Ухвала суду № 93721019, 12.11.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19324/14-ц

Провадження № 6/522/763/20

УХВАЛА

12 листопада 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 за участю стягувача ОСОБА_2 заінтересованих осіб – ПАТ « МТБ Банк» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. На підставі вказаної ухвали ОСОБА_3 звернулась до ПАТ «МТБ Банк» із вимогою про виконання вказаної мирової угоди, а після невиконання ухвали суду, ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПАТ «МТБ Банк» про зобов`язання вчинити дії. Заявник вважає, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року, якою затверджено мирову угоду у відповідності до п.2.ч.2. ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали), ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, тому на підставі ст. 432 ЦПК України її можна визнати, такою що не підлягає виконанню, з підстав пропуску строку для пред`явлення до її виконання.

У судове засідання 05 жовтня 2020 року з`явився представник заявника. Інші учасники справи до суду не з`явились. Про час та місце розгляду заяви повідомлялись. Судове засідання відкладено на 12 листопада 2020 року.

У судове засідання 12 листопада 2020 року з`явились представник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив суд задовольнити, представник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає заяву ОСОБА_1 , такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2014 року визнано мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за якою: цінні папери, а саме прості імені акції Публічного акціонерного товариства «Гібридний соняшник» (в загальній кількості 1 745 794 штуки, розподіляються наступним чином: ОСОБА_4 – 684 476 штук, що становить 32, 89 % статутного капіталу, ОСОБА_1 – 1 061 318 штук, що становить 51 % статутного капіталу; ОСОБА_1 відмовляється на користь ОСОБА_4 від належної йому частки квартири АДРЕСА_1 , яка придбана під час перебування у шлюбі, внаслідок чого вказана квартира вважається особистою приватною власністю ОСОБА_4 ; ОСОБА_4 відмовляється на користь ОСОБА_1 від належної їй частки у цінних паперах – простих іменних акціях Приватного акціонерного товариства «Селена», внаслідок чого вказані акції вважаються особистою приватною власністю ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 зобов`язується виплатити ОСОБА_4 належну їй частку у цінних паперах – простих іменних акціях Приватного акціонерного товариства «Селена» у розмірі 130 000 дол. США, а саме: по 50 000 дол. США за перший та другий роки та 30 000 дол. США за третій рік У випадку невиконання або прострочки виконання відповідних умов цієї мирової угоди у передбачені нею строки ОСОБА_4 має право передати ухвалу суду про затвердження мирової угоди на примусове виконання до виконавчої служби в порядку, встановленому ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження».

17 лютого 2015 року Приморським районним судом м. Одеси, на підставі ухвали суду від 04 грудня 2014 року, видано виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 виплатити ОСОБА_4 компенсацію за належну їй частку у цінних паперах – простих іменних акціях ПАТ «Селена» у розмірі 130 000 дол. США, а саме по 50 000 дол. США за перший та другий роки та 30 000 дол. США за третій рік.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Ярового В.М. від 26 лютого 2015 року на підставі вищевказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження.

Постановою в.о. начальника Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Ярового В.М. від 30 грудня 2016 року повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки на території Біляївського району у боржника відсутнє майно, яке він повинен звернути стягнення.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 432 ЦПК України, передбачено, що суд який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для цього зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.

Крім того, згідно із частиною п`ятою ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Щодо порушення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, як підставу обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

09 березня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) від 04 листопада 2010 року № 2677-VI, згідно з яким у Закон України "Про виконавче провадження" були внесені зміни та відповідно до пункту 2 статті 22 Закону "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а не для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Встановлення обставин щодо дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягають з`ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, пов`язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду цієї справи.

З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» обставин для визнання виконавчого листа, який був виданий на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2014 року таким, що не підлягає виконанню, не вбачається. Крім того, пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а не для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву представника заявника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню такою що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 261-262, 3ч.1 ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 за участю стягувача ОСОБА_2 заінтересованих осіб – ПАТ « МТБ Банк» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16 листопада 2020 року

Суддя Свячена Ю.Б.