Рішення № 93710643, 03.12.2020, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/446/20

провадження №2/165/338/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Пилипчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання кредитного договору недійсними, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання кредитного договору недійсними, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовує тим, що 21 березня 2019 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. було відкрите виконавче провадження №58668649 по примусовому виконанні виконавчого напису №3280, виданого 10 лютого 2019 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з позивача в користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 22 638,43 грн. Стверджує, жодних кредитних договорів із АТ «Перший Український Міжнародний Банк» він не укладав. Зазначає, що у момент укладення кредитного договору не були додержані вимоги, встановлені ч. 3 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки при укладанні не було вільного волевиявлення позивача, він не підписував даний договір, не був ознайомлений з його змістом, не бажав укладати оспорюваний кредитний договір та не бажав, щоб настали пов`язані з ними правові наслідки.

Також вважає, що виконавчий напис від 10 лютого 2019 року було вчинено із порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та порядку вчинення виконавчих написів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Наголошує, що жодних кредитних договорів із АТ «Перший Український Міжнародний Банк» не укладав, також не отримував повідомлення про усунення порушень, на підставі якого, після спливу тридцяти днів, нотаріус мав право вчинити виконавчий напис, тому він звернувся до Нововолинського міського суду із позовом про визнання кредитного договору недійсним та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його не переконавшись у безспірності грошової вимоги. Просить суд визнатикредитний договір укладений між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» недійсним та визнати виконавчий напис за реєстровим номером 3280 виданий 10 лютого 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення із ОСОБА_1 в користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 22 638,43 грн., таким, що не підлягає виконанню.

20 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, зокрема просить позовні вимоги в частині визнання кредитного договору укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» недійсним, залишити без розгляду.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 03.12.2020 позовні вимоги в частині визнання кредитного договору укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» недійсним залишено без розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, представник позивача подала до суду письмову заяву, в якій просиила суд розглядати справу за їхню відсутність, позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню просить задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.127).

У додаткових письмових поясненнях представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі – «Перелік»).

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі – Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Вважає, що нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Наголошує, що перелік передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Між ОСОБА_1 та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» було укладено кредитний договір №GP-4830276 28 липня 2013 року у простій письмовій формі. Оскільки даний кредитний договір не був посвідчений нотаріально та не забезпечений іпотекою, тому вважає, що нотаріус не мала права вчиняти виконавчий напис на даному кредитному договору.

Зазначає, що із розрахунку заборгованості вбачається, що банком нараховано неустойку за несвоєчасне погашення заборгованості за період із 29 червня 2017 року по 11 лютого 2019 року в сумі 7 379,48 грн. Вважає, що виконавчий напис було видано з порушенням строку позовної давності в частині стягнення неустойки.

Також, АТ «ПУМБ» звернулося із заявою про вчинення виконавчого напису 29 січня 2019 року, вих. №93. Нотаріусом дана заява зареєстрована 11 лютого 2019 року за вих. №3395/02-20. У заяві про вчинення виконавчого напису вказано, що стягнення заборгованості за кредитним договором проводиться за період з 29 січня 2018 року по 29 січня 2019 року. Однак, розрахунок заборгованості за кредитним договором в сумі 22 138,43 грн. зроблено за період з 29 червня 2017 року по 11 лютого 2019 року, що не відповідає відомостям у виконавчому написі та свідчить про спірність заборгованості.

За змістом п. 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Жодних повідомлень від АТ «ПУМБ» про усунення порушень із виконання кредитного договору ОСОБА_1 не отримував, тому не міг подати заперечення щодо існуючої заборгованості по даному кредитному договору. Вказує, що усі наведені обставини свідчать, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було встановлено безспірності відповідальності боржника, було порушено строк, протягом якого може бути вчинено виконавчий напис, та не було надіслано повідомлення про усунення порушень, тому вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Просить визнати виконавчий напис за реєстровим номером 3280 виданий 10 лютого 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення із ОСОБА_1 в користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 22 638,43 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача ПАТ «Перший український міжнародний банк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений строк, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 в судове зсідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності з урахуванням фактичних відносин.

Третя особа без самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи, повідомлялася належним чином.

Суд, у відповідності до ст.280, ст.281 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 29.01.2019 року ОСОБА_1 та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» уклали кредитний договір №GP-4830276 (а.с. 63,64).

За заявою представника АТ «Перший український міжнародний банк» (а.с.61) 29.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» був вчинено виконавчий напис яким запропоновано звернути стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №GP-4830276 від 29.01.2019 в розмірі 22138,43грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6618,23 грн.; прострочена заборгованість за комісією – 7627,03 грн.; прострочена заборгованість за процентами – 513,69 грн., неустойка за порушення зобов`язань по кредиту – 7379,48 грн.

Обумовлено, що стягнення проводиться за період з за період з 29.01.2018 по 29.01.2019 .

Відповідач АТ «Перший український міжнародний банк» пред`явив виконавчий напис для виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. і 21 березня 2019 року останньою було відкрито виконавче провадження ВП №58668649 (а.с.17).

Як вбачається з повідомлення Відділу з питань виплати пенсій №11 Управління з питань виплати пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 03.12.2019 (а.с.18) з 01.06.2019 проводиться стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 22638,43 грн та основної винагороди приватного виконавця в сумі 2263,84 грн пропорційно в розмірі 10 відсотків до суми стягнення за виконавчим документом в межах 20 % відрахування песій. Також вказано, зо з 01.06.2019 по 31.12.2019 проведено стягнення боргу в сумі 2076,34 грн. Залишок на 01.01.2020 становить 20562,09 грн, стягнення основної винагороди приватного виконавця проведено на суму 2076,34 грн. Залишок на 01.01.2020 становить 187,50 грн.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Із оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. керувалася ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(далі Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до п.2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням сум заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року (справа № 6-158цс15).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Жоден з документів, зазначених нотаріусом у виконавчому написі, не свідчить про безспірність заборгованості. Безспірність заборгованості можуть містити докази, які можуть підтверджувати наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати її розмір; такими документами, на думку суду, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо, а не виписку з рахунку.

Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису. З виписки з рахунка, що був наданий нотаріусом на запит суду, містить лише загальну суму заборгованості за кредитом, загальну суму відсотків та інші нарахування за користування кредитом (а.с.62).

Згідно зі статтею 87 Закону України « Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі – «Перелік»).

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі – Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» було укладено кредитний договір №GP-4830276 28 липня 2013 року у простій письмовій формі. Оскільки даний кредитний договір не був посвідчений нотаріально та не забезпечений іпотекою, суд приходить до висновку, що нотаріус не повинна вчиняти виконавчий напис на даному кредитному договору.

Крім того, відповідно до п. 2 Переліку для вчинення виконавчого напису необхідно долучати виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні такого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було встановлено безспірності відповідальності боржника, було порушено строк, протягом якого може бути вчинено виконавчий напис, та не було надіслано повідомлення про усунення порушень, отже, даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Також, відповідно до п.2.3 Порядку боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на адресу боржника.

В повідомленні банку (а.с.64) відсутня відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на адресу боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідач не подав суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача та обґрунтовували законність та правомірність, підставність вчинення виконавчого напису, у зв`язку із наявною у боржника заборгованістю.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку про підставність позову та визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на те, що суд задоволив позов, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 840,80 грн. судового збору.

Керуючись: ст.12, ст. 13, ст. 17, ст. 77, ст. 78, ст. 81, ст. 141, ст. 247, ст. 259, ст. 263, ст.264, ст.265, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст. 525, ст. 526, ст. 530, ст. 629, ст. 1054 ЦК України, ст. 87, ст. 88, ст. 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис за реєстровим номером 3280 виданий 10 лютого 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення із ОСОБА_1 в користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №GP-4830276 від 29 січня 2019 року в розмірі 22 638 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 43 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», РНОКПП 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, в дохід держави 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук