Постанова № 93709898, 17.12.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2852/20

Провадження № 3/163/2126/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0728/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.470 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який 29 грудня 2017 року в режимі транзиту увіз в Україну через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС автомобіль "Рено", литовський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , перевищив встановлений ст.95 МК України строк транзитного доставлення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 15 вересня 2020 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.470 МК України.

На розгляд справи порушник не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду; в канцелярію суду подав заяву про звільнення його від відповідальності з огляду на доставлення транспортного засобу на митницю.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.470 МК України у вигляді конфіскації транспортного засобу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, службовою запискою інспектора митниці.

Згідно із ст.91 МК України транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 ч.1 ст.95 МК України встановлено, що для автомобільного транспорту встановлюються такі строки транзитних перевезень … – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частина 2 ст.95 визначає, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного органу, який контролює переміщення цих товарів).

Згідно із ч.1 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Від надання письмових пояснень при складанні протоколу ОСОБА_1 відмовився. Відомості про його звернення до митних органів з приводу порушення строку транзиту відповідно до положень ст.192 МК України в матеріалах справи відсутні.

Отже, обставин, що перешкоджали б йому відповідно до закону виконати зобов`язання про транзит, порушник не навів.

Наведене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення її від відповідальності.

Щодо застосування в даній справі положень Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII в редакції Закону України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон № 2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24 листопада 2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.470 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом № 2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.470 МК України є чинною з 22 серпня 2019 року.

Строк доставлення ввезеного транспортного засобу збіг 08 січня 2018 року. З 09 січня 2018 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов`язку доставлення автомобіля в митницю виїзду, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.470 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював порушення транзитного доставлення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від строку недоставлення, порушник до часу складення протоколу 15 вересня 2020 року своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність.

Отже, вчинене ОСОБА_1 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.470 МК України.

Враховуючи передбачену законом санкцію, передбачену законом санкцію та вилучення транспортного засобу в порядку ст.511 МК України, стягнення на порушника слід накласти у вигляді конфіскації транспортного засобу.

Жодних обґрунтованих підстав для звільнення від відповідальності ОСОБА_1 у своїй заяві не навів, тому таке його клопотання задоволенню не підлягає.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI належить стягнути судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави автомобіля "Рено", литовський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вартістю 49 871,40 гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій