про проведення операції по рахунках, які пов`язані з кредитною діяльністю 13.10.2008 (а.с.134).
Всі копії документів, долучені до позовної заяви, відповідають вимогам статтей 76-80, 83, 95 ЦПК України і не ставлять під сумнів відповідність поданих копій оригіналу.
Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, АТ «Укрексімбанк» в червні 2010 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Луганська з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, нарахованими відсотками за користування кредитними коштами та пені. Сума простроченої заборгованості по кредиту та нарахованими відсотками визначалася станом на 09.02.2012, розмір пені визначався за період з 16.07.2009 по 17.05.2010. Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 10.05.2012, справа №2-623/12, позов банку був задоволений в повному обсязі. Рішення набрало законної сили 22.05.2012. Крім того, в зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем умов кредитної угоди АТ «Укрексімбанк» в лютому 2015 року звернуся до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими, але не сплаченими відсотками за користування кредитом та пені. Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.06.2015, справа №433/298/15-ц позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили 16.01.2018.
Суд, ознайомившись з матеріалами цивільної справи №433/298/15-ц, встановив, що заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12.06.2015 скасовано та, 18.12.2020 ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог АТ «Укрексімбанк».
Відповідно до довідки про рух коштів по кредитній угоді №№ НОМЕР_1 від 10.10.2008 за період з 01.02.2015 по 30.04.2018 відповідачу були нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 17503,98 доларів США, в гривневому еквіваленті 459130,22 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 30.04.2018 (а.с.16), які позивач просить стягнути з відповідача.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що одночасно з виникненням події невиконання зобов`язань, зазначеної у пункті 4.1 цього договору, у банку виникає право вимоги дострокового виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі за цим договором підлягають достроковому поверненню.
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» скористався правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку, про що ним і заявлено в позовній заяві та не викликає у суду сумніву.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом та пені.
У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту, зокрема 60 календарних днів.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, за змістом частини другої якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) зазначено, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконано боржником, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Ураховуючи зазначене, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконане боржником кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Зазначений висновок викладений також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 ( провадження № 12-142гс19).
Таким чином, суд вважає безпідставним та необґрунтованим нарахування позивачем відсотків за період з 01.02.2015 по 30.04.2018 в сумі 17503,98 доларів США, в гривневому еквіваленті - 459130,22 грн.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволені позовних вимог АТ «Укрексімбанк».
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що позивачем документально підтверджено сплату судового збору у сумі 6886,96 грн. (а.с.4), тому у відповідності до ст.141 ЦПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 526, 526, 553, 554, 625, 1048,1050,1054 ЦК України, статтями 3, 4, 128, 131, 211, 247, 265-268, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у місті Маріуполі до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у місті Маріуполі, вул.Бахчиванджи, буд.5, корп.1, м.Маріуполь, 87525.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.І. Суський
18.12.20
01.10.20
Судове рішення № 93724053, Троїцький районний суд Луганської області було прийнято 18.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 433/942/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: