Ухвала суду № 93722998, 21.12.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.12.2020 Провадження №2/389/785/20

ЄУН 389/3563/20

У Х В А Л А

21 грудня 2020 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Приватного виконавця Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного НОКО Газматова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконачвий напис №8248 від 23 листопада 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Газматовою Аліною Анатоліївною про стягнення заборгованості. Розмір заборгованості становить 30234 грн. 62 коп.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються докумети, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.3 та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Таким чином, на день подання до суду даної позовної заяви, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру складає 840 грн. 80 коп., а майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За подання даної позовної заяви до суду судовий збір не сплачено, при цьому в заяві позивачем зазначено, що він є учасником бойових дій та просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Проте суд, приймаючи до уваги статус позивача - учасник бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, та зміст позовних вимог, переконаний, що за подання даної позовної заяви до суду позивачем все ж повинен бути сплачений судовий збір, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто пунктом 13 частини першоїстатті 5 Закону№ 3674-VIзвільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Встановлені цимЗакономположення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, визначено у статті 13 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII.

Вказані висновки про застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17.

Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Приймаючи до уваги те, що предметом позову у даній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що дана справа не пов`язана з порушенням прав позивача, як учасники бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та, у відповідності до пп 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду даної позовної заяви має сплатити судовий збір.

Таким чином, з урахуванням заявлених вимог та ціни позову позивачу необхідно сплатити 840 грн. 80 коп. судового збору.

За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому відповідно до ст.185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Креуз проти Польщі») вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя в країні.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З положень статті 12 ЦПК України випливає, що заявник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, за наявності підстав передбачених законом, заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про відстрочення/ розстрочення або звільнення від сплати сплату судового збору із наведеними доводами та подати докази на їх підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,185,260,261,263 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Приватного виконавця Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного НОКО Газматова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без руху, для усунення недоліків строком десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу сплатити судовий збір, сума якого має складати 840 грн. 80 коп. та надати суду докази, що підтверджують оплату судового збору у вказаному розмірі.

Банківські реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету за звернення до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

ОТРИМУВАЧ КОШТІВ:

Знам`янське УК/м. Знам`янка/22030101

КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 38011312

БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП)

КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998

РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA348999980313141206000011010

КОД класифікації доходів бюджету: 22030101

У разі невиконання вимог суду заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Дата складення ухвали 21 грудня 2020 року.

Суддя Г.В. Берднікова