Рішення № 93702354, 22.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/19097/20

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської місцевої прокуратури, Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, про визнання протиправною відмови та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із позовом до Коростишівської місцевої прокуратури (вул.Шевченка, 5, м.Коростишів, Житомирська область, 12504, код ЄДРПОУ 02909950), Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області (вул.Різдвяна, 7, м.Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 40108625), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Коростишівської місцевої прокуратури у наданні інформації на запити ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року;

- зобов`язати Коростишівську місцеву прокуратуру надати ОСОБА_1 інформацію на його запит від 8 жовтня 2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області щодо розгляду листа Коростишівської місцевої прокуратури від 14 жовтня 2020 року за №34-92-3843 вих-20;

- зобов`язати Коростишівський відділ поліції ГУНП в Житомирській області розглянути лист Коростишівської місцевої прокуратури від 14 жовтня 2020 року за №34-92-3843 вих - 20 в установленому законом порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було надіслано до Коростишівської місцевої прокуратури запитом на інформацію. 14 жовтня 2020 року Коростишівська місцева прокуратура повідомила позивачу про перенаправлення його запиту на інформацію до належного розпорядника інформації, а саме: Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області. Однак, як зазначив позивач, жоден із відповідачів у встановлений законодавством термін інформацію позивачу не надав, вказана бездіяльність слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 9 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

26 листопада 2020 року на адресу суду від відповідача - Коростишівської місцевої прокуратури надійшов відзив на позов (а.с.30-32). В якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначає, що, отримавши запит позивача та встановивши, що запитувана у ньому інформація не належить до компетенції місцевої прокуратури, ним, у строки та у межах визначених Законом, запит ОСОБА_1 перенаправлено на адресу Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, як належному розпоряднику запитуваної інформації, про що також повідомлено і заявника.

30 листопада 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.39-41), в якій позивач просив відхилити доводи відзиву та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем - Коростишівським відділом поліції ГУНП в Житомирській області вимоги ухвали суду від 9 листопада 2020 року у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконано.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 8 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Коростишівської місцевої прокуратури із запитом на інформацію (а.с.6) в якому на підставі і в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації» просив надати копію викликів до слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області для допиту, зокрема 14 лютого 2020 року, 20 лютого 2020 року та 29 лютого 2020 року, про які вказано в абзаці третьому сторінки 1 відповіді від 25 вересня 2020 року за №34-10-2546 вих. - 20, та надав копію вказаної відповіді (а.с.7-8), яка є, на думку позивача, доказом того, що відповідач являється володільцем запитуваної інформації. У запиті позивач просив запитувану інформацію надати у визначений законом строк, та вказував на можливість надання інформації, як на поштову так і електронну адресу позивача, які були вказані у зверненні.

Коростишівська місцева прокуратура листом від 14 жовтня 2020 року повідомив позивача, що його інформаційний запит від 8 жовтня 2020 року направлено до належного розпорядника інформації, а саме до Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області для розгляду (а.с.9-10).

Вважаючи, що відповідачами допущено бездіяльність під час розгляду його запиту, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Стосовно позовних вимог заявлених до Коростишівської місцевої прокуратури, суд зазначає наступне.

9 жовтня 2020 року до Коростишівської місцевої прокуратури від ОСОБА_1 надійшов інформаційний запит від 8 жовтня 2020 року, який зареєстровано за вх. №7452-20 від 9 жовтня 2020 року (а.с.33).

У подальшому, 14 жовтня 2020 року (у межах строку встановленого Законом України «Про доступ до Публічної інформації») вказаний інформаційний запит позивача Коростишівською місцевою прокуратурою розглянуто, про що надано відповідь за №34-92-3843 вих. - 20 (а.с.34-35).

Коростишівська місцева прокуратура керуючись частиною 1 статті 20, частиною 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації" вказаний інформаційний запит ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року скерувала начальнику Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 для розгляду по суті.

Вказане підтверджується інформаційним запитом ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року із вхідний номером №7452-20 від 9 жовтня 2020 року (а.с.37), відповіддю Kopocтишiвcької місцевої прокуратури від 14 жовтня 2020 року за вихідним номером №34-92-3843 вих - 20 супровідним листом Коростишівської місцевої прокуратури від 14 жовтня 2020 року і за вихідним номером 34-92-3844 вих. - 20 та звітом електронного відправлення від 14 жовтня 2020 року (а.с.36).

Крім того, необхідно зазначити, що відповіддю Коростишівської місцевої прокуратури від 14 жовтня 2020 року за вихідним номером 34-92-3843 вих - 20 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Також, зазначено, що згідно з частиною 3 статті 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

З урахуванням наведених положень Закону №2939-VI та враховуючи те, що Коростишівська місцева прокуратура не створювала та не надсилала ОСОБА_3 повідомлення про виклик до слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 14 лютого 2020 року, 20 лютого 2020 року, 29 лютого 2020 року у кримінальному провадженні №120120060190000085, ОСОБА_1 роз`яснено, що його інформаційний запит від 8 жовтня 2020 року направлено до належного розпорядника інформації, а саме: до Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області для розгляду.

Одночасно роз`яснено, що відповідно до частини 1 статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядника інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або до суду.

Супровідним листом Коростишівської місцевої прокуратури від 14 жовтня 2020 року за вихідним номером №34-92-3844 вих - 20, в порядку передбаченому частиною 1 статті 20, частини 3 статті 23 Закону №2939-VI запит ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року із вхідним номером №7452-20 від 9 жовтня 2020 року скеровано начальнику Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 для розгляду по суті.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Коростишівською місцевою прокуратурою не допущено бездіяльності під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог до Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пунктом 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, закріплено, що учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Згідно з частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Суд наголошує, що Коростишівським відділом поліції ГУНП в Житомирській області у порушення статей 44, 77, 79, 162 Кодексу адміністративного судочинства України не надано жодних доказів щодо розгляду запиту позивача від 8 жовтня 2020 року.

Відповідачем в порушення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено наявність протиправної бездіяльності щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 8 жовтня 2020 року.

Здійснивши аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд погоджується з доводами позивача у частині протиправної бездіяльності Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області стосовно ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне з метою належного захисту прав позивача зобов`язати Коростишівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області розглянути інформаційній запит ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року у встановленому законом порядку.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коростишівської місцевої прокуратури (вул.Шевченка, 5, м.Коростишів, Житомирська область, 12504, код ЄДРПОУ 02909950), Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області (вул.Різдвяна, 7, м.Коростишів, Житомирська область, 12501, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною відмови та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Коростишівський відділ поліції ГУНП в Житомирській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 8 жовтня 2020 року у встановленому законом порядку.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін