Рішення № 93703325, 21.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4723/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Дяченка Ігоря Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання протиправною та скасування постанови від 08.10.2020 ВП № 63248148, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Дяченка І.В. (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі приватний виконавець, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», третя особа), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. про відкриття виконавчого провадження № 63248148 від 08.10.2020 з примусового виконання виконавчого напису № 26604, виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16 859,82;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.11.2020 позивачу з Єдиного реєстру боржників стало відомо, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. перебуває виконавче провадження № 63248148 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення із ОСОБА_1 коштів.

08.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. було винесено постанову у ВП 3 63248148 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 26604, виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості у розмірі 16859,82 грн. Відповідач вказав у постанові адресу позивача: АДРЕСА_1 .

На думку позивача вказана постанова є протиправною, оскільки у приватного виконавця Клітченко О.А. були відсутні правові підстави для прийняття до примусового виконання виконавчого напису № 26604 від 08.09.2020 з подальшим відкриттям виконавчого провадження № 63248148.

Так, згідно відомостей, що внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України виконавчим округом, на території якого приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює свою діяльність є виконавчий округ міста Києва.

Отже, відповідач мала право приймати до виконання виконавчий напис № 26604 від 08.09.2020 та здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження в територіальних межах м. Києва за умови, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника ОСОБА_2 зареєстроване у м. Києві, або ж майно боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах м. Києва.

Натомість, місцем реєстрації позивача з 26.07.2011 є: АДРЕСА_2 , що підтверджуються витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 4430-1589978-2018 від 04.05.2018, а також зазначено у виконавчому написі № 26604 від 08.09.2020, у заяві № 20077917 від 30.09.2020 про примусове виконання рішення, а також у наявній в матеріалах виконавчого провадження заяві ОСОБА_1 № 007-12412-261113 від 26.11.2013, згідно якої місцем реєстрації та проживання позивача є АДРЕСА_3 на підставі рішення Лисичанської міської ради від 24.12.2015 № 4/43 «Про перейменування вулиць» перейменовано на вул. Спортивна.

Отже, на думку позивача, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження та приймаючи постанову від 08.10.2020 відповідачу була відома інформація про місце реєстрації позивача.

Позивач зауважує, що єдиним постійним місцем його реєстрації та проживання з 26.07.2011 є АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 16296 від 25.11.2020, виданою управлінням адміністративних послуг військово-цивільної адміністрації м, Лисичанськ, Луганської області та довідкою, виданою позивачу 24.11.2020 головою вуличного комітету ОСОБА_3 , відповідно до якої засвідчено факт того, що ОСОБА_1 з 2011 року фактично постійно проживає по АДРЕСА_2 , на постійне або тимчасове проживання не виїжджав.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого майна позивача у м. Києві, що підтверджується Інформаційною довідкою № 234515404 від 27 листопада 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Доказів того, що місцем проживання (перебування) позивача є вказана у постанові від 08.10.2020 адреса ( АДРЕСА_4 ) та/або у м. Києві знаходиться будь-яке майно боржника ОСОБА_1 , матеріали виконавчого провадження № 63248148 не містять.

Вказана у виконавчому написі № 26604 від 08.09.2020 інформація про проживання позивача на час його вчинення у м. Києві не могла слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у м. Києві без перевірки приватним виконавцем Клітченко О.А. інформації щодо дійсного проживання боржника ОСОБА_1 на час вчинення відкриття виконавчого провадження (08.10.2020) у м. Києві.

Отже, приватним виконавцем Клітченко О.А. при відкритті виконавчого провадження № 63248148 не з`ясовано обставини, визначені частиною 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та частинами 2, 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо встановлення та перевірки місця фактичного проживання боржника ОСОБА_1 , місця його перебування чи місця реєстрації, та як наслідок, протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 63248148 від 08.10.2020.

Ухвалою суду від 04.12.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання протиправною та скасування постанови - повернуто заявнику без розгляду (а.с.60-61).

Ухвалою суду від 04.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.62-63).

Ухвалою суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.89-90).

Відповідачем 18.12.2020 до відділу діловодства та обліку звернень (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 52045/2020 надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке (а.с. 96-100).

07.10.2020 стягувач - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» звернулося до приватного виконавця із заявою № 20077917 від 30.09.2020 про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 26604 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 16859,82 грн.

У відповідності до ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» 08.10.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63248148.

У виконавчому написі № 26604 від 08.09.2020, виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вказано місце проживання боржника – ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 .

Тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника – ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва.

Більш того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначена інформація, що вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання боржника – ОСОБА_1 є АДРЕСА_4 .

Так, при прийнятті виконавчого напису жодного порушення у відповідність п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не виявлено, в результаті чого прийнято виконавчий документ на виконання.

Зазначення у виконавчому написі № 28681 від 08.09.2020, виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, серед іншого, місце проживання чи перебування фізичної особи - боржника відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є обов`язковою вимогою до виконавчого документа.

На час вирішення даного судового спору виконавчий напис № 26604 від 08.09.2020 є чинним, що позивачем не заперечувалося.

Таким чином, відповідач зазначає, що виконавчий напис нотаріуса слугував підставою для відкриття спірного виконавчого провадження.

Оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис № 26604 від 08.09.2020, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувану, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

Додатково зазначив, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже, адреса, яка зазначена в паспорті боржника, саме: АДРЕСА_2 , не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження саме в Луганській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання.

Таким чином, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Проте ні стягувач, ні виконавець не можуть зобов`язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами.

Стосовно наведених у позовній заяві позивачем документів, що можуть підтверджувати місце реєстрації/проживання/перебування особи зазначив, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Стягувача законодавчо не зобов`язано при пред`явленні виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого збігається з адресою, зазначеною у виконавчому документі, надавати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

Із наведеного слідує, що приватний виконавець при прийнятті виконавчого документа на виконання не вправі вимагати від стягувача вищевказані документи, а відтак єдиним належним та допустимим доказом місця проживання боржника є виконавчий документ.

Більш того, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зі змінами), чи будь-яким іншим нормативноправовим актом, не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження та обов`язку вимагати від стягувача додаткових документів щодо підтвердження місця проживання боржника.

Крім того, будь-які відомості, які дають змогу ідентифікувати конкретну фізичну особу відноситься до персональних даних і яка є конфіденційною інформацією. Тобто, приватний виконавцеь не тільки не зобов`язаний, а й не має права перевіряти інформацію про місце проживання боржника до відкриття виконавчого провадження.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн зазначив про їх суттєве завищення та не співмірність. Адвокатом не доведено, що правова допомога надавалася позивачу - ОСОБА_1 саме у справі № 360/4723/20 та не надано документальною підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Таким чином, відповідач вважає заяву необгрунтованою, заявлену суму витрат значно завищеною. В сою чергу, дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчою провадження відповідають нормам чинного законодавства, а твердження боржника є безпідставними, внаслідок чого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. знаходиться виконавче провадження № 63248148 щодо примусового виконання виконавчого напису № 26604, виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 395/К від 20.04.2018 є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором 007-12412-261113 від 26.11.2013 в загальній сумі 16359,82 грн (а.с.16, 101 зворотній бік, 105).

Відповідно до заяви від 07.10.2020 про примусове виконання рішення, виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 16369,82 грн, зазначена адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 17, 100 зворотній бік).

08.10.2020 відповідачем прийнято постанову ВП № 63248148 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №26604 виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16859,82 грн (а.с.19, 109-110).

Копію постанови відповідачем направлено за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_2 , рекомендованим поштовим відправленням за № 0200247332412 та за адресою проживання: АДРЕСА_4 , рекомендованим поштовим відправленням за № 0200247834051 (а.с.102-104).

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем постановою від 08.10.2020 ВП № 63248148 про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Тобто, відповідно до Закону № 1404 виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 16859,82 грн (далі - виконавчий напис) є виконавчим документом, який може бути пред`явлений до примусового виконання.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 Закону № 1404 у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Виконавчий напис зазначеним вимогам відповідає.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Таким чином, приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. наділена повноваженнями здійснювати примусове виконання виконавчих написів нотаріуса.

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1404-VIII право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII) фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом № 1404-VIII.

За правилами частини першої, другої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону № 1404-VIII знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що і Закон № 1404-VIII, і Закон № 1403-VIII визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.

При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Отже, у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону № 1404-VIII).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, в редакції чинної у спірний період, (далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження для їх виконання, якщо не виявлено жодної з передбачених законом підстав для повернення виконавчого документу стягувачу та відмови у відкритті виконавчого провадження.

Слід зазначити, що ані Законом № 1404-VIII, ані Інструкцією № 512/5 не передбачено проведення приватним виконавцем виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 4430-1589978-2018 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23). Також адреса реєстрації позивача за вказаною адресою підтверджена довідкою про реєстрацію місця проживання особи та довідкою голови вуличного комітету (а.с.24-25).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» звернулося до відповідача із заявою від 07.10.2020 про примусове виконання рішення, з проханням відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 26604 від 08.09.2020, де адреса проживання боржника зазначена: АДРЕСА_1 та адреса реєстрації: АДРЕСА_5 (а.с. 17).

У виконавчому написі приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 26604 від 08.09.2020 зазначено найменування стягувача: ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» (який є правонаступником усіх прав та обов`язків), боржник: ОСОБА_1 , зазначена адреса місця проживання боржника: АДРЕСА_1 та адреса реєстрації: АДРЕСА_5 (а.с. 16).

Як стверджує приватний виконавець, саме зазначене у заяві про відкриття виконавчого провадження та виконавчому написі, виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 26604 від 08.09.2020, місце проживання боржника і було підставою для вчинення виконавчих дій, зокрема, відкриття виконавчого провадження в окрузі міста Києва.

Також суд зауважує, стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За визначенням статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Місце проживання фізичної особи відповідно до статті 29 ЦК України - це житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частина 6 статті 29 ЦК України дозволяє фізичній особі мати кілька місць проживання.

З огляду на норми Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа постійно проживає за даною адресою.

Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис від 08.09.2020 за № 26604, у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 511/1342/17, в якому зазначено:

"За таких обставин, враховуючи, що державний виконавець не має обов`язку перевіряти місцезнаходження боржника, що зазначив стягувач у виконавчому документі, не було підстав вважати, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання та повертати його стягувачу. Установивши, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження були вчинені відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкрив виконавче провадження за місцем проживання боржника, яке зазначив стягувач у заяві про відкриття провадження, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для скасування постанови. Доводи касаційної скарги про те, що державний виконавець не мав права приймати постанову про відкриття виконавчого провадження є безпідставні, оскільки право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби належить стягувачу".

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.10.2020 ВП № 63248148, оскільки відповідач діяв у відповідності до вимог статей 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» та підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на час відкриття виконавчого провадження не мав.

У зв`язку з відмовою в позові судові витрати позивачу відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог адвоката Дяченка Ігоря Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання протиправною та скасування постанови від 08.10.2020 ВП № 63248148, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян