Рішення № 93702224, 22.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 р. Справа№200/10157/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське” (зареєстроване місце проживання: 85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 32281519) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області (місцезнаходження: 84311, Донецька область, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 43315445) про

визнання протиправними дій щодо відмови зняти арешт з грошових коштів у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати;

зобов`язання зняти арешт з грошових коштів у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати, що становить 119 832 127, 07 грн., які розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_1 у валюті гривня в акціонерному товаристві “Комерційний індустріальний банк”, код ЄДРПОУ 21580639, код банку 322540,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою відповідача від 01.10.2020 по зведеному виконавчому провадженню №63177563 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника. Зазначили, що відповідачем накладено арешт на грошову кошти, у тому числі на рахунки, що використовуються товариством для виплати заробітної плати працівникам та сплато податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. Позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту з коштів боржника. 24.10.2020 позивачем отримано відповідь від виконавця, в якій останній відмовив в знятті арешту, мотивуючи відмову тим, що АТ «Комерційний Індустріальний Банк» не повідомило виконавця про те, що рахунок про який йде мова, має статус рахунку із спеціальним режимом використання. Вважають дії відповідача щодо відмови зняти арешт протиправними, та просили зняти арешт.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що у відділі перебуває зведене виконавче провадження №63177563 до складу якого входить 21 виконавче провадження щодо стягнення з позивача на користь фізичних осіб, Держави та юридичних осіб на загальну суму 819 113, 38 грн. На запит державного виконавця Державною фіскальною службою було повідомлено про відкриті рахунки, які обліковуються за боржником у банківській установі. Державним виконавчем винесено постанову про арешт коштів боржника. Зазначили, що згідно довідки №30-2783 від 16.06.2020 наданої АТ «Комерційний Індустріальний Банк» рахунок № НОМЕР_1 використовується позивачем для здійснення платежів у своїй господарській діяльності, у тому числі по сплаті заробітної плати. Вказали, що позивачем не надавалось доказів того, що на рахунку знаходяться грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення, зокрема, для виплати заробітної плати. Натомість, на АТ «Комерційний Індустріальний Банк» покладено обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти виконано. Вважають, що банком не визнано того, рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 24 листопада 2020 року о 13:00 год.

Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі для примирення сторін; призначено наступне судове засідання на 22 грудня 2020 року о 12:30год.

Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року поновлено провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 01.10.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Балдинюком М.Ю. винесено постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №63177563 з виконання:

виконавчого листа №235/5574/19 виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 17.10.2019 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в розмірі 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

виконавчого листа №200/9105/19-а виданого Донецьким окружним адміністративним судом 21.11.2019 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь державного бюджету України пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 114 108,12 грн.;

виконавчого листа №235/2367/19 виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 05.08.2019 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням 10000 грн.

виконавчого листа №235/3932/19 виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 10.12.2019 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди грошової суми в розмірі 30000 грн.

постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) №61091752 виданої 12.05.2020 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» виконавчого збору в розмірі 457642,03грн. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках відкритих у:

- акціонерному товаристві «Мегабанк» (МФО 351629);

- публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (МФО 320478);

- акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк» (МФО 322540);

- публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805);

- філія Донецьке регіональне управління акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (МФО 335496);

- акціонерне товариство «СБЕРБАНК» (МФО 320697);

- акціонерне товариство «Європейський промисловий банк» (МФО 377090),

а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» та його відокремлиним підрозділам ВП "Матеріальн0-технічне забезпечення підприємства", ВП "Логістично-постачальницький центр" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 661281,72 грн.

12.10.2020 за вих. №147/4 на адресу головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) позивачем надіслано заяву про зняття арешту з майна, з повідомленням про наявну заборгованість підприємства з заробітної плати. Зазначили, що те, що спірний платіж має цільове призначення, згідно довідки, виданої акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» від 16.06.2020 №30-2783. До заяви додано наступні документи:

звіт з праці №1-ПВ за серпень 2020;

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, форми №1ДФ за звітний період 4 квартал 2019, 1 квартал 2020, 2 квартал 2020;

звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, форми №Д4 (місячна) за період грудень 2019 - серпень 2020;

довідка про заборгованість із заробітної плати станом на 01.09.2020;

завірена копія довідки, виданої акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» від 16.06.2020 №30-2783;

вимога державного виконавця від 01.10.2020 №18084, постанова про арешт коштів боржника від 01.10.2020 ЗВП №63177563.

21.10.2020 за вих.№8620/023-49/19102 відповідачем надано відповідь про те, що 01.10.2020 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника ЗВП №63177563 у сумі 661281,72 грн. Згідно листа АТ «Комерційний Індустріальний Банк» від 16.06.2020 №30-2783 постанова про арешт коштів боржника від 01.10.2020 ЗВП №63177563 прийнята до виконання 09.10.2020 року. Повідомлень, що рахунки боржника є рахунками зі спеціальним режимом використання, спеціальним або іншим рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом, від банківської установи не надходило.

На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі позивачем надано довідку про заборгованість станом на 01.09.2020 з 01.11.2019 по 31.08.2020, яку видано ТОВ «Краснолиманське» на суму 119832127,07 грн.

Згідно довідки від 16.06.2020 №30-2783 АТ «Комерційний Індустріальний Банк» станом на 16 червня 2020 року відкрито рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня в акціонерному товаристві “Комерційний індустріальний банк”, код ЄДРПОУ 21580639, код банку 322540, рахунок арештований 27.05.2020 згідно постанови про арешт від 19.05.2020 ВП №62128434 ухв.№905/1360/19 від 18.09.19 Госп. суд Донецької обл .меж. 5034274,02 грн. та повідомлено, що дійсно в період з 01.02.2020 по 01.06.2020 проводились операції в тому числі по заробітній платі податкам та іншим обов`язковим платежам до бюджету.

В матеріалах справи також містяться податкові розрахунки за звітні періоди: 4 квартал 2019; 1 квартал 2020, 2 квартал 2020 року.

Також позивачем надано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, форми №Д4 (місячна) за період грудень 2019 - серпень 2020 згідно яких загальна сума нарахованої заробітної плати складає:

звіт за місяць 12 рік 2019 - 13 026 885,83 грн.;

звіт за місяць 1 рік 2020 - 12 777 503,22 грн.;

звіт за місяць 2 рік 2020 - 13 613 025,45 грн.;

звіт за місяць 3 рік 2020 - 11 841 393,21 грн.;

звіт за місяць 4 рік 2020 - 13 014 537, 24 грн.;

звіт за місяць 5 рік 2020 - 12 371 929,39 грн.;

звіт за місяць 6 рік 2020 - 9 599 551,48 грн.;

звіт за місяць 7 рік 2020 - 9 701 723,64 грн.;

звіт за місяць 8 рік 2020 - 10 862 717,59 грн.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Також банком, на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та просив зняти арешт з відповідної суми коштів на спірному рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам.

При цьому державний виконавець відмовив в знятті арешту, мотивуючи відмову тим, що АТ «Комерційний Індустріальний Банк» не повідомило виконавця про те, що рахунок про який йде мова, має статус рахунку із спеціальним режимом використання.

Суд зазначає, що не надання боржником належного обгрунтування щодо суми грошових коштів, які знаходяться на рахунку і необхідних для виплати заробітної плати, з яких боржник просить зняти арешт, може свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обов`язку виконання судового рішення, що є неприпустимим, оскільки боржник отримає можливість вільно розпоряджатися коштами на цьому рахунку, в тому числі звільнені з-під арешту кошти можуть бути спрямовані і не на виплату заробітної плати, податків та зборів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про те, що оскільки позивачем не доведено факт того, що рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня в акціонерному товаристві “Комерційний індустріальний банк”, код ЄДРПОУ 21580639, код банку 322540 на який накладено арешт на який законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.О. Аканов